В Івано-Франківську дітлахів вчать азам робототехніки та програмування

У дітлахів, що проживають в Івано-Франківську, є можливість розкрити в собі талант до майстрування роботів та опанування деякими видами програмування.

Це стало можливим завдяки волонтерам Робоклубу, який відсвяткував свою першу річницю, пише Zik.

Про те, чому важливо знайомити дітей зі світом IТ в ранньому віці і перспективи розвитку Робоклубу – в інтерв’ю з одним із його засновників Сергієм Никоноровим.

– Яка місія Робоклубу і для чого він був створений?

– Наша мета – ознайомити якнайбільше дітей з робототехнікою, візуальним програмуванням та світом IТ якомога раніше. Як показала практика, дуже багато дітей цікавиться цими напрямками, але не всі мають до цього хист і можливість займатися цим на постійній основі. Чим раніше діти і їх батьки визначаться, чи справді їм це потрібно, тим менше вони витратять грошей потім. Не буде стурбованих батьків, які заплатили за навчання дітей великі гроші, а воно не знадобилось.

– Це така ніби профорієнтація у ранньому віці?

– Задумка у нас була саме така. Але коли Іван Шихат-Саркісов створював перший Робоклуб у Донецьку у 2013 році, він про це не думав. Він просто закликав через Фейсбук і це дозволило зібрати однодумців, які зібрали гроші для придбання декількох комплектів техніки. І в результаті, в одній зі шкіл Донецька його і організували. Тоді в ньому займалися близько 40 дітей.

До червня 2014 року Іван жив у Донецьку, але через війну переїхав у Вінницю. Там зараз живе і одночасно працює у кількох освітніх проектах. І при одній з київських ІТ-компаній викладає в Робоклубі для дітей працівників.

Паралельно він збирав гроші, це дозволило запустити такі ж проекти, як і наш ще у трьох містах України, довівши загальну чисельність до п’яти. Це Івано-Франківськ, Добропілля, Житомир, Маріуполь та селище Тернівка. У всіх програми різні, але ми координуємо свої дії. Якщо виникає якась потреба, ми допомагаємо один одному. Зараз йде до того, що буде створена єдина програма навчання дітей.

В Івана ідея була проста – створити можливості для того щоб відкривати Робоклуби, а потім це мало працювати як волонтерський проект за рахунок підтримки місцевих мешканців, зацікавлених в цьому. Але в результаті стало зрозуміло що у такому вигляді проект потрібен тільки тим, хто ним займається.

– У який спосіб відбувається навчання?

– Ми вчимо основам робототехніки на базі двох наборів LEGO з серії Education для дітей від 6 до 8 років, також є програма для дітей з 9 до 13 років.

Безкоштовний базовий курс, який ми пропонуємо, допомагає дітям за 10 тижнів зрозуміти деякі принципи в роботобудуванні, спробувати себе як конструктора та програміста. Під час цих занять вони можуть протестувати ті якості, які потрібні для роботи в ІТ-галузі – акуратність, уважність, робота в малих і великих командах, проектне мислення.

– Чи можливе продовження навчання після цих 10 занять?

– Ми працюємо вже понад рік, як волонтери. Наразі ніякого стабільного фінансування немає. Нам вдалося зібрати волонтерів, які виділили свій час, у декого це до 6 годин на тиждень тільки викладання, без урахування підготовки до заняття. Ця модель не передбачає підготовку програми, набуття досвіду викладачами.

У нас за весь час існування проекту займалося 428 дітей, а зараз їх в групах є 120.

Далі ми будемо робити набори за певну соціальну ціну. Можливо, для тих дітей, які не можуть займатися увечері, бо ходять до школи у другу зміну, будуть ранкові групи. Візьмемо двох викладачів на зарплату, щоб вони лише цим і займались.

У кожній групі, в яку ми будемо набирати, навіть за гроші, два місця будуть безкоштовними. Зараз ми шукаємо моделі фінансування, щоб урівноважити цю соціальну складову нашого проекту.

Ми хочемо з вересня запровадити цілорічну програму за кількома напрямками. Там теж будуть групи по 10 дітей, де буде два безкоштовних місця, які фінансуватиме Робоклуб. Плюс всі, хто пройшли базовий курс і напишуть мотиваційний лист – чому вони хочуть займатись в Робоклубі, для них ми будемо шукати меценатів, які проспонсорують цих дітей. Ми відкриті до пропозицій від соціально відповідального бізнесу.

– Сергію, заради чого ви віддаєте скільки часу і сил цьому проекту?

– Війна багато що змінила у нашій країні. Мої земляки з Донецька, як і хлопці зі всієї країни зараз воюють на фронті. Вони захищають сьогодення України і створюють можливості для того, щоб ми розвивалися.

Ми всі, команда Робоклубу, вкладаємо свій час і зусилля в розвиток майбутнього України – дітей. Тому своє завдання я бачу у тому, щоб якомога більше дітей реалізувались і знайшли себе. Я хочу, щоб у дітей з’явився вибір. Щоб вони його робили не через те, що зараз модно бути програмістом, а щоб зробили свідомий вибір коли прийде для цього час.

– А ви особисто у який спосіб підтримуєте цей проект?

– У мене вдома, наприклад, з комп’ютерної техніки не залишилось нічого. Також доводиться докуповувати дрібні деталі для конструкторів, які постійно губляться.

– Хто ваші викладачі?

– Це люди, робота чи хобі яких пов’язані з технікою та педагогікою. Це фізики, механіки, програмісти, психологи – люди які вже чогось досягли і хочуть через Робоклуб реалізувати свою потребу в передачі досвіду.

– Що повинно спонукати батьків скористатися можливістю навчання у Робоклубі?

– Батьки мають усвідомити, що світ змінюється. І це відбувається дуже швидко. Якщо вони хочуть, щоб їхні діти розвивались відповідно до того, що відбувається в зовнішньому світі, вони повинні слідкувати за тенденціями. І пропонувати своїм дітям такі можливості.

У процесі навчання це або прокидається в дітей, або вони точно розуміють, що це не їхнє. Тоді, можливо, не потрібно силувати дитину технічними гуртками міста. Якщо дитині це цікаво, то її від цього не відтягнеш.