Як і навіщо працює програма «Вивіски» в Івано-Франківську
Координатор програми «Вивіски» від платформи «Тепле Місто» Аліна Букіна розповідає про те, що пропонує програма «Вивіски» містянам та як кожен зацікавлений може долучитись до її реалізації.
Також про інтерес інших міст до вивіскового досвіду Франківська та важливість довіри до фахівців у цій справі. А ще про те, як «живе» вивіска і що вона може «розповісти» нам про заклад та його власника. І нарешті, як любов підприємця до свого міста і пошук цікавого рішення щодо вивіски перетворюється на приємні сюрпризи для інших та робить життя у місті цікавішим, йдеться на warm.if.ua.
Динаміка позитивна
— Як ти оцінила б динаміку роботи в рамках програми «Вивіски» за січень-липень 2017-го: кількість звернень, мотивація підприємців, власників установ, які звертаються?
— Я стала координатором програми «Вивіски» у березні цього року, замінивши Василя Гошовського. На той момент програмі виповнилось майже три роки. Динаміка, як на мене, позитивна. У все більшої кількості людей з’являється розуміння суті програми та її принципів, що не може не тішити.
Кількість звернень до «Теплого Міста» щодо вивісок зросла — від початку весни понад 50 звернень. Майже всі вивіски на сьогодні спроектовані, деякі реалізовані. Наше завдання — макетування — виконуємо максимально оперативно. Ця активізація з боку замовників Франківська пов’язана не лише з глибшим розумінням особливостей міського середовища, а й також із тим, що департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини ІФМР наприкінці 2016-го прийняв положення про порядок розміщення вивісок та інколи рекомендує звертатися до нас. Працюючи у відповідному напрямі, наша організація сформувала довіру до себе, що підтверджена не словами, а справами: ми витрачаємо багато зусиль, часу, ресурсів на те, щоб і процес, і результат були якісними. Крім того, ефект має і наша освітньо-промоційна діяльність. Наприклад, увага до програми дуже зросла після воркшопу «Правильні вивіски» (листопад 2016-го). Ми плануємо інші схожі події, — щоб більше говорити про завдання програми й те, якою мала б бути вивіска.
— А якою вона мала б бути? Яким принципам має відповідати?
— Нагадаю принципи, які є основою нашої програми. Отже, ми слідуємо гайдлайну Івано-Франківська — правилам візуального стилю міста — в частині архітектурно-художньої концепції зовнішнього вигляду вулиць. Спроектована візуальна пропозиція вивіски має відповідати цим рекомендаціям.
Другий принцип: збереження автентичного вигляду будівель, відкриття фасадів, адже фасади, архітектура загалом — це обличчя міста (тут говоримо як про історичну, так і про сучасну забудову). Важливо, щоб вивіска працювала і не суперечила естетиці міста. Причому, наголошу, ця несуперечність не означає втрату обличчя закладом чи підприємством. Вивіска завжди може бути оригінально вирішена, і ми вболіваємо саме за такий шлях. Добрим прикладом тут є Copper Head: вивіска оригінальна (метал і розпис по тиньку), ідентифікує заклад, одночасно не суперечить середовищу. Або, наприклад, вивіска салону електромобілів Volt, яка відповідає його діяльності та має оригінальне виконання.
І третій принцип стосується досвіду користувача: людині, яка живе в місті, має бути зручно, бо місто — це про людей і для людей. Якщо вивіска розташована занадто високо чи низько, при вході вивісок дуже багато і т.п., це створює незручності для споживачів. Тож врахування розміру будівлі, ширини вулиці, кута огляду візуальної інформації та інших характеристик середовища мають велике значення. Попри зростання кількості людей, які розуміють ці принципи, частина містян все ж їх не розуміє і не приймає. Це пов’язано насамперед зі стереотипами: щодо недовговічності органічних матеріалів, обов’язково великих розмірів візуальних елементів чи яскравої реклами, аби їх помітили… Сприяти розумінню особливостей візуальної комунікації в місті — одне з важливих завдань програми «Вивіски».
Хто за що відповідальний
— Отже, серед завдань програми — не лише макетування вивісок, а й освітньо-промоційна діяльність. Чому вона важлива?
— Ціль «Теплого Міста» — не просто макетувати вивіски, а сприяти глибшому розумінню міського середовища загалом. Щоб у Франківську дизайнери, виробники вивісок макетували і створювали їх, виходячи зі згаданих принципів. Щоб адміністрація міста керувалась ними, коли йдеться про реставрацію фасадів, надання рекомендацій чи погодження проектів вивісок. Я сподіваюсь, освітньо-промоційна діяльність колись стане нашим основним напрямом. Загалом ми дуже тішимось, коли інші люди, вмотивовані чи нашою діяльністю, чи своїми переконаннями, починають працювати в цьому ж напрямі.
— Надання яких послуг у рамках програми не передбачено, але запити щодо них, можливо, інколи виникають?
