Назар Павлів: За півтора року мене навіть не впустили в мій кабінет

В Івано-Франківській ОДА ліквідовують управління молоді та спорту.

Якими були для обласного спорту останні півтора року та чого очікувати від реформи підрозділу, розповідає заступник начальника управління, відомий прикарпатський богатир Назар Павлів, передає Репортер.

– Назаре, до якого числа ви ще залишаєтесь на посаді?

– 22 січня вийшло розпоряд­ження голови ОДА, а наступного дня нам з начальником управління Ростиславом Микитюком оголосили про звільнення у двомісячний термін. І нехай спортивна громадськість не думає, що це вказівка Мінмолодьспорту – це рішення виникло тут, у нашій області. Більше того, днями з міністерства надійшов лист, де в.о. міністра Ігор Гоцул просить голову ОДА Олега Гончарука розглянути можливість зберегти підрозділ. У Києві нами задоволені, ми там були у січні, здавали річний звіт і посіли третє місце в Україні за результатами спортивної роботи.

– Що вдалось зробити за півтора року?

– Підняли стипендію спортсменам. Висунули пропозицію, щоб частина податку з продажу тютюну та алкоголю йшла на спорт, хоча це поки що на рівні бажань. Розробили проект легкоатлетичного стадіону. Хочемо, щоб нас згадували з позитивом, а не як наших попередників – ледь не з прокльонами за те, що продали «Олімп».

Хоча за всі ці півтора року мене навіть не впустили в мій кабінет, де я мав працювати як заступник начальника управління. Більше того, 10 місяців мене тримали в одному приміщенні з начальником, а потім виділили приймальню, де мав би сидіти секретар. Кабінет, який мав належати мені, чомусь віддали громадській організації «Офіс реформ» та ще зробили для них дорогу табличку. А я мусив заклеїти напис «Приймальня» звичайним аркушем паперу. Мені це було дивно.

– Як просувається питання з легкоатлетичним стадіоном?

– Наша область єдина не має легкоатлетичного стадіону з відповідними біговими доріжками. Через це прикарпатським атлетам складно конкурувати з іншими. Частково це пояснює, чому від нас їдуть перспективні спортсмени. Тож ми зайнялись цією проблемою, взялися шукати, де й як можна облаштувати таку арену, бо хотіли вже робити все за стандартами. Єдиний стадіон, який нам підійшов, – в університеті нафти і газу. Ми з ними домовились, і вони вже сформували проект, зробили кошторис. Вийшло, що з демонтажем старого покриття, облаштуванням бігових доріжок, секторів для метань та інших видів, освітленням та звуком це коштуватиме 5 млн грн. Півмільйона оплатить університет, а решта – за обласним бюджетом. Хоч я ще хотів би переговорити з мером і залучити міські гроші. Сподіваюсь, що бюджетна комісія 11 березня погодить наш проект і його розглянуть на сесії 18 березня.

– Повертаючись до стипендій, скільки насправді зараз отримують спортсмени?

– Ми виплачуємо стипендії спортсменам згідно з рейтингом, беремо до уваги вік та здобутки на всеукраїнських і міжнародних змаганнях. Таким чином юнаки, які були чемпіонами України, отримують 550 грн, а чемпіони та призери Європи та світу – 1000 грн. У старшій віковій категорії (до 23 років) медалісти чемпіонатів України, кандидати до збірної отримують 1050 грн, «основа» національної команди – 1250 грн, а переможці та призери континентальних і світових першостей – 1450 грн. Але я мушу сказати, що з цих стипендій ще виплачується податок, тож по факту спортсмени отримують на 13 % менше. Минулого року у нас було 63 стипендіати, цьогоріч – 66.

– Чим ще управління забезпечує спортсменів?

– Коштами на проїзд, проживання, харчування (64 грн на добу) на змаганнях та добові в дорозі (30 грн). Гроші невеликі, але бюджет не дозволяє видавати більше. Минулого року ми мали близько 3,6 млн грн на ці потреби, а з них ще оплачували суддівство на турнірах у нашій області.

Також для найкращих спортсменів перед змаганнями проводимо двотижневий навчально-тренувальний збір, де теж платимо за харчування. Крім того, минулого року нам вдалось отримати з обласного бюджету додаткових півмільйона, які ми розподілили між федераціями – згідно з рейтингом і потребами кожного виду спорту. Ці кошти вони могли витратити на інвентар чи спортивну форму. У попередніх роках управління таких додаткових грошей не мало.

– Ви говорите про рейтинг, як він формується?

– Рейтинг за федераціями та спортсменами ми отримуємо від Міністерства молоді та спорту. Усе залежить від успіхів атлетів на змаганнях, чи є вони членами збірної, кандидатами до неї або резервістами. Але ми, коли виділяємо фінансування, зважаємо і на те, що командним видам спорту потрібно більше коштів, щоб виїхати на змагання. А в тій же легкій атлетиці – десятки підвидів, що теж вимагає додаткових грошей.

– Куди ще управління виділяло кошти минулого року?

– Завершили будівництво п’яти майданчиків зі штучного покриття в області, виділили кошти на придбання житла двом тренерам і спортсменці. Також фінансуємо роботу центрів «Спорт для всіх» та «Інваспорт». До речі, поки що наша область завоювала лише одну ліцензію в Ріо-де-Жанейро, на Паралімпійські ігри – зусиллями Ірини Волинець, яка стріляє з лука. Окрім того, на нашому балансі 13 спортшкіл, чотири фізкультурно-спортивні товариства, льодова арена в Калуші, Школа вищої спортивної майстерності. Але цього року коштів буде менше, бо в січні з нашої області вирахували 112 млн грн екологічного податку в держбюджет, що відіб’ється і на спорті.

– Хто буде займатися молоддю та спортом після ліквідації управління?

– Для спорту створять окремий підрозділ, а молодь приєднають до освіти і науки. Уже оголосили конкурс на посаду нового начальника управління спорту. Я ще не знаю, чи подаватиму документи – враження, що мене більше не хочуть бачити в управлінні.

– Якщо не будете висуватись на посаду начальника управління спорту, чим займетесь далі?

– Зможу, нарешті, повернутись до регулярних тренувань, які я майже закинув через роботу в управлінні. Також зможу більше часу проводити з сім’єю. Але і продовжу ходити на всі комісії обласної ради, пов’язані з питаннями спорту, слідкуватиму за роботою і розподілом коштів, щоб нічого не лишалось непоміченим.