На Прикарпатті документують російські злочини: Які з них є найпоширенішими та чому нам потрібний власний МОССАД
У Центрі документування воєнних злочинів Карпатського національного університету від початку повномасштабного вторгнення Росії зафіксували понад 1000 правопорушень, скоєних російськими військовими на території України.
Про це йшлося під час IV науково-практичної конференції з міжнародною участю "Міжнародні злочини рф – від документування до покарання". Організаторами конференції виступили структурні підрозділи Навчально-наукового юридичного інституту Карпатського національного університету імені Василя Стефаника у співпраці з науковими та громадськими інституціями. До участі у заході долучилися провідні українські та іноземні науковці, представники органів державної влади, міжнародних організацій, неурядового сектору та медіа.
За словами фахівців, спектр злочинів надзвичайно широкий - від крадіжок, грабежів і розбоїв до вбивств і масових розстрілів. Водночас найпоширенішими залишаються злочини проти життя та здоров’я людини.
Кримінологи збирають інформацію з різних джерел - працюють із відкритими даними, опитують свідків, а також виїжджають на прифронтові та деокуповані території. Значну частину роботи виконують і студенти, які спілкуються з внутрішньо переміщеними особами у шелтерах та допомагають фіксувати свідчення постраждалих.
У своїй діяльності спеціалісти застосовують сучасні методи аналізу, зокрема принципи OSINT - розвідки з відкритих джерел, що дозволяє систематизувати та перевіряти отримані дані.
Попри масштабну роботу, експерти наголошують, що наразі Україна не має достатніх механізмів для повноцінного притягнення всіх винних до відповідальності. Через це суди часто ухвалюють заочні вироки, адже значна частина підозрюваних перебуває за межами країни.
Відтак, науковці переконані, що Україні необхідно розвивати власні інструменти міжнародного правосуддя. Зокрема, йдеться про створення ефективної системи, подібної до ізраїльського “Моссаду”, яка дозволила б розшукувати та притягувати злочинців до відповідальності в будь-якій точці світу, незалежно від часу скоєння злочину.
Зокрема, на цьому наголосив голова обласної ради, доктор політичних наук, професор Олександр Сич. Адже важливе не лише якісне документування воєнних злочинів, а й напрацювання ефективних механізмів притягнення винних до відповідальності. За його словами, якщо у сфері документування вже є значні напрацювання, то питання покарання залишається відкритим і потребує подальшої фахової дискусії.
"Я поважаю шляхетні наміри наших партнерів у напрацюванні таких механізмів покарання. Але якщо ми говоримо про те, що творцями світового порядку є переможці світових катаклізмів і якщо сьогодні багато науковців схиляються до того, що зараз триває неоголошена третя світова війна, очевидно що і світовий порядок будуть творити її переможці. Якщо Україна буде серед них, то будуть покарані злочинці, в іншому випадку – злочини будуть забуті. І тоді постає питання пріоритетності механізмів покарання: які кращі – національні чи міжнародні? А може працюючи над шляхетними намірами щодо механізмів покарання треба більшу увагу звернути на напрацювання саме національних механізмів, серед яких найкращим є Збройні Сили України і поряд з ними Служба Безпеки України. Це дискусійні питання над якими треба працювати і я радий, що сьогодні ці питання винесені на обговорення", – сказав Олександр Сич.
У межах конференції учасники обговорили питання фіксації воєнних злочинів і збору доказової бази, діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері розслідування злочинів рф, а також механізми притягнення винних до відповідальності на національному та міжнародному рівнях. Окрему увагу приділили злочинам проти людяності, геноциду та етноциду.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!
