Не слід зупинятись на досягнутому - Школярка, яка отримала титул віце-міс Долиняночка

26 серпня у Долині відбувся конкурс краси та чарівності – Міс Долина 2018. Титул перша віце - місотримала Христина Ковтик.

Інтерв’ю юної Христі взяла газета «Добра справа», про це в мережі повідомила Леся Мураль пише Бліц-Інфо.

- Розкажи про себе, дівчинко, чим займаєшся, чим захоплюєшся?

- Ну, оскільки я ще школярка, то основне моє заняття – навчання. Я учениця десятого класу Долинської школи № 5, попередні роки вчилася посередньо, а зараз стараюсь підтягнути навчання, тому всі свої зусилля спрямовую на уроки, бо ж ще трішки і вибір професії. Щодо хобі, то я обожнюю танці і співи. Брала участь у різних пісенних конкурсах, також виступаю часто на сцені. Участь у різноманітних масових заходах також входить у список моїх улюблених справ. 

- Конкурс краси у Долині – це напевно наймасовіший захід. Як вирішила взяти у ньому участь?

- Ну, не думала над цим до останнього. Якось 31 липня їду у маршрутці і мені одна незнайома дівчина пише в Інстаграм : «Не хочеш заповнити заявку на конкурс «Міс Долина»? Термін до 1 серпня» і кинула посилання на сторінку, де можна зареєструватись. «Ото багато часу на роздуми», - подумала я , - і вирішила діяти одразу. Подала заявку і попала на конкурс. Тут мені впевненості додало запитання від журі, мовляв, чи я вже десь приймала участь, бо в моєму виході на сцену бачиться досвід. Кастинг пройшла і почалася підготовка.

- Розкажи нам, як готувалась до конкурсу, як підбирала наряди, що найбільше тобі запам’яталося?

- Ну, мабуть не лише мені, а всім учасницям назавжди запам’ятаються уроки хореографа Анастасії Ігорівни, яка вчила нас три тижні правильно тримати руки, осанку, виточувала ходу і поставу. Це педагог і балерина від Бога, вона до кожної з нас мала індивідуальний підхід, правильно зауважувала похибки і добивалась бажаного результату. Своїй добрій двоюрідній сестричці дякую за позичені плаття і каблуки. Розуміла, що можу й не пройти, тому не хотілося все купляти і витрачати великі гроші. Макіяж і зачіску все - таки довелося замовляти в перукарні. До конкурсу встигла зібрати все необхідне.

- Приготування минули, от і конкурс. Поділися враженнями від пережитого на сцені…

- Ой, переживання було. Дивлюсь на дівчат і думаю, чого вони такі спокійні, а в мене трусяться коліна. А тут виявляється, що вони вже пили валер’янку. Тож і я взяла з них приклад і стало спокійніше. Ну а на сцені я не перший раз, тому, коли вже вийшла і почала рухатись, то вже й позитивні емоції появились. 

- Ти отримала титул перша віце – міс Долиняночка. Задоволена результатом?

- Корону і стрічку мені вручала моя подруга дитинства, яка минулого року отримала такий же титул, як і я – Вікторія Штеньович, вона ж мене і підбадьорила. Звичайно, хотілось отримати перше місце, але цей результат дав мені зрозуміти, що не слід зупинятись на досягнутому, а треба готуватись і йти далі. Тому мабуть через декілька років спробую себе вже в дорослій категорії. 

- А призами задоволена?

- Коли побачила призи, особливо цей годинник , який показує час, будить мене кожного ранку, вимірює кроки та кількість спалених калорій, то серце стало на місце. Також я отримала дуже багато сертифікатів: сертифікат на 500 гривень у магазин «Євро Мікс», сертифікат на 300 гривень від студії краси «Аліна Балянсе», 50 % знижку на навчання в університеті Короля Данила, сертифікат на фотосесію від Світлани Бугрій, срібний кулончик від ювелірного магазину «Адамас», сертифікат на 3 місяці навчання в модельному агентстві «RED RUTA» та, звичайно, квіти від магазину «Арт букет» .

- Ну і що, перші прихильники після конкурсу краси вже є?

- Та є, декілька вже писали мені, тільки щоб цього тато не бачив ( сміється). Ну про тисячу підписників не буду обманювати, але біля пару десятків нових є. 

- Ну а дівчата – конкурсанти стали твоїми друзями чи конкурентками?

- Звичайно, що друзями. А яка конкуренція? В кожного своя краса і кожна з нас оригінальна і найкраща. 

- Що ж побажаєш своїм новоспеченим подругам?

- Найперше, щоб здобутий досвід від підготовки до свята пригодився їм у житті, тому що все це - час і праця. Ну і побажаю їм не зупинятись на досягнутому, тягнутись до нових вершин і бути здоровими!

- Напевно, дуже хочеться комусь подякувати?

- Звісно, найперше батькам - татові, мамі, яка допомагала в підготовці, переживала за мене, також друзям, рідним, організаторам, які створили для нас казку та всім за чиєї організації та підтримки свято вдалося!