В Галичі проведено наукову конференцію присвячену питанням державотворчих процесів
7-8 листопада 2013 року у м. Галич проведено міжнародну наукову конференцію «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України». Організаторами заходу стали Міністерство культури України та Національний заповідник «Давній Галич».
Цього року конференція проводилася з нагоди 1115 – ої річниці з першої письмової згадки про Галич та 1025 – річчя хрещення України – Руси. Дана конференція є традиційною у наукових заходах Заповідника і проводиться ним щорічно.
Учасників конференції привітали генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський, територіальний представник з питань охорони культурної спадщини та переміщення цінностей Міністерства культури України Лідія Максимяк, начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації Володимир Федорак, заступник голови Галицької районної державної адміністрації Людмила Сівецька та поет, літературний і художній критик, член Союзу письменників Москви Григорій Певцов. Було зачитано привітання Міністра культури України Леоніда Новохатько учасникам конференції та працівникам НЗ «Давній Галич» з нагоди 19-ої річниці діяльності цієї установи.
В роботі конференції прийняли участь близько 30 науковців з різних наукових інституцій України та з-за кордону (Російської Федерації). Зокрема, це представники Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Возницького, Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, Львівського регіонального Інституту Державного Управління Національної Академії Державного Управління при Президентові України, Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (м. Луцьк), Харківської державної академії культури, Хмельницького обласного краєзнавчого музею.
У пленарному засіданні науковці заслухали наступні доповіді: «Матеріали до вивчення світобачення носіїв Трипільської культури» (Тарас Ткачук, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології НЗ "Давній Галич"), «Синтез мистецтв в архітектурі давнього Галича» (Олександр Береговський, генеральний директор НЗ "Давній Галич" та Христина Береговська, молодший науковий співробітник Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Возницького, мистецтвознавець), «Галич в контексті етнотуристики Опілля» (Володимир Федорак - заслужений працівник культури України, начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА), «Унікальна пам'ятка давньоруської писемності» (Ігор Коваль, кандидат історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства, теології і культурології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника), «Галицький князь Мстислав Мстиславич (1218-1227 рр.)» (Олександр Головко, доктор історичних наук, головний консультант апарату Верховної Ради України).
На секційних засіданнях заслухано доповіді за наступною тематикою: «Археологічні дослідження монастиря Св. Пророка Іллі у Крилосі», «З історії організації мисливства та рибальства Галицької землі», «Роль Галицкого княжества в обьединении западных земель православной ойкумены», «Участь греко-католицького духовенства у культурно-мистецькому житті Східної Галичини (XIX - поч. XX ст.)», «Княгиня Анна. Боротьба за галицько-волинські землі», «Деякі аспекти популяризації Стільського городища VIII-ХІ ст. як одного з перших протодержавних утворень на території сучасної Галичини», «Колекція караїмських речей у фондах Національного заповідника "Давній Галич", «Григорій Ткачук: галичанин, герой-трудівник Поділля», «Ідея сучасного музею у Національному заповіднику "Давній Галич", «Відображення державотворчої ролі Галича і Галицької землі в предметах філателії, нумізматики та фалеристики».
Учасники конференції відвідали музеї Національного заповідника «Давній Галич», ознайомилися з пам’ятками культурної спадщини в Більшівцях, Маріямполі та Івано-Франківську. За результатами роботи конференції видано збірник матеріалів та ухвалено резолюцію.
Резолюція
Міжнародної наукової конференції
«Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України»
м. Галич 7 - 8 листопада 2013 року
Ми, учасники Міжнародної наукової конференції «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України», організованої з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» та присвяченої 1115-тій річниці від першої письмової згадки про Галич в угорських хроніках,
констатуємо:
- сьогодні Україна стоїть на порозі підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом, яка має на меті замінити Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським союзом від 14 червня 1994 року;
- у світлі європейських прагнень України та історичної ретроспективи епохи політичного піднесення Галича слід відзначити провідне місце першого українського державного утворення – Галицько-Волинського князівства у започаткуванні євроінтеграційних процесів України, які крізь призму історії європейської геополітики мають вагомий вплив на сьогоднішні українські державотворчі прагнення.
Підкреслюємо:
- необхідність подальшого поглибленого наукового дослідження Галича і Галицької землі в світлі середньовічної європейської геополітики та її впливу на державотворчі процеси в Україні.
Конференція закликає і рекомендує:
а) науковцям України продовжити роботу з подолання поширених стереотипів стосовно ролі Галича, Галицького і Галицько-Волинського князівств у історії України. Особливо це стає актуальним сьогодні, коли російська історична школа в контексті євроінтеграційних процесів України намагається замінити термін «Київська Русь» на «Давньоруська держава», намагаючись цим самим принизити роль Києва у розвитку східнослов’янських народів та піднести значення в цьому плані удільних князівських центрів, зокрема Новгорода, Володимира-Суздальського та Москви, констатуючи цим самим свою імперську геополітичну ідеологію відносно України;
б) організаторам та учасникам конференції звернутися до української влади із пропозицією при розбудові європейської моделі Української держави в рамках підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом врахувати історичні уроки, подані видатними галицькими політичними діячами та спрямувати свої зусилля на подолання сучасної політичної і культурної роздробленості українського суспільства, піднесення боєздатності української армії, здобуття енергетичної незалежності України та повноправне членство України в Європейському союзі;
г) враховуючи історичну значимість Галича в державотворчих процесах України, рекомендувати Міністерству культури України розробити дієвий механізм консервації та музеєфікації найбільш значимих пам’яток Галича та посилити матеріально-фінансову підтримку науково-дослідної діяльності Національного заповідника «Давній Галич», спрямованої на збереження галицької культурної спадщини;
д) науковцям Національного заповідника «Давній Галич» окреслити спектр наукових проблем Галича і Галицької землі в світлі європейської середньовічної геопоплітики, продовжити роботу по дослідженню цих проблем у загальноукраїнському контексті у співпраці з науковцями Польщі, Чехії та Угорщини. На підставі цих досліджень у 2018 році провести Міжнародну наукову конференцію, метою якої буде показати роль і місце Галича та Галицької землі в європейських історичних процесах, починаючи від епохи Великої Моравії і закінчуючи 1340 роком;
е) генеральній дирекції Національного заповідника «Давній Галич», врахувавши досвід європейської музеєології та з метою широкої популяризації історичної та культурної спадщини Галича, розробити проект «Живий музей», основним покликанням якого має стати персоніфіковане відтворення історичного минулого України. За основу цього проекту взяти традиційний Музейно-туристичний фестиваль «Галицька брама», який вже тричі проводився у Музеї народної архітектури та побуту Прикарпаття – структурному підрозділі Національного заповідника «Давній Галич»;
є) на актуалізації прагнення українців до європейської інтеграції провести культурно-освітню роботу, яка мала б на меті показати, що Галич і Галицька земля ще в ХІІ – ХІІІ століттях були членами Великої Європи, звідки, на жаль, їх висмикнули після втрати державності у XIV столітті. А сам Вільнюський саміт в листопаді 2013 року – це спроба повернути Україну до великої європейської сім’ї.