Кримчани шукають притулку у Коломиї


У місті понад Прутом знайшли мирний притулок сім сімей з Криму, які були змушені покинути рідний дім через надзвичайний стан на півострові. Серед прибулих є й родина корінних татар.

У ратуші кажуть, що надають переселенцям увесь соціальний супровід. Тобто вони мають змогу отримувати медичну допомогу та соціальні пільги, які їм видавалися раніше, та відвідувати навчальні заклади.

- Окрім того, ми надаємо людям гуманітарну допомогу, одяг, їжу, – розповідає заступник міського голови Ігор Граділь. – В Івано-Франківську створено координаційний центр, де кожен охочий може зробити свої пожертви, які згодом ми передаємо сім’ям з Криму та південно-східних регіонів, що перебувають на Прикарпатті, Коломийські вісти.

Оскільки кримчани ще не оговталися від повсякденних воєнних штурмів під вікнами своїх будинків, вони неохоче спілкуються з пресою. Втім, одна з сімей все ж таки погодилася зустрітися.

Воєнна техніка, озброєні російські війська, літаки, що постійно кружляють над дахами будинків – все це повсякденна картина, яку бачила з вікна кримчанка Ольга Кошель. Жінка з двома дітьми не виходила з дому. Втім, така критична ситуація не давала спокійно ні спати, ні просто пересуватися по будинку, який звідусіль був оточений невідомими озброєними людьми. Тому кримчанка остаточно вирішила їхати з дому якнайдалі, туди, де спокійно і мирно. Наприкінці березня, спакувавши валізи, вона разом з двома доньками покинула Чорноморський район і вирушила до Коломиї. Тут мешкає її двоюрідна сестра, яка й прийняла родичів.

Батьки пані Ольги родом з Надвірнянського району. Вони ще замолоду переїхали жити до Криму. Там і народилася пані Ольга. Навчалася і працювала жінка на півострові. Ніколи й не думала, що колись над Кримом замайорить триколор. У вересні минулого року домогосподарка втратила чоловіка. Він помер внаслідок важкої недуги.

Нині пані Ольга разом з чотирирічною та семирічною донечками оговтуються від надзвичайних подій на півострові та сотні смертей майданівців. Зараз старша донька відвідує ЗОШ №4. Жінка зізнається, що для доні зміна вчителів, однокласників та й загалом школи далася доволі важко. Але дівчинка вже почала звикати.

Кримчанка зізнається, що не розуміє тих людей, які радіють приєднанню півострова до Росії. «Таким змінам тішаться люди, які є корінними росіянами, у яких чимало родичів проживає в Україні, – коментує останні події пані Ольга. – Втім, українці, що живуть на півострові, звісно, проти того, аби міняти українські паспорти на російські. Нині я плекаю лише єдину мрію – знайти можливість придбати оселю в Коломиї і переїхати сюди із сім’єю на постійне проживання. Тепер багато кримчан потребують державної допомоги з боку України. Було б добре, якби діяла якась спеціальна програма, яка сприяла би переїзду кримчан до українських регіонів».

Дорогою до Коломиї жінка зустрічала й інші кримські сім’ї, які переїжджали до Західних регіонів України у пошуках мирного притулку. Пані Ольга, завершуючи розмову, наголосила, що українцям потрібно об’єднуватися і в жодному разі не давати можливості чужинцям роз’єднувати наші землі.