— Оформлення документів, виготовлення вивісок, розроблення проектів реклами, банерів. Із оформленням паспорта вивіски для наших макетів допомагаємо на прохання заявника — з надією, що проект буде реалізовано. Якщо ж до нас приходять із готовим проектом і просять його візуалізувати або із втіленою вивіскою, на яку хочуть оформити документи, ми цим не займаємось. Звичайно, не проектуємо вивіски, які суперечать нашим принципам: пояснюємо свій підхід, якщо людина не погоджується, не співпрацюємо далі.
Наші послуги з розробки макетів вивісок безплатні. Якщо є бажання, програму можна підтримати — через краудфандинг на сайті «Теплого Міста». Зібрані гроші можуть бути спрямовані на проведення освітньо-промоційних тематичних подій ( як воркшоп), а також втілення комплексних рішень (скажімо, для однієї вулиці), залучення до таких проектів професіоналів із різних сфер (як урбаністика, дизайн, архітектура). Розробивши макет вивіски, ми не даємо рекомендацій щодо конкретного виробника. Підприємець вільний вирішувати, де і як її виготовляти. Він може обрати виробника навіть в іншому місті, якщо йому так зручно, або, зробити вивіску самостійно.
— Працюючи з вивісками, «Тепле Місто» розробляє комплексну візуальну концепцію фасаду. Чому не варто обмежуватись виключно вивіскою?
— Зрозуміло, що навіть найкраща вивіска на недоглянутому, захаращеному фасаді виглядатиме абсолютно непрезентабельно, не відповідатиме естетичним принципам, які зокрема ми закладаємо. До комплексних рішень можуть входити як рекомендації щодо реставрації чи пофарбування фасаду в автентичний колір, так і стосовно використання зелених чи декоративних елементів (якщо це пасує до фасаду) чи щодо встановлення пандуса. Ми завжди виступаємо за м’який і гармонійний благоустрій. Якщо довкола будуть самі тільки вивіски, реклама та сірі фасади, ми будемо в нашому місті не жити, а існувати: навіть невеличкі вкраплення зеленого, оригінальні рішення щодо фасаду дають місту більше життя, створюють приємні візуальні сюрпризи, які можуть щодня тішити нас. У цьому контексті позитивом також є приклади використання органічних матеріалів, особливо відповідних до фасаду й діяльності, яку провадить заклад, підприємство. Варто згадати про магазин одягу «911», заклад Bierkeller.
Тут доречно сказати про відповідальність. Звичайно, ми відповідаємо за дизайн і дотримання наших принципів, але на підприємцеві лежить дуже велика відповідальність за реалізацію проекту і слідування цим правилам надалі. Тобто не варто думати, що маєш дизайн — реалізував і забув. Насправді це тільки початок: про втілену вивіску треба піклуватися, адже вона живе, змінюється, тим паче, якщо виготовлена з органічних матеріалів. Вивіска — це, грубо кажучи, обличчя підприємця.
Перше враження
— Чому вигляд і стан вивіски має значення? Як ці речі впливають на відвідувача?
— Вивіска як ідентифікатор закладу складає наше перше враження про нього: яка вона, як зроблена, в якому стані, як про неї піклуються — все це дуже багато «розповідає» про заклад і ставлення його власника до споживача. Нікому ж не хочеться заходити в непривітний захаращений заклад. «Тепле Місто» — загалом і в рамках програми «Вивіски» зокрема — бачить своєю метою віднайдення ідентичності й унікальності Івано-Франківська, збереження автентичності та сталий розвиток міста. Тим часом основна мотивація бізнесу — прибуток. Але ми переконані, що одне одному не суперечить: можна добре заробляти і при цьому любити місто. Адже без міського середовища не існувало б ні комерції, ні підприємців.
Не варто забувати, що, крім вивіски, є ще бренд. Якість продукту чи сервісу, харизма людини, яка працює в закладі чи якій він належить, підходи до комунікації із відвідувачами і ставлення до них, а також до місця роботи і міста діяльності — всі ці речі працюють на впізнаваність закладу й на те, щоб людина туди поверталась. Це щось із тієї опери, коли не завжди можна вирахувати формулу успіху (чи неуспіху), чітко окреслити те, що створює відчуття задоволення (чи дискомфорту), але в будь-якому випадку щире відношення і любов до своєї справи та рідного міста відчуваються, вони помітні. Зрештою, наша програма — не тільки про естетику. А ширше: про безпеку і зони комфорту, про довіру та комунікацію. Погодьтеся, в охайному, естетичному привабливому місті зі збереженою автентикою почуваєшся куди безпечніше.
Зрозуміла мова
— Поговорімо про візуальну комунікацію в місті, естетику сучасного міста: як ці фактори впливають на нас, а ми — на них?
