Мешканці сіл Франківської громади задоволенні життям більше, ніж містяни - результати опитування

11 вересня Громадянська мережа ОПОРА презентувала соціологічне дослідження «Суспільно-політичні погляди: Iвано-Франкiвська ТГ».

Опитування проводилося соціологічною групою «Вибір» у серпні 2024 року серед мешканців Івано-Франківської громади віком від 18 років, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.

"Кожен мешканець по-своєму може оцінити ситуацію в громаді. Ми запропонували декілька блоків: економічний, оцінка дій влади і надання послуг, бачення майбутнього, безпека і комфорт, активізм, ідентичність, інклюзивність та соціальна справедливість. В опитуванні взяли участь 400 респондентів відібраних за віком, статтю і місцем проживання. Загалом за результатами опитування (78%) заявили, що їм комфортно проживати у громаді, ще 36% хотіли б, щоб у ній проживали їхні діти. Таку думку частіше поділяють старші опитані, натомість молодь частіше схиляється до варіантів переїзду (свого або своїх дітей) за межі громади",- каже Координатор Громадянської мережі ОПОРА в Івано-Франківській області Остап Матківський. 

За його словами, як свідчать результати опитування, більшість респондентів вважають, що за останній рік ситуація у громаді в різних сферах не змінилася. 24% вказали, що соціально-політична ситуація погіршилася, а 13% — покращилася. Відчуття впевненості у майбутньому в 40% опитаних погіршилося, у 16% — покращилося. Матеріальне становище власної родини погіршилося у 25% опитаних, а в 11% — покращилося. 35% вказали на погіршення економічної ситуації у громаді, 13% — на її покращення.

60% опитаних певною мірою цікавить місцева політика, для 23% вона зовсім не цікава, 18% виявляють до неї значний інтерес.

Також 74% респондентів зазначили, що можуть помітити маніпуляції чи неправдиву інформацію, коли отримують новини. Основні джерела інформації про ситуацію в громаді — канали та групи у Telegram і Viber (64%) та інші соціальні мережі (47%). Канали та групи у Telegram і Viber популярніші серед молоді, жінок, людей з вищими доходами; соціальні мережі — серед людей середнього віку та середнього достатку, натомість телебачення — серед старших людей, чоловіків та найбідніших. З офіційних сайтів, соцмереж, YouTube також споживають інформацію респонденти з вищими доходами і молодші.

Далі координатор презентував результати опитування за різними блоками:

ЕКОНОМІЧНИЙ БЛОК

Найбільше опитані задоволені умовами безпеки в громаді (46%). Можливостями заробітку задоволені 33%, професійної реалізації — 34%, можливостями для заняття підприємництвом — 29%. Молодь дещо краще оцінює можливості заробітку, містяни — можливість професійної реалізації.

Основними бар’єрами у розвитку громади опитані вважають недостатню громадську ініціативність мешканців (32%), причому цю проблему частіше згадували мешканці міста. Іншими бар’єрами є відсутність інвестицій та безробіття (по 22%) та можливостей для самореалізації (19%), про що частіше зазначали мешканці сіл.

Основним ресурсом громади для розвитку вважають її вигідне географічне розташування (47%), природу (27%), доступність до міст і ринків (23%) та туристичні об’єкти (22%). Містяни частіше згадували про туристичні об’єкти й іноземних інвесторів, мешканці сіл — про гарну доступність до міст та ринків.

ОЦІНКА ДІЙ ВЛАДИ ТА ЯКІСТЬ ПОСЛУГ

Більшість опитаних (від майже 40% до 50%) має нейтральну оцінку схвалення діяльності місцевої влади.

Старші опитані та мешканці сіл позитивніше оцінюють її діяльність.

Діяльність міського голови скоріше схвалюють 38% опитаних (16% — не схвалюють, 42% і схвалюють, і не схвалюють). Діяльність міської ради схвалюють 31% (17% — не схвалюють, 48% — і схвалюють, і не схвалюють). Діяльність Голови обласної ради схвалюють 25%, 15% — не схвалюють, 38% і схвалюють, і не схвалюють. Діяльність Голови обласної державної адміністрації схвалюють 19%, стільки ж (19%) – не схвалюють, 41% — і схвалюють, і не схвалюють.

Перш за все, на думку респондентів, кошти міського бюджету мають спрямовуватися на військову сферу (64%) та підтримку чинних військовослужбовців, ветеранів і їхніх сімей (48%). Молодь частіше зазначає про необхідність збільшення витрат на медицину, культуру, освіту й облаштування укриттів. Чоловіки частіше говорять про необхідність підготовки до зими. Про підтримку чинних військовослужбовців частіше зазначали ті, хто має родичів у ЗСУ.

