ФРАНКІВСЬК. ЛЮДИ. Ткаля Зоряна Господарюк: У кожній вишиванці є моя душа
«Бліц-Інфо» продовжує спецтему- «ФРАНКІВСЬК. ЛЮДИ». Тут розповідаємо про людей, що віддані своїй справі та роблять наше місто особливим.
Ткаля Зоряна Господарюк - уродженка Косова, проте вже довгий час проживає в Івано-Франківську. Поштовхом до ткацтва виступила мама, яка з раннього дитинства привила їй любов до вишивки. Зоряна паралельно вчилась, працювала в юриспруденції, але її завжди тягнуло до творчості.
«Мій генератор, мій поштовх, мій настрій – це мама. Вона влила мені любов до ткацтва в кров. Починаючи з раннього дитинства, я почала розвивати в собі талант до вишивки. Вперше сіла за станок у 10 років. Для мене сорочки були неосяжні, але моє велике бажання перемогло. Переді мною на верстаті був мамин листок з послідовністю дій, як правильно її робити. Першу сорочку я робила тиждень, бережу її і досі,- зізнається Зоряна.
Вибір вишиваного одягу у Зоряни великий: сорочки, сукні, блузки, пальта, жилети та запаски. Крім того, дівчина створює популярні «Family Look». Речі ткаля продає не лише в Україні, а й за кордоном.
«Я працюю з багатьма країнами. Переважно з нашими корінними українцями, які там популяризують вишивку. Насправді, мої роботи є у кожному куточку світу. Замовлень було дуже багато, навіть надсилала у Нову Зеландію»,- розповідає ткаля.
У своїх роботах дівчина використовує лише натуральні полотна та нитки, бо вважає, що кожен її покупець заслуговує на якісну річ. Що стосується кольорів у вишивці – річ індивідуальна, їх або підбирає майстриня, або ж сам покупець. За словами Зоряни, кожна річ – унікальна.
«Якщо людина вибирає щось конкретне та показує мені фото, я завжди стараюсь трішки переналаштувати хоч би на маленьку зміну. В кожну роботу я вкладаю свою душу і хочу, щоб річ була особливою. Мені вистачить фантазії, щоб придумати для кожного українця щось нове. До речі, на фестивалі у Чернівцях повз роботи проходила жінка, і дивилась прямо на моє пальто. Підійшла до нього, провела рукою і сказала: «Я відчула що воно моє ще здалеку» Вона одягнула і воно так «лежало», ніби з неї зняла мірки. У такі моменти я розумію, що все роблю правильно»,- каже дівчина.
Кожен робочий день у Зоряни чітко сформований. У Франківську ткаля має власну кімнату-майстерню, де повністю віддається роботі та надихається.
«Зранку «кавовий ритуал». Я заходжу у кімнату, сідаю, починаю думати, розкладати. Звісно, у мене є кравчиня, яка мені допомагає. Вона втілює всю мою фантазію та дуже добре мене розуміє. Взагалі, це місце - фортеця, де мені стає легше. З поганим настроєм ніколи не сідаю до роботи. По-перше, працювати не дуже хочеться. По-друге, не хочу передати свій настрій власнику майбутньої речі. Мені складно уявити себе в іншій сфері, тому що я з головою поринула у ткацтво»,- наголошує Господарюк.
Крім того, хороший настрій, щаслива сім’я та виїзди на відпочинок - також дають дівчині натхнення та сили рухатись вперед.
«Я занотовую собі ідеї, навіть серед ночі можу проснутись, щоб записати. Також елементарний виїзд на природу дає мені енергію та бажання працювати. Моє коло друзів та мама – дають поштовх вперед. Буває так, що настрою нема, тоді мені не хочеться працювати та думати взагалі. У такі моменти займаюсь більш побутовими справами»,- ділиться косівчанка.
Вдома у дівчини є колекція сорочок, яку вона сумлінно береже.
«Колекція у мене велика, однак скільки точно – не знаю. Є сучасні вишиванки хрестиком чи бісером і є дуже багато старовинних. Від бабусі є вишиті подушки, які мама дала мені, щоб я передала це нащадкам. Деяким роботам понад 100 років. Я ціную такі речі»,- ділиться ткаля.
Може похизуватись Зоряна не лише подякою людей, але й дипломами та грамотами з виставок та майстер-класів. Планів на майбутнє у дівчини багато. Вірить, що всього досягне.
«У Косові маю власний магазин, однак хочу такий же створити у Франківську. Я вже працюю над цим, ведуться перемовини. Однак, потрібен час, щоб забезпечити певну кількість робіт на ці магазини та на звичайних покупців. Я мрію вивести на вищий рівень свою роботу. Прагну донести до людей свою працю. А ще мрію підкорити подіум Парижу»,- посміхається ткаля.
Крім хобі, яке вже давно стало заробітком, дівчина намагається розвиватись всебічно: вивчає іноземні мови та займається спортом. На завершення розмови Зоряна підсумувала:
«Я обрала роботу, яка приносять мені задоволення і дохід. Націлюю себе на подальший розвиток. Я не стою на місці та кожного дня стараюсь ввести новизну. Прокидатись зранку і розуміти, що в тебе є стежина, по якій ти чітко йдеш до своєї мети – прекрасно. Я конкретно знаю для чого і для кого я живу. Дуже класно знайти себе в житті. Я аж би прокричала, наскільки це класно, коли ти займаєшся своєю справою! Я просто живу, працюю та насолоджусь кожним днем».
Читайте Бліц-Інфо в Facebook, Telegram та Twitter. Тільки найважливіші новини!
До теми: ФРАНКІВСЬК.ЛЮДИ: Надія Шекеряк-Дуленчук, співачка, яка стала прокурором
ФРАНКІВСЬК.ЛЮДИ: Андрій Андрієвський про власну справу та екзистенціалізм
ФРАНКІВСЬК.ЛЮДИ: Тетяна Дорошенко: «Етномузика, як сенс життя»
ФРАНКІВСЬК. ЛЮДИ: Як Слава Хоменко з пилюки створює унікальних персонажів
