Майже всі українці за демократію, але більшість проти виборів під час війни - опитування

Результати соціологічних опитувань показують, що на третьому році повномасштабної війни для українців важливіше демократична система, ніж сильний лідер.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології проведених у грудні 2023 року і лютому 2024 року щодо того, наскільки Україна є демократичною країною, та наскільки пріоритетною для України є демократична система.

За даними опитування КМІС для National Democratic Institute у листопаді 2023 року 93% українців хотіли би, щоб Україна стала повноцінно функціонуючою демократією (і до її найважливіших аспектів зараховували справедливе правосуддя, свободу слова та вільні і чесні вибори). Також дані опитування свідчать, що більшість українців усвідомлюють, що зараз вибори не на часі (незалежно від формулювання запитання, переважна більшість українців проти проведення зараз національних виборів), проте це часто використовується як аргумент для дискредитації демократичності України.

"У лютому 2024 року ми попросили респондентів оцінити рівень демократичності України за шкалою від 0 до 10, де 0 означав, що Україна є цілковитою диктатурою, а 10 – що Україна є повністю демократичною (відповідь 5 означала, що Україна в рівній мірі є демократичною та авторитарною). Більшість українців – 57% – вважають, що Україна скоріше або повністю є демократичною (з них 34% вважають, що майже або повністю, а 23% вважають скоріше демократичною). Натомість лише 14% відповіли, що Україна є скоріше або цілковито диктаторською. Утім, ще є 27% респондентів, які вважають, що Україна водночас є в рівній мірі диктаторською і демократичною країною",- кажуть у КМІС.

Графік 1. Як би Ви оцінили загалом рівень демократичності України (не беручи до уваги тимчасові обмеження через воєнний стан)? Оцініть від 0 до 10, де 0 – «Україна є цілковитою диктатурою», 5 – «у рівній мірі демократія та диктатура», а 10 – «Україна є повністю демократичною».

На графіку нижче дані наведені в регіональному вимірі. Хоча із Заходу на Схід стає трохи менше тих, хто вважає Україну демократією, але фактично у всіх регіонах більшість дотримується думки, що Україна зберігає свою демократичність (і не більше 17% вважають Україну диктаторською країною).

Графік 2. Оцінка рівня демократичності України в регіональному вимірі

 

Інше питання – а що для самих громадян є важливіше: сильний лідер (лідери) чи демократична система?

"У липні 2022 року на замовлення «Опори» КМІС ставив запитання, що «зараз» є важливим для України і 58% відповіли, що «зараз Україні сильний лідер важливіше, ніж демократична система», а про пріоритет демократичної система відповіли 27%. Подібне запитання ми ставили у жовтні 2020 року, проте без акценту «зараз», тобто запитували, що в цілому має бути пріоритетом. На той момент 54% віддавали перевагу сильному лідеру і 31% – демократичній системі. Натомість у грудні 2023 року більшість українців (59%) відповіли, що Україні демократична система важливіша. Частка тих, хто вважав, що Україні важливіше мати сильного лідера – 32%.

Графік 3. Зараз я буду зачитувати пари тверджень, а Ви скажіть, з яким з тверджень Ви в більшій мірі згодні.

            У всіх регіонах більше тих, хто віддає перевагу демократичній системі.

Графік 4. Пріоритетність демократичної системи чи сильного лідера в регіональному вимірі

"Розбудова демократії в Україні – це тривалий процес, в якому беруть участь усі сторони – від простих громадян до найвищих посадових осіб. Україна хоч і не є наразі утвердженою демократією, а її інституції не настільки чудово функціонують, але об’єктивно Україна точно йде шляхом до цього (можливо, з певними відкочуваннями, але довгострокові тенденції очевидні). Утім, треба враховувати, що сприйняття громадськістю важливості та потенціальних можливостей, які демократія дає країні, значною мірою ґрунтуються на діях залучених сторін. Історії корупції, конфлікти у Верховній Раді, заангажована журналістика та деструктивна агресивна поведінка окремих активістів тощо не сприяють підтримці демократії як бажаної мети. Чиновник або правоохоронець, який зловживає повноваженнями для тиску на журналістів чи громадських активістів, безумовно посилює градус критики серед людей до системи в цілому. Водночас і журналіст чи громадський борець з корупцією, який проводить заангажовані та / або просто некомпетентні розслідування, також зрештою формує несприятливе сприйняття демократії в Україні. Тому важливо зберігати рамки конструктивної взаємодії між усіма сторонами",- каже виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!