На Прикарпатті відкрили меморіальну дошку отцю Купчинському
«Я не належу собі, я належу Богу, людям, Україні», - таким був життєвий девіз отця-митрата Петра-Йосафата Герилюка-Купчинського, уродженця села Гончарів Обертинської селищної ради Тлумацького району, на честь якого відкрито меморіальну дошку на місцевій школі у рідному селі.
На подвір’ї місцевої школи зібралось чимало гостей: представники районної влади, вчителі, учнівська молодь, працівники культури, громада села Гончарів, а також родина отця Купчинського, людини, яка все своє життя присвятила вірі Богу
Після відкриття та освячення меморіальної дошки, спогадів виступаючих про життєвий та духовний шлях величної духовної особистості, священики, церковний хор, громада та гості села молебнем віддали шану о. П-Й. Герилюку-Купчинському.
Довідково
Отець Петро народився 24 вересня 1922 року у м. Кракові (Польща). Після смерті батьків проживав у с. Обертин у дідуся. Навчався в єзуїтській гімназії, Інституті Василіян у Бучачі, у Школі тропічної медицини в Бельгії. Щоб уникнути служби в армії Роммеля, виїхав у Галичину, де в 1942 році був заарештований і сидів у тюрмі в Чорткові. За стараннями митрополита Андрея Шептицького, був звільнений з тюрми. Вступив в духовну семінарію м. Львів, але через переслідування гестапо був переведений до Станіславської семінарії, яку закінчив у 1945 році.
У травні 1945 року влада оголосила про перехід з греко-католицької церкви на московське православ’я, після чого Петро-Йосафат пішов у підпілля. За пропаганду та віру в греко-католицьку церкву був арештований на 10 років та засланий в Караганду. Фактично в засланні пробув 19 років, хоча і там продовжував займатися священицькою та лікувальною справою.
Після заслання у 1968 році Петро-Йосафат повернувся до Галичини. Почав працювати за профілем – мікробіологія туберкульозу. Був хорошим лікарем, працював у Яремче, Долинському районі, Болехові, Гошеві, Станіславові. У 1982 році пішовши на пенсію, купив житло у Стебнику, займався підпільною священицькою справою. А коли греко-католицька церква вийшла з підпілля – став парохом у храмі Різдва Матері Божої у с. Стебник Львівської області.
Помер 4 жовтня 2007 року у віці 85-ти років. За кілька днів перед смертю отець попросив похоронити його в червоних ризах, як мученика, а на надгробній плиті написати латиною одні єдині слова : «Хрест Христовий – окраса світу». За своє праведне і стражденне життя о. Петро-Йосафат Герилюк-Купчинсьий ніколи не забував своєї рідної Обертинщини, Гончарева. Для греко-католицького храму він подарував ікони, іконостас, церковний посуд, фелони.