Психолог Лайма Корчинська: Коли діти поводяться погано, значить, ми щось робимо не так

З появою першої дитини у молодих батьків з’являється безліч запитань: як одягати, купати, нагодувати, доглядати за маленьким клубочком щастя. Але дуже швидко запитань стає ще більше: з’ясовується, що нагодувати й одягнути — це лише «квіточки».

Дитина росте і починає виявляти свій характер. і тут уже кожен з батьків застосовує свої методи виховання — хтось згадує, як їх виховували батьки, а хтось, навпаки, пам’ятаючи помилки своїх батьків, намагається виховувати дітей по-своєму. Тоді в нагоді стають всі засоби: книжки, глянцеві журнали, інтернет-статті. А буває й так, що батьки, які не можуть впоратися самостійно, шукають сторонньої допомоги. Тоді на допомогу приходить консультація психолога. Нині у вітальні «Галичини» — психолог з Коломиї, латвійка за походженням, Лайма Корчинська, яка вже 12 років навчає батьків радості виховання дітей без покарань і стресів, у гармонії та любові.

— Ви філолог за освітою, а як стали психологом?
— Я закінчила Латвійський державний університет за спеціальністю «Німецька мова та література». Вийшла заміж за коломиянина і переїхала жити до Коломиї, про що не шкодую. Познайомилася з ним у Ризі. Він грав у студентському театрі Київського політехнічного інституту, а я організовувала виступи київських студентів-аматорів у нашому місті. Ми познайомилися з Олександром у лютому, а вже у серпні одружилися. 
— То психологія теж до вас прийшла сама?
— Так. Одного разу до нас в Коломию приїхали друзі з Києва зі своїми дітьми. Ми разом відпочивали в горах, багато спілкувалися, і моя київська подруга, побачивши мої взаємини з дітьми, розповіла про навчальну програму, що допомагає правильно побудувати стосунки з дітьми, яку вона пройшла у Києві. Тренінг складався з п’яти щотижневих занять по три години. Трохи згодом, приїхавши до столиці у справах, я завітала до «Центру взаємовідносин», де познайомилася з чудовою людиною — пані Наталею Черниш, що проводила тоді у Києві програму-тренінг «Радість виховання дітей: переорієнтація дитячої поведінки». Я запросила її до Коломиї на травневі свята, пообіцяла зібрати групу. і хоч я сама тоді не уявляла, що це за програма, та мені вдалося зібрати перших 18 охочих поліпшити стосунки в сім’ї. Навчальний курс виявився справді корисним, і звичайно, мені та моїм друзям хотілося вчитися ще і ще. Ми почали запрошувати провідних спеціалістів з Києва, Санкт-Петербурга, Таллінна, Москви, Мінська, Донецька. і я дуже вдячна всім фахівцям-психологам, які підтримали нас, дарували свої любов та знання, ділилися досвідом та не зважали на відстань і час. «Розуміння себе та інших», «Любов та прийняття себе» — ці та десятки інших цікавих тренінгів я пройшла впродовж 15 років... Мене захопила психологія, я вирішила вчитися. У 2009 році отримала диплом Міжнародної школи психотерапії, консультування та ведення груп за спільною програмою інституту «Конкорд» (США) та інституту психотерапії і ведення груп «Гармонія» у Санкт-Петербурзі.
— Зазвичай ми починаємо шукати якісь додаткові джерела інформації, порад у подруг чи книг, коли вже не можемо впоратися з дітьми. Які основні помилки у вихованні дітей? 
— Ми дуже часто картаємо себе за те, що мало часу приділяємо дітям або що не навчили їх щось правильно робити. Насправді кожен робить для дитини те, що вважає добрим і корисним, а якщо і робить помилки, то тільки тому, що ніхто не навчив, як це зробити інакше. Поганих дітей не буває: погана поведінка дитини, як правило, свідчить лише про те, що дитина не отримує в житті чогось важливого для неї. Це не привід для покарання дитини, а сигнал до роздумів для дорослого: щось не так у його власній поведінці. Коли ми говоримо про те, що діти поводяться погано, є три базові причини: вони не відчувають себе важливими, не відчувають, що їх люблять, або не відчувають себе безпечно. Власне це стосується і дорослих. Всім нам насправді потрібно небагато: отримувати любов, почуватися важливими, сильними і потрібними. Радість виховання — моя улюблена програма, бо вірю, що цей світ змінять наші діти, і бачу, що можу допомогти у цих позитивних змінах.
