Мобілізований прикарпатський депутат Андрій Кравчук: На фронті глибоко розчаровані популізмом української влади

Андрій Кравчук був першим мобілізованим депутатом Калуської міської ради. 27-річний очільник осередку ВО «Свобода» в Калуші ніколи не служив в армії. Тим не менш, коли отримав повістку ховатися не став. У лютому Андрій пройшов медогляд і разом із іншими мобілізованими відправився на Рівненський полігон. І хоча у чоловіка математична освіта, на фронті він вже понад півроку служить санітаром.

Кореспондент  Бліц-Інфо поспілкувався з мобілізованим свободівцем телефоном. Розмова торкнулась не тільки солдатського побуту, а й політики.

- Андрію, розкажіть як пішли до війська та які функції виконуєте?

-  8 лютого цього року я отримав повістку на проходження медичного огляду. Це була неділя. З понеділка вже проходив медкомісію у Калусько-Рожнятівському об’єднаному військовому комісаріаті. Згідно результатів медогляду признаний придатним до проходження військової служби і на 14 лютого отримав мобілізаційну повістку. 14 лютого з групою новобранців відбув на Рівненський полігон, де проходив навчання протягом трьох  тижнів. Навчали мене на санінструктора в складі медичної роти. Після завершення навчання мене було направлено у 128 окрему гірсько-піхотну бригаду. Отримав посаду санітара відділення анестезіології та реанімації медичної роти бригади, яка знаходиться в Ужгороді. Після закінчення навчання та проходження бойового злагодження наприкінці квітня вирушили на схід, зокрема в Луганську область, де і знаходжуся на даний момент. Як медик я не приймаю безпосередньої активної участі у бойових діях, проте виконую всі покладені на мене обов’язки. А саме, надання медичної допомоги військовослужбовцям, які були поранені чи захворіли. Хоча за освітою я математик, проте тут виконую такі роботи як: внутрім'язові та внутрівенні ін’єкції, крапельниці, перев’язки, бинтування, гіпсування та інші необхідні дії.

- І все таки, це зона бойових дій і ризик отримати кулю є завжди. Чому все ж таки вирішили піти воювати? Чим керувались, коли пішли до війська?

- Отримавши повістку, в мене не було ні краплини сумніву чи потрібно йти. Для мене, як для українця це було цілком логічним і відносно простим кроком. До того ж я є членом ВО «Свобода», а як всім відомо свободівці не ухиляються! Приємним моментом, особисто для мене є те, що тут є багато моїх близьких знайомих, друзів, колег по роботі, побратимів-свободівців. А найбільше приємно, те що мій рідний брат Леонід теж служить в зоні АТО, але у прикордонній службі України . А саме, захищає підступи до Маріуполя від російсько-терористичних військ

У тилу багато говорять про погане забезпечення на фронті, негативно оцінюють й підготовку мобілізованих до бойових дій. Яка ваша думка з цього приводу?

- Вважаю, що зараз військовослужбовці ЗСУ є достатньо підготовлені і морально сильні для оборони нашої держави. На своєму прикладі можу сказати, що нас забезпечили всім необхідним: форма зимова і літня, берці, каска і бронежилет високої якості і надійності та інші потрібні речі. Харчування теж на досить пристойному рівні. Також відчувається велика допомога волонтерів, які опікуються військовослужбовцями. За це їм велика подяка.

- За показниками виконання останньої хвилі мобіліцізації Прикарпаття опинилось ледь не на останньому місці.  Чому була наскільки провальною? Як вважаєте?

- Як на мене, низькі показники мобілізації є наслідком одразу кількох факторів. Зокрема, в значній мірі неправильна і цілком не зрозуміла позиція української влади щодо конфлікту на Сході. Ще один мінус - неправильні методи мобілізації. Є дуже багато фактів хабарництва і непорядності у військкоматах та серед лікарів. Є ситуації коли чоловіки, які реально не придатні до служби за станом здоров’я  отримують  мобілізаційні повістки і змушені йти служити, а в той самий час деякі абсолютно здорові представники чоловічої статі признаються «непридатними» чи «обмежено придатними». Все це та інші моменти породжує негативне ставлення до мобілізації. Думаю, що ще одним важливим фактором чому чоловіки уникають призову - є страх. А ще, небажання міняти комфортні умови проживання на суворі реалії в зоні бойових дій. Все це підтверджує необхідність якомога швидшого створення в Україні контрактної армії.

- Як бачите політичну ситуацію в країні? Як її оцінюють бійці?

- Зараз відбувається розчарування тими силами, які прийшли до влади після виборів, після Майдану.  А все через популізм парламентських шоу-менів. Серед бійців, з якими я проходжу службу,  розмови на політичну тему не є популярними. Та ті, що все ж таки трапляються, закінчуються на песимістичній ноті. Є абсолютний негатив, що стосується всіх без виключень політичних сил в Україні і глибоким розчаруванням нашими політиками. Хоча присутня повага до політиків і представників політичних сил, які не на словах, а поряд з бійцями проходять службу і захищають державу, доказуючи цим свою відданість. Військовослужбовці хочуть, щоб політики були справжніми патріотами, фахівцями у своїх сферах та готовими захищати і працювати на користь держави, а не задовольняти свої меркантильні інтереси. Ця осінь принесе Україні масштабний переділ влади на місцях. І ми всі повинні усвідомити чи хочемо ми реваншу регіоналів та їх поплічників, чи потрібно голосувати за олігархічні проекти та пристосуванців. Чи краще спробувати змінити все і проголосувати за достойних і справжніх.

Щодо нових партій, а точніше сказати, проектів можу сказати тільки те, що колишні регіонали і комуністи перефарбувавшись і змінивши гасла-проекти знову намагаються прийти до влади. І, на жаль, українці таки будуть за них голосувати, сприймаючи за нові політичні сили. Особисто я проти таких проектів, так само, як проти проектів олігархів і гречкосіїв.

- Плануєте брати участь у жовтневих виборах?

- Як голова Калуської міської організації ВО «Свобода» я обов’язково братиму участь у цьогорічних місцевих виборах. Щодо формату та інших деталей моєї участі буде вирішено на зборах нашої організації.