У Раді розповіли про плани оновлення "хрущовок"

Верховна Рада опрацьовує законопроєкт щодо комплексної реконструкції застарілого житлового фонду, але він не передбачає масового знесення "хрущовок".

Про це повідомляє ЕП з посиланням на пресслужбу апарату Верховної Ради України.

Наявні законодавчі ініціативи щодо впорядкування цієї сфери передбачають передусім реновацію застарілого житлового фонду. Але планів щодо знесення будинків застарілого житлового фонду у парламенті наразі не пропрацьовують.

Жодного рішення про масове знесення такого житла не ухвалювали, а питання реновації застарілого житлового фонду потребує окремого законодавчого врегулювання, яке ще не завершене, пояснила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

"Ніхто нічого зносити не збирається. Ми дійсно активно працюємо над новою житловою політикою, і базовий законопроєкт щодо неї вже ухвалено", – зазначила вона, коментуючи інформацію щодо можливого знесення "хрущовок", яка з'явилася у медіа. "Питання реновації застарілого житлового фонду, зокрема хрущовок, хоч і пов'язане з житловою політикою напряму, однак потребує окремо виписаного законодавчого підґрунтя", — наголосила Шуляк.

За її словами, в Україні налічується понад 30 тис. об'єктів застарілого житлового фонду, з яких понад 10 тис. — це "хрущовки". У деяких містах частка такого житла сягає до 50%.

При цьому законодавчою ініціативою, яка безпосередньо стосується цієї теми, є законопроєкт про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.

Його ухвалили у першому читанні ще у вересні 2022 року, однак після цього документ отримав значну кількість правок і потребує суттєвого доопрацювання.

Документ не передбачає знесення всіх будівель, які підпадають під реконструкцію. Такий варіант можливий лише тоді, коли інші способи оновлення є неможливими.

Комплексна реконструкція може передбачати різні формати оновлення — від модернізації багатоквартирного будинку в межах кварталу до реконструкції об'єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

"У кожному окремому випадку спосіб реконструкції має розроблятися з урахуванням результатів технічного обстеження будівель і споруд, енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків. Тобто не йдеться про універсальне рішення для всіх будинків без винятку", — зазначила Шуляк.

Водночас, за словами голови комітету, до остаточного ухвалення рішення парламент ще не дійшов.

Після доопрацювання законопроєкт має пройти публічні консультації, адже повномасштабна війна суттєво змінила контекст житлової політики та підходи до оновлення житлового фонду.

Вона додала, що саме через складність теми та масштаб можливих наслідків рішення щодо реновації застарілого житла не можуть ухвалюватися без широкого обговорення зі стейкхолдерами.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!