— А які основні сигнали, які вказують на те, що все ж батьки роблять щось не так, і є потреба звернутися по допомогу до психолога? 
— Варто зрозуміти, чому дитина поводиться саме таким чином, якими є причини негативної поведінки. Американський психолог Рудольф Дрейкус — учень та послідовник видатного австрійського вченого Альфреда Адлера, спостерігаючи і вивчаючи поведінку дітей, умовно розділив причини поганої поведінки на чотири групи хибних цілей: брак уваги, боротьба за владу, помста — біль у відповідь і ухиляння. Такі хибні цілі, власне, є симптомами, за якими можна визначити мотиви поведінки. За власними почуттями, що виникають при спілкуванні з дитиною, — роздратуванням, злістю, образою чи відчаєм можна визначити, що саме відбувається, і, зрозумівши, виправити ситуацію. Власне, це стосується і поведінки дорослої людини. Отже, розуміючи мотиви поведінки, можна будувати стосунки таким чином, щоб хибні цілі перетворилися на усвідомлені. Брак любові — основна причина утворення помилкових цілей. Відтак переорієнтація цілей та поведінки відбувається через любов: якщо дитина відчуває любов, помилкові цілі зникають «як роса на сонці». 
— Нині суспільство вже готове сприймати психологів?
— Серед дорослих така проблема постає все рідше, тепер люди не бояться звертатися за консультацією до психолога. Кажуть, психологія краще розвивається в цивілізованих країнах, адже психологія — це піклування про себе, про свою душу. А консультація психолога — це своєрідна профілактика, «вітаміни для душі», адже не завжди світ усміхається сонечком та веселками.
— Ви викладаєте також і у «Школі шляхетних панянок» у Коломиї...
— Так, уже кілька років діє ця школа. Нині у нас досить великі групи — понад 20 дівчат. Моє завдання — надати дівчатам змогу заявити про себе, не соромитися і приймати себе такими, якими вони є. На заняттях ми з ними граємо, спілкуємося. Найбільше мене вражає те, що школа шляхетних панянок — їх особистий вибір, бажання. Дівчата навіть на зимових канікулах просять про додаткові заняття. 
— Нині простежується загальна тенденція: батьки дедалі більше цікавляться  вихованням дітей. Як не загубитися серед безлічі джерел інформації і фахівців та обрати правильну методику виховання своїх дітей?
— Лише через серце, відчуваючи серцем. Якщо, застосовуючи такі поради, ви почуваєтеся добре, значить, це працює. Приємно, що нині батьки все частіше піклуються про те, щоб не зробити щось неправильно, не травмувати дитину.
— Але як тоді не перегнути палицю і не зайти у вседозволеність і хаос?
— Це не вседозволеність. Важливо вчитися визначати і розуміти свої емоції, навчати цього й дитину. Коли відчуваєте негативні емоції, говоріть дитині про них. Скажіть їй про свої почуття: «Я злюся зараз» замість того, щоб бити дитину, а потім казати: «Не можна ображати малят». Всі знають про почуття, але часто в життєвій гонитві забувають про себе і свої переживання. Ми постійно піклуємося про когось, лише не про себе. інколи люди навіть не знають, чого самі хочуть у цьому житті. 
— Чи може бути забагато любові?
— Ні, бо любов — це те, що ви можете подарувати світові, а світ — безмежнийѕ 
— Поділіться рецептом хороших стосунків із дітьми...
— Мама і тато мають бути щасливими, насправді це дуже важливо для дітей. Піклуйтеся про себе, бо те, що ви робите для себе та власного розвитку, впливає на ваших дітей, вони — це віддзеркалення вашої родини, ваших дій та думок.