— Візуальна комунікація — все, що бачимо навколо і сприймаємо очима, — є одним із найдавніших способів міжлюдської комунікації: згадаймо печерні малюнки. Нині це кіно, реклама, візуальне мистецтво, все рухливе і нерухливе. За даними вчених, на візуальну комунікацію припадає 69% інформації, яку людина отримує від навколишнього світу. Порівняно з вербальним цей спосіб комунікації більш зрозумілий для всіх. Тому важко переоцінити важливість візуальної комунікації і балансу в ній. У контексті міського середовища ми щоразу отримуємо відмінну ситуацію сприйняття, котра визначається низкою моментів: на якій висоті розміщена інформація, чи можна до неї дістати тактильно, якого розміру візуальний елемент і т.д.
— Чи можна говорити про специфічність візуальної комунікації у різних містах?
— Так. Якщо мова про Франківськ чи Львів, то треба мати на увазі велике історичне нашарування: в різні періоди ці території були під керівництвом різних держав, а це означало й відмінні підходи до комунікації, візуальної зокрема. Наприклад, у часи другої Речі Посполитої на Галичині це була виключно польськомовна комунікація. Із приходом Радянського Союзу на західноукраїнські землі визначальною стала кирилиця — українська і російська мови. Все це — значна зміна в середовищі. І тут також треба говорити про важливість збереження історичних залишків — вивісок, реклами, картин. На цій основі можемо скласти враження, яким було середовище раніше, і проектувати нині, враховуючи це знання.
Довіряти професіоналам
— Чи всі зобов’язані розуміти особливості міського середовища, візуальної комунікації? Якою мірою тут (і чи є взагалі) відповідальним/співвідповідальним кожен мешканець міста?
— Звичайно, хотілось би, щоб базове відчуття естетики було у кожного (підприємця, пенсіонера, дитини, туриста), проте смак є особистою опцією, котра залежить від досвіду людини, особливостей виховання, розуміння прекрасного тощо. Загалом для мене тут ключовим є питання довіри до професіоналів. Цікаво, що колись розробкою і втіленням вивісок займались лише професійні художники. То була виключна можливість для виключних людей. Технічний прогрес і ПК змінили ситуацію: нині чи не кожен може легко й оперативно здобути бажані знання і має у своїх руках засоби для проектування. Проте у розробці, дизайні — як і, зрештою, в кожній справі — все ж варто довіряти компетентним людям, котрі знають, як це все працює в середовищі. Ми ж коли приходимо в кафе, не йдемо на кухню казати кухареві, як готувати картоплю…
— До програми «Вивіски» можуть долучатись волонтери. Розкажи, будь ласка, хто саме і як?
— Ми вболіваємо за формування спільноти, чутливої до міського середовища. Тому радо запрошуємо до волонтерства у програмі. Це можливість здобути практичні навички, компетенції та певні історико-теоретичні знання. Волонтерами можуть бути графічні дизайнери, архітектори, люди, що мають досвід роботи з ретушшю, проектанти, дизайнери інтер’єру, а також студенти (дизайнери або архітектори). Але професійний напрям не є визначальним: можуть бути й самоуки з практичним досвідом. Тут важливі наявність певних навичок та розуміння принципів програми, готовність працювати руками й головою і налаштованість на якісну роботу. А тих, хто хоче більше дізнатись про наш напрям, запрошуємо на тематичні заходи (про один із них повідомимо вже найближчим часом), ознайомитись із матеріалами на сайті «Теплого Міста», у розділі «Проекти».
Кожне місто — окремий випадок
— У рамках програми ділимось досвідом з представниками інших міст: під час тематичних заходів, зустрічей з обміну досвідом, які проводить «Тепле Місто». Чому «Вивіски» цікавлять багатьох?
— Бо йдеться про те, що всі бачать, відчувають, сприймають. До нас є багато запитань: як ми починали, як працюємо, як комунікуємо. Цікавляться ті, хто робить перші кроки в цьому напрямі: у деяких містах активісти чи місцеві адміністрації тільки-но починають задумуватись, як змінити ситуацію із засиллям реклами, нерозумінням закономірностей візуальної комунікації. Проте ці проблеми не є ексклюзивними для Франківська, Львова або Києва, а актуальні для всієї України.
Ми ділились досвідом із представниками таких міст, як Чернівці, Бучач, Запоріжжя, Суми, Херсон, Ужгород та інші. Плюс — зустрічі з обміну досвідом, зокрема для учасників зі сходу України. Тут важливо розуміти, що кожне місто — це окремий випадок. Так, звичайно, є якісь основні принципи, підходи до справи, але у кожного міста — свій масштаб, архітектура, архітектурно-художня концепція розвитку вулиць тощо. Так, якщо в західному регіоні маємо архітектуру одного типу, то в Запоріжжі, Харкові та Дніпрі — іншого. І розробкою певних правил для конкретних міст мають займатися саме місцеві дизайнери, активісти, які знають локальний контекст, відчувають рідне місто. Та ми, звичайно, відкриті до спілкування, адже у цьому напрямі Франківськ порівняно із загальною ситуацією в країні є досить прогресивним.
— А чого ми можемо повчитись в інших — мова про іноземні практики. За твоїми спостереженнями під час мандрівок, чи уважно ставляться в інших містах до міського середовища, як регулюють цