“Покажіть свій квиток”: історії контролерів з франківських тролейбусів

Здається, немає простішої професії, аніж працювати контролером.

Втім, чи готовий пересічний франківець 8 год на день проводити в тролейбусі контролюючи пасажирів? А що робити, коли деякі з них порушують внутрішні правила, проявляють агресію чи перебувають в стані алкогольного сп’яніння? Засумнівались в простоті цієї професії?

Останніми роками ця посада дещо змінила свої особливості. Раніше відповідальність за обілечування пасажирів входила в обов’язки кондуктора, згодом контролера-касира. Зараз транспорт переходить на електронні квитки, тому в тролейбусі передбачена посада контролера, пише ВЕЖА. 

НІНА

“В Івано-Франківськ я приїхала із Сумської області. В поїзді познайомилась із чоловіком, який рекомендував влаштуватись кондуктором, що я і зробила згодом. Нове місто, жодних знайомств, але я не злякалась. Це був 2011 рік, і з того часу працюю на маршрутах.
Перший робочий день відбувся на моє День народження. Попри інструктажі та настанови, мені важко було під час перших поїздок. Особливо через те, що я спілкувалась російською мовою і часто чула від пасажирів: “Навчись розмовляти українською”. А я ще й не знала, як правильно відповісти українською мовою (сміється).
Робота дуже відповідальна, бо передбачає взаємодію із людьми, які часто бувають в поганому настрої. Раніше контролер-касир ще мав справу з коштами, що теж додавало відповідальності. При цьому часто доводиться пересуватись транспортом не тримаючись за поруччя, а ще слідкувати за тими, хто вийшов та зайшов. Тобто робота нелегка, але зараз посада передбачає тільки контроль.

Критичні випадки з пасажирами трапляються зрідка. Пригадую, як стала учасницею бійки у тролейбусі. Втім, я змогла все залагодити й професійно зупинити агресію пасажирів. Часто траплялись пасажири в стані алкогольного сп’яніння, а мені доводилось допомагати їм вийти із транспорту.
Порівнюючи з іншими місцями роботи, де мені приходилось працювати, посада контролера дуже подобається. Звикла вже до постійного спілкування з пасажирами й до відповідальності. Іноді потрібно знати й особливості транспортного засобу, щоб в разі якоїсь несправності допомогти водію.
Ще однією особливістю цієї роботи є те, що необхідно прокидати о 4:30 ранку, щоб вже о 6 год бути на робочому місці. Для жінки це досить важко, бо попри роботу є ще й домашні справи, які теж варто встигати.
Зараз робота контролера значно полегшена. Вже не потрібно кожного смикати, щоб перевірити квиток або взяти кошти. Тепер люди заходять в перші двері, а виходять в останні, що теж сприяє спрощеному контролю пасажирів. Раніше виникали проблеми зі студентами інших національностей, які заходили в крайні двері й удавали, що не розуміють. Втім, якщо я вже йду, то перевірю квитки в усіх (сміється)“.

ГАЛИНА

“Вже 24 роки я працюю на посаді контролера. Пригадую, як під час мого працевлаштування вибудовувались черги з охочих працювати кондуктором. Тепер у сфері комунального транспорту працюють всі члени моєї сім’ї. До речі, дочка спочатку працювала кондуктором, а зараз водієм. Я теж хотіла перекваліфікуватись, але тодішня ситуація не дозволила мені це зробити.
Зараз багато змінилось у роботі, зокрема й стан транспорту. Раніше тролейбуси були холодними, бувало, протікали люки тощо. Новий транспорт в рази зручніший та комфортніший.
Якщо подумати, чим подобається ця робота – важко сказати. Це вже як звичка: прокидатись зранку, майже цілий день бути в оточенні незнайомих людей, в обідній час поспішати додому, щоб вирішити власні, побутові справи. Я люблю спілкування з пасажирами, мене це зовсім не стомлює. Все ж комунікативність має вагоме значення для контролера.
Мій робочий день починається о 4:30 год. Обов’язково випиваю чашечку кави й виходжу на маршрут. Оскільки ми працюємо в режимі “час-пік”, то в обідній період я перебуваю вдома. За цей час роблю хатню роботу і вже о 13:00 год знову виходжу на роботу.
Карантин вніс певні корективи у роботу контролера. Дотримання правил змушувало іноді пояснювати людям те, чому не можна заходити без масок, про певну кількість пасажирів і т.д.
Порівнюючи сучасних пасажирів та, наприклад, людей 5-10 років тому, то раніше вони були більш свідомі до того, що необхідно оплатити проїзд, бути чесним з кондуктором. Тай пасажирів було в рази більше, аніж зараз.
Транспорт мені не набридає, навіть у вихідний день користуюсь тролейбусами.
Змінити роботу я б не хотіла. Мені це подобається. Порівнюючи з побутовими справами, хазяйством, робота контролера – відпочинок для мене”.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!