Охочих воювати на Галичині вже нема

Вже за два тижні (17 серпня) закінчиться остання цього року – шоста – хвиля мобілізації. В історію Галичини вона увійде доконаним фактом: тутешні люди не хочуть воювати. Принаймні не хочуть воювати за український схід. Принаймні у тих реаліях, які створила чинна українська держава.

План призову до війська, який спустили в галицькі області з Києва ще 19 червня (офіційний старт цієї мобілізаційної кампанії), на Тернопіллі виконали на 23%, на Львівщині 42% – це найкращий районний показник, а про гірські райони Франківщини й казати нема що – мобілізаційний запит у Косові, приміром, забезпечили на 5%, пише Zбруч.

Пояснень ситуації багато і вони різні, а тим часом хлопців, які нині в зоні АТО, треба повертати додому. Ким їх замінити? Працівники військкоматів вистрибують зі штанів, залучаючи усю свою фантазію, аби мобілізувати бодай частину з тих, кому належиться воювати. Однак навіть «креативні» методи їхньої роботи, що часом межують з порушенням закону, не дають бажаного результату.  

Тернопілля: «Лови хлопа!»

Одного дня працівники військкомату в Тернополі несподівано «накрили» один з торговельно-розважальних центрів. Військові патрулі та міліція взялися перевіряти чоловіків на виході з центру. Всіх, у кого не було при собі документів, наполегливо запрошували до автобуса для нібито перевірки особистих даних, а тоді везли на медичну комісію до військкомату. Тим, у кого документи були, тут же виписували повістки для проходження медкомісії. В ТРЦ зчинився переполох. Продавці, касири та відвідувачі призовного віку, котрі зрозуміли, в чому річ, взялися вистрибувати через вікна першого поверху, втікати через запасні виходи й ховатися в приміщеннях недобудованого заводу «Сатурн», що неподалік.

У селі Давидківці на Чортківщині жінки перекривали трасу, протестуючи проти мобілізації чоловіків

Згодом з'явилися повідомлення в соцмережах про облави на ринку «Західний». В одну із субот повістки принесли вручати тамтешнім продавцям і відвідувачам. Також були повідомлення про патрулі на нічних вулицях. Працівники військкоматів разом з транспортною міліцією зупиняли автівки і вручали водіям «листи щастя».

У такий спосіб на Тернопіллі намагаються хоч якось наблизитися до виконання плану з мобілізації. Бо, як повідомив обласний військовий комісар Володимир Катинський, станом на нині тут призвано до війська лише 23% з тих, кого заплановано. За цими показниками Тернопільська область узялася пасти задніх в загальноукраїнському масштабі. Що ж до районів, то в лідери по плану вирвався Підволочиський район – 67 % від плану в реґіоні. У трійку «передовиків» увійшли Теребовлянщина і Зборівщина. Серед аутсайдерів – Кременеччина і Монастирищина.

Напередодні обласний військком Володимир Катинський заявляв, що як варіант покращення показників – залучення чоловіків, які ніде не працюють або перебувають в обліку в центрах зайнятості. Ще один «вихід» – розміщувати публікації запрошень до військових комісарів у тернопільських ЗМІ.

Спершу обласний військком запропонував опублікувати списки «мажорів», що ховаються від мобілізації. «Такі запрошення через ЗМІ не суперечать законодавству та, сподіваюсь, допоможуть мобілізувати тих, хто ховається від мобілізації за сімома замками», – зазначив Катинський.

Згодом військкомат сам почав надсилати тернопільським ЗМІ списки чоловіків, яких просять з'явитися для медогляду та уточнення даних. У «першу чергу» потрапили мешканці Тернополя та Шумського району. Це ті, кого не вдалося оповістити, або ж вони не з'являються у військкомат.

Голова Тернопільської обласної держадміністрації Степан Барна особисто провадив «виховну роботу» на тему мобілізації з підлеглими в районах, і дехто прислухався. Цими днями голова Чортківської  РДА Михайло Сташків вручив повістки своїм підлеглим для проходження медичної комісії. А раніше працівники військкомату завітали з «візитом» в Апеляційний та Господарський суди Тернопільської області.

Депутати різних рівнів у районному та обласному центрах не дуже охоче відгукнулися на пропозиції військкоматів. Декого оголосили в «розшук» через ЗМІ, зокрема депутатів Тернопільської обласної ради, більшість з яких – «свободівці». Є також реґіонали та один представник Української народної партії.

«Мобілізаційний» скандал виник на Кременеччині. Кременецько-Шумський військовий комісаріат взявся розшукувати тамтешніх головів районної та міської рад, оминувши голову адміністрації, який, до речі, теж призовного віку. В районі заговорили про «вибіркову мобілізацію». Мовляв, інтерес у військкоматі до посадовців виник неспроста: кременецький «мер» – майданівець, переміг на виборах нинішнього голову районної адміністрації. А голова райради – «свободівець».

Львівщина: план провалюють, але добровольці трапляються

Зробити висновки про те, як триває мобілізація на Львівщині, можна за даними з районів, що їх оголосили лідерами процесу. Відповідно до офіційної інформації, найкраща ситуація на Сокальщині де, як каже голова РДА Олег Кожушок, план з мобілізації виконали на 42%.

«Ще рано підводити підсумки, – запевняє речник обласного військкомату Львівщини Роман Поронюк. – Наразі ще триває оповіщення громадян прийти до військового комісаріату. При необхідності ми мобілізовуємо тих, потреба в кому є в ЗСУ». А найбільше до війська чекають танкістів, артилеристів, розвідників та військових службовців підрозділів високомобільних десантних військ.

За  інформацією «Z», на Львівщині є чимало випадків, коли ті, хто отримав повістки, не з'являється на медкомісії. Однак набагато поширеніша проблема – не можуть знайти осіб, яким мають вручити повістки. Тому в багатьох районах навіть вдались до незвичного методу оповіщення: списки тих, кому треба з'явитись до військкоматів, друкують у районних газетах.

Зі слів Романа Поронюка, від кожного з 15 комісаріатів Львівської області нині є десятки звернень до правоохоронних органів щодо можливого ухилу від мобілізації.

Водночас кримінальна відповідальність загрожує не лише особам, які ухиляються від мобілізації, а й посадовцям міських та сільських рад. За інформацією військової прокуратури Західного реґіону України, вони підозрюють керівників восьми населених пунктів Львівської області у зриві мобілізації. У різя доведення вини, їх притягнуть до кримінальної відповідальності.

«Упродовж 5–6-ї хвиль мобілізації із села Кривка та села Присліп Турківського району Львівської області, через неналежне оповіщення органами місцевого самоврядування громадян, які підлягали призову за мобілізацією, до військкомату не з'явився жоден військовозобов'язаний. Аналогічні порушення виявлено і в м. Судова Вишня, селах Пнікути та Маломокряни Мостиського району. Не забезпечили належне оповіщення військовозобов'язаних і в селах Зубра, Пасіки Зубрицькі та Скнилові Пустомитівського району», – йдеться у повідомленні прес-служби військової прокуратури.

Нині за усіма цими фактами тривають досудові розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 ККУ (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період). За такий злочин у Кримінальному кодексі України передбачено від 5 до 8 років позбавлення волі.

Водночас один зі шляхів поліпшення показників мобілізації вбачають у збільшенні кількості військкоматів. Голова Львівської ОДА Олег Синютка підписав розпорядження про створення додатково 10 районних військових комісаріатів.

«Насамперед робимо це для зручності громадян, які живуть у віддалених районах. Наприклад, зараз у нас Пустомитівський та Городоцький райони об'єднані в один комісаріат. Хоча раніше в обох містах були окремі установи, але при скороченні армії їх реорганізували. Зараз комісаріат є тільки в Пустомитах і мешканці Городького району змушені робити по 3–4 пересадки, аби доїхати до Пустомит. Це також полегшить роботу самих військових структур», – пояснює Роман Поронюк.

За інформацією обласного комісаріату, під час цієї хвилі мобілізації також є особи, які зголошуються добровільно. «Така ситуація, свідком якої я став, недавно була у Сокальсько-Червоноградському об'єднаному комісаріаті, – розповідає Роман Поронюк. – Прийшов колишній прапорщик з другом і скаржились, що їм не приходить повістка. Вони вдало пройшли медогляд і готуються до відправки на схід. Ми неодноразово закликаємо не чекати на повістки, а зголошуватись самим».

