Нардеп Ірина Сех: «Обласним радам не варто плекати ілюзій: оновлена угода з «Шевроном» – це та ж стара угода, в якій знехтувано інтересами українців»

Після так званого «доопрацювання» проєкт Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуть у межах ділянки «Олеська», між державою Україна та компанією «Шеврон Юкрейн Б. В.» не зазнав принципових змін – це та ж кабальна для України угода, яку нам нав’язує влада. Про це заявила народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех.

«Уже завтра Івано-Франківська обласна рада має розглядати на сесії питання про узгодження проєкту Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуть у межах ділянки «Олеська», між державою Україна та компанією «Шеврон Юкрейн Б. В.». Невдовзі своє рішення має ухвалити  й Львівська обласна рада. Обласні ради отримали оновлений проєкт начебто із урахуванням пропозицій робочої групи та депутатів, але насправді депутатам не треба плекати ілюзій: документ зазнав лише незначних і непринципових змін. По суті це та сама угода, в якій знехтувано правами громад, в якій не викладено вигоди для української держави і з якої не усунуто корупційних моментів», – зазначила Ірина Сех.

За словами народного депутата, угода надає казкові преференції інвестору в той час, коли нічого не відомо про вигоду для держави, про безпеку для людей і довкілля, про гарантії збереження права власности на земельні ділянки для жителів відповідних територій.

«Громаду переконують, що угода про розробку надр на Олеській площі – це угода про видобуток лише сланцевого газу і що ці родовища мусимо віддати інвестору, бо в Україні недостатньо для видобутку власного фінансового і технологічного потенціялу. Насправді ж угода стосується всіх вуглеводнів, зокрема нафти, природного газу, конденсату – інвестор матиме право видобувати їх у межах договірної ділянки, а це площа понад 6 тис. кв. км. Тобто надра на третині території Львівщини віддають одному інвестору як мінімум на 50 років і протягом цього терміну жодна инша компанія вже не зможе працювати на цій ділянці, навіть якщо матиме прогресивніші технології і пропонуватиме державі вигідніші умови. Більше того, передбачено, що інвестор матиме право на добування гравію, піску, глини, вапна тощо на території зазначеної ділянки. Ці необмежені преференції вкупі з правом реалізації 100% видобутих у нас вуглеводнів за кордоном аж ніяк не дають шансів на примарну енергетичну незалежність України», – наголосила Ірина Сех. За її словами, в угоді й надалі немає інформації щодо орієнтовної кількости робочих місць, які буде створено на території громади, хоча від цього залежить розмір відрахувань із заробітної плати, якими наповнюються місцеві б’юджети територіяльних громад.

«Угода фактично позбавляє місцеві громади можливости отримання компенсації за передані для видобутку сланцевого газу землі сільськогосподарського призначення та землі лісового фонду. І це в регіоні, де господарська діяльність у галузі сільського господарства становить левову частку серед джерел наповнення місцевих б’юджетів усіх рівнів. Окрім цього, на кожному квадратному кілометрі землі буде захоронено щонайменше 80 тисяч кубометрів отруєної хімікатами води, яка залишиться назавжди в надрах використаних земель. Це буде мертва земля, на якій не можна буде ні жити, ні сіяти, зважаючи на вірогідність потрапляння хімікатів у верхні шари ґрунту. У разі екологічного лиха місцеві громади залишаться наодинці з проблемою, вирішення якої може коштувати не один десяток річних б’юджетів і призвести до економічного та демографічного занепаду регіону», – зазначає народний депутат.

За словами Ірини Сех, уряд зробив показовий реверанс у бік місцевих рад, обіцяючи врахувати їхню думку в сланцевій угоді, однак насправді нічого не змінив на користь місцевих громад.