Олексій Кайда: Міська влада вникатиме в суть кожної проблеми, яка стосується Івано-Франківська
В інтерв’ю для газети «Галичина» заступник міського голови Івано-Франківська Олексій Кайда, якого, як подейкують, партія «Свобода» делегувала на цю посаду з огляду на його великий політичний і управлінський досвід, поінформував, що нового пропонуватиме для розвитку нашого міста, поділився своїм баченням, якою має бути місцева влада, пояснив, чому не треба боятися дострокових парламентських виборів, а також трохи розповів про свою зіркову дружину відому біатлоністку Олену Підгрушну.
— Пане Олексію, які маєте враження від Івано-Франківська і нової роботи заступником міського голови?
— Свого часу я тільки іноді приїжджав в Івано-Франківськ і детально з ним не ознайомлювався. Тепер з огляду на роботу довелося познайомитися і з містом, і з людьми. Перші враження залишаються незмінними: це приємне, гарне, тепле місто зі своїми історією, архітектурою, традиціями. Не подумайте, що я хочу «підсолодити» Івано-Франківську, але це місто мені справді дуже подобається. Щодо самої роботи на посаді заступника міського голови, то є дуже багато проблем, які якнайшвидше потрібно розв’язати, у тому числі це збереження архітектурної спадщини, наведення ладу із забудовами. З одного боку, тішить, що Івано-Франківськ займає друге місце в Україні щодо здачі житла в експлуатацію, з другого, це створює і чимало проблем. Роботи є багато, вона цікава, і я з приємністю виконую свої посадові обов’язки.
— Як відомо, географія вашого кар’єрного шляху дуже широка: помічник голови Львівської обласної ради, заступник міського голови Винників, голова Тернопільської обласної ради, народний депутат України (м. Київ), а нині заступник мера івано-Франківська. З огляду на це, мабуть, і подейкують, що вас як досвідченого управлінця і політика партія делегувала в Івано-Франківськ у ролі креативного менеджера. Що нового пропонуватимете для розвитку нашого міста?
— Передовсім — це чесність і прозорість. Це те, чого не вистачало протягом багатьох років не лише Івано-Франківську, а й Україні загалом. Це встановлення чесних і прозорих правил гри. Так має бути і в Івано-Франківську, і в Києві, і в Тернополі, і у Львові, і навіть у найменшому селі. Тому починати треба саме з цього.
Я думаю, що після виборів іванофранківці побачили, що змінився підхід міської влади найперше до виконання своїх обов’язків, до ставлення до людей і розв’язання їхніх проблем. Нині люди подають чимало своїх пропозицій владі, зокрема звертаються через електронні петиції. Міська влада намагається вникнути в суть кожної проблеми. Так, на мою думку, і повинна працювати влада.
— У нашому місті є чимало конфліктних, незаконних забудов. Чи щось уже робить нова влада для вирішення цієї проблеми?
— Ми формуємо реєстр проблематичних забудов, збираємо інформацію про кожен випадок зокрема. Є на земельних ділянках промислового призначення житлові будинки, порушення поверховості, конфлікти щодо меж земельних ділянок тощо. У кожному випадку окрема проблема передовсім зачіпає інтереси простих людей, тому потребує швидкого розв’язання. Але минуло ще дуже мало часу від початку роботи нової влади. Проте з огляду на досвід можу стверджувати, що найперше потрібно збирати інформацію, вивчати проблеми щодо кожного об’єкта, відтак шукати шляхи розв’язання їх. Правила для всіх будуть однакові, не буде родичів і знайомих. і тут у мене є перевага, оскільки не маю родинної чи бізнесової зацікавленості в Івано-Франківську.
— Але бізнесова зацікавленість може появитися...
— Із попередніх запитань розумію, що ви ознайомлені з моєю біографією. Тому знаєте, що я ніколи не займався бізнесом. Я або політик, або управлінець, або господарник.
— Сесія міської ради затвердила «Програму охорони культурної спадщини міста Івано-Франківська на 2016—2018 роки». Іванофранківцям, яким не байдужа доля архітектурної спадщини старого міста, цікаво дізнатися, наскільки програма буде дієвою, чи з огляду на тотальну економію вистачить грошей на її реальне втілення в життя, чи просто вона залишиться декларацією добрих намірів?
— Я оптиміст. Тому все, що роблю, роблю з оптимізмом і з надією на краще. Не лише в Івано-Франківську, а в країні загалом є величезні проблеми. Це висока інфляція, падіння гривні, це незрозумілі кроки щодо формування бюджету чинного уряду, який начебто говорить про фінансову децентралізацію, а насправді намагається скинути на органи місцевого самоврядування все зайве для себе. На місця нібито передають певні функції, але вони не підкріплені фінансами. Це, наприклад, фінансування профтехучилищ, пільговий проїздѕ Це відповідно дуже сильно б’є по місцевому бюджету, з якого фінансують не лише бюджетні, а й капітальні видатки, в тому числі й утримання доріг, утеплення будинків, збереження архітектурної спадщини, особливо це стосується центральної частини міста. Я переконаний, що ми знайдемо кошти для реалізації «Програми охорони культурної спадщини міста івано-Франківська на 2016—2018 роки», тим більше, що вони передбачені міським бюджетом. Передусім розв’язуватимемо нагальні проблеми, зокрема будемо рятувати і доводити до ладу будинки, які є в переліку архітектурно-історичної спадщини, впорядковувати центральну частину міста. Івано-Франківськ називають воротами в Карпати, тому він має відповідати такому високому статусу.
— Над головами жителів і гостей міста дамокловим мечем нависають балкони-вбивці та інші елементи фасадів старих будівель. Чи є ця проблема серед першочергових щодо вирішення?
— Якщо будинок є в переліку архітектурно-історичної спадщини, поза сумнівом, його буде реставровано. Загалом ми зберемо інформацію і виокремимо це питання. Якщо маєте такі конкретні приклади будинків, інформуйте нас.
— Торік проходило чимало громадських слухань з приводу корегування генерального плану міста, однак рішення з цього питання міська рада так і не прийняла. Яким бачите його вирішення?
— Івано-Франківськ є одним із небагатьох обласних центрів, де не затверджено нового генерального плану. Але річ у тім, що той проект, який розробляла попередня влада, потребує певного корегування, оскільки не було максимально враховано побажання громади, громадських організацій саме щодо розвитку міста. Цей генеральний план розробляли роками, нині його треба корегувати. Це справа не одного дня і навіть не місяця. Місто — це живий організм, воно розростається. Тому навіть те, що було запропоновано два роки тому, нині певною мірою може бути не актуальним. Найближчим часом ми повернемося до цього питання, до його вирішення залучимо громаду міста, громадські організації, депутатів.
— Як політик з досвідом, як оцінюєте нинішню суспільно-політичну ситуацію в країні? Чи щось реально змінилося після Революції гідності?
— Це дуже болюче питання для політика, який був безпосереднім учасником Революції гідності. Усі представники нашої парламентської фракції ВО «Свобода» брали активну участь у подіях Майдану. Нині сумно дивитися на те, що ідеали Майдану не втілюють у життя. Можна прикриватися війною, але не можна приховати те, що часто-густо роблять чинні уряд і Верховна Рада. Фракція ВО «Свобода» у Верховній Раді блокувала трибуну, коли йшлося про «кнопкодавство», бо з цього усе починається. Ми наполягали на персональному голосуванні, і тоді воно таким було. А нині фракції коаліції «кнопкодавлять»! Нині відбуваються підміна понять, кулуарні домовленості, порушення регламенту. Тому революція триває. Просто прикро дивитися на те, що тепер відбувається. Я пригадую, коли «Свободі» дорікали за те, що вона намагається навіть фізичними методами навести порядок у парламенті: мовляв, хлопці, це Верховна Рада, не можна кулаками махати. Але ми, 37 депутатів, ставили на місце фракцію Партії регіонів, яка нараховувала тоді понад 200 осіб, комуністів. А нині що спостерігаємо? Фракції коаліції між собою влаштовують мордобої. і все гарно. Ми бачимо, що без фракції «Свободи» парламент не той. Далі йде «тушкування», перескакування з фракції в фракцію, «кнопкодавство», підкилимні ігри, непрозорість тощо. Але все в руках українського народу.
Я оптиміст, тому переконаний, що позитивні зміни неминучі, оскільки люди перестали боятися, уже сотні тисяч пройшли через війну. і це владу насторожує, вона починає озиратися. Але, знову ж таки, вона пробує точково — з’їсть це народ чи ні.
— Деякі політики та експерти вважають, що цього року восени відбудуться дострокові парламентські вибори. Що ви думаєте про це?
— Я відверто скажу про те, що не потрібно гадати на кавовій гущі. Якщо постаратися, можна в травні провести, а можна у вересні. Нам закидають інформацію, що начебто не можна проводити вибори, мовляв, вони принесуть дестабілізацію, бо у нас війна. А хіба попередні вибори не під час війни проходили? Не треба боятися дострокових виборів. Якщо ми задекларували, що йдемо в Європу, то там це нормальне явище. Якщо не може сформуватись коаліція або уряд погано працює, то проводять вибори. Наступний міф — вибори тягнуть за собою мільйони. Але, може, ми більше їх втрачаємо, якщо не проводимо виборів, бо олігархи обкрадають наш бюджет і закидають нам цю тезу. Може, ліпше трохи витратити грошей і дуже багато зберегти?
— Якби все ж, наприклад, дострокові парламентські вибори відбулися восени, як оцінюєте на них шанси ВО «Свобода»?
— «Свобода» буде представлена в парламенті належним складом. Люди мають можливість порівняти, якою була Верховна Рада зі «Свободою» і без «Свободи», й зробити для себе висновки. Так, ми живі люди, тому могли зробити щось не так, але не спеціально, а через брак досвіду. Проте якщо порівнювати з нинішньою владою, то наші помилки — це ніщо. Але нині ми маємо досвід і знаємо, як розвивати нашу державу. Нині наші депутати у Верховній Раді за всіма критеріями є найкращими. Вони активні, подають законопроекти, зустрічаються з виборцями і допомагають їм.
— І запитання на завершення. Пане Олексію, а ваша зіркова дружина — відома біатлоністка Олена Підгрушна разом з вами житиме в Івано-Франківську?
— Моя дружина Олена Підгрушна нині бере участь в етапах Кубка світу з біатлону. Вона приїде в Україну аж в березні, можливо, на місяць. Відтак у неї знову буде підготовка до сезону. Олена в Україні буває два-три місяці на рік. Думаю, що до Олімпіади у 2018 році про якесь її постійне місце проживання говорити зарано (сміється. — Авт.). Такий розпорядок підготовки спортсменів. Зрозуміло, що в березні вона приїде в Івано-Франківськ, також побуває в Тернополі і Києві.