Оцінюючи якість послуг та сфер, опитані поставили найкращі оцінки якості роботи транспорту (3,8 бала) та дошкільній і шкільній освіті (3,7 бала). Вище середнього оцінили екологічну ситуацію, медичне забезпечення, стан доріг, житлово-комунальні послуги, соціальний захист, підтримку військовослужбовців, прозорість органів місцевого самоврядування. Дещо гірші оцінки отримали доступність для людей з інвалідністю (2,8 бала) та доступність бомбосховищ (2,7 бала). Мешканці сіл краще оцінювали всі послуги, крім доступності укриттів та доступності простору для людей з інвалідністю. Старші опитані краще оцінили рівень відкритості та прозорості влади, стан доріг, екологію, рівень доступу для людей з інвалідністю, соціальний захист.

8% опитаних доводилося протягом останнього року неофіційно платити за отримання певної послуги. Найчастіше про це говорили опитані середнього віку та люди з вищими доходами.

77% респондентів вважають, що у громаді є можливість вільно висловлювати свої політичні погляди та доносити свою точку зору до місцевої влади. Протилежну думку частіше висловлювали містяни.

Серед інструментів та засобів впливу на прийняття місцевих рішень опитані найчастіше користувалися електронними петиціями (29%). Частіше про них, а також про використання гарячої лінії, згадувала молодь.

БАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ТА ПИТАННЯ РОЗВИТКУ

67% опитаних задоволені життям у своїй громаді (переважно це мешканці сіл), 6% дотримуються протилежної думки.

Пріоритетами розвитку громади опитані вважають програми допомоги військовослужбовцям та їхнім родинам (45%), створення робочих місць (34%) і покращення енергетичної інфраструктури (32%). Містяни частіше вказували на пріоритетність покращення енергетичної інфраструктури й комунальної сфери.

Агентами розвитку громади респонденти вважають молодь (63%) та військових і ветеранів (46%). Молодь частіше називала акторами змін своїх однолітків, підприємців, волонтерів, іноземні інституції.

Відповідальність за напрацювання планів розвитку громади, як і контроль за використанням коштів на відновлення і розвиток старші опитані переважно покладають на місцеву владу — 68% і 39% відповідно.

Натомість молодь частіше згадує про роль місцевих державних адміністрацій.

БЕЗПЕКА І КОМФОРТ

Переважно безпечно почуваються у громаді 71% опитаних, головно мешканці сіл. Час від часу в небезпеці почуваються 22% респондентів, причому частіше це старші люди.

20% розглядають можливість переїзду за межі громади для постійного проживання — переважно це молодь, містяни і люди з вищими доходами. Чинником виїзду для них в основному є безпекова ситуація (47%). Для молоді таким чинником може стати відсутність роботи.

У випадку збільшення інтенсивності обстрілів громади 44% планують залишатися там, де перебувають зараз. 15% готові переїхати в межах області, ще 15% — в межах України, 20% — виїхати за кордон.

Частіше про можливість переміщення в межах області чи України зазначала молодь.

АКТИВІЗМ

56% опитаних погодилися з думкою, що держава повинна нести бiльше вiдповiдальностi за те, щоб усі громадяни були забезпеченi. Частіше з цим твердженням погоджуються старші опитані та мешканці сіл.

39% вважають, що люди самi повиннi нести вiдповiдальнiсть за те, щоб забезпечувати себе.

17% респондентів (переважно старшого віку) вважають, що звичайнi люди не можуть нiчого змiнити в громадi. 80% мають протилежну думку.

12% погодилися з тим, що немає сенсу намагатися залучати сусiдiв та оточення заради спiльних iнтересiв.

Частіше з цим погоджуються опитані середнього віку та мешканці міст. 82% вважають, що для покращення життя в громадi достатньо легко можна знайти активних мешканців громади.

22% зазначили, що брали участь у діяльності ОСББ, громадських організацій, рухів, спрямованих на вирішення важливих питань громади. Переважно це люди середнього віку та містяни.

6% респондентів вказали, що постійно займаються волонтерством, 44% - час від часу. 50% - не залучені до нього. Більш активною є молодь та мешканці міст.

64% опитаних вважають місцевих жителів активними у житті своєї громади. Найчастіше так вважають мешканці сіл.

Найчастіше висловлюють брати відповідальність за простір, в якому проживають, в межах свого житлового комплексу чи прилеглої території (75%).

ІДЕНТИЧНІСТЬ

Головною ознакою приналежності до громади вважають знання місцевих та українських традицій та культури (41%). Про сплату місцевих податків частіше згадували опитані середнього віку, приділення свого часу покращенню громади – старші опитані, голосувати на місцевих виборах – молодь. Для містян важливішим є знання місцевих традицій і культури.

ІНКЛЮЗИВНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ

56% вважають, що ВПО можуть мати право голосувати на місцевих виборах у громаді. Частіше так вважає молодь та жителі сіл.

44% висловлюють доброзичливе ставлення до ВПО (переважно мешканці сіл), ще 44% - нейтральне, 9% - недоброзичливе.

Найбільше пільг, підтримки та гарантій від держави мають надаватися ветеранам російсько-української війни (68%) та особам з інвалідністю (52%).

Найбільш доречними для вшанування пам’яті про теперішню війну вважають відкриття пам’ятного місця (47%) та мистецькі заходи у пам'ять про подію (39%).

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!