Разом з тим військовики визнають, що кількість добровольців набагато менша, ніж торік. Пояснення просте: ті, хто мали внутрішнє бажання йти воювати, вже давно на сході.

Франківщина: кількох посадять, а решта налякається

План не виконує й Івано-Франківщина. І що глибше у Карпати, то менше охочих іти до війська. Коли в самому Івано-Франківську ситуація ще більш-менш прийнятна, то гірський Косів, наприклад, виконав мобілізаційний запит лише на 5%, а Надвірна, Богородчани та Яремча сукупно – лише одну десяту частину від запланованого. 

Івано-Франківськ. Перші бранці «шостої хвилі»

Військовозобов'язані так сильно не бажають йти воювати, що проявляють аґресію до представників військкоматів та місцевої влади.  Прибулих з повістками часто обзивають бандитами, а одному з сільських голів на Надвірнянщині розбили лобове скло автівки.

Трапляється, що працівники сільських рад навіть не вписують до списків своїх родичів, оберігаючи їх від небажаної повістки. Комісаріати закидають очільникам органів місцевого самоврядування, що ті вже готуються до виборів і заграють з виборцями, потураючи протипризовним настроям.

«Все пізнається в порівнянні. Під час афганської війни ми не бачили дезертирів, хоч то була чужа, нікому не потрібна війна. За 24 роки до чого ми дійшли суспільством? Співати гімн з рукою на серці, ходити у вишиванках і згадувати героїчну нашу історію – це ми мастаки. Ви пам'ятаєте жіночі бунти в Богородчанах? Так от, з села, де нині не призвали жодного, було 500 підписів проти мобілізації. Це результат: держава знищена не тільки економічно, але морально та ідеологічно деґрадована. Ми загралися в патріотизм бандерівського краю», – розмірковує  голова Богородчанської районної ради, ветеран-афганець Михайло Головчук.

Івано-Франківська область щомісяця відраховує 16 мільйонів гривень військового податку, тож закономірно виникає питання, чи йдуть ті мільйони на мотивацію вояків. «Ми готові платити і 5, і 10 відсотків, але щоб ці кошти йшли на зарплату військовослужбовцям, щоб вони могли в зоні АТО отримати 10 тисяч гривень чи іншу суму, особливо у час безробіття», – наполягає голова Надвірнянської районної ради Василь Попович.

Невизначеність зі статусом учасника АТО, перипетії із земельними ділянками для родин військовиків, суперечливі новини з українського сходу, бюрократія та формалізм, що приходить на зміну фронтовим негодам – усе це, на жаль, не підносить духу військовозобов'язаних, що ще не понюхали воєнного пороху.

Суд над «головним борцем проти мобілізації» Коцабою триває у Франківську

Виходом із ситуації в області бачать залучення до роботи з населенням вже демобілізованих учасників АТО та тих, що перебувають у відпустці. 

«Перед тим, як відправляти кудись людей, треба реально розуміти, куди вони потім повернуться. Якщо за рік у них тут нічого не змінилося, вони не отримали жодних ґарантій, ви його туди і під дулом автомата не заженете. Тут цифровий показник ролі не грає. Тут треба з людьми говорити і пояснювати», – переконаний боєць АТО з Надвірнянщини Андрій Лисканюк.  Він вважає, що спершу має бути неформальна розмова без повісток, і каже, що готовий сам йти з цим до людей разом зі своїми бойовими побратимами.

А тим часом  Івано-Франківська обласна прокуратура активно взялася до справи, виходячи з власних повноважень. 31 липня обласний прокурор Владислав Братюк заявив, що на Прикарпатті вдаються до спекуляцій на питанні мобілізації, зокрема втручаються політичні сили.

«В області намагаються спекулювати на питанні мобілізації, коли не виконуються плани. Ми опрацьовували це питання. Основна проблема в проведені мобілізації лежить в площині координації між структурами, які нею займаються», – заявляє Братюк.

На сьогодні в області відкрито 58 кримінальних проваджень за фактом ухилення від мобілізації, з яких 14 вже скерували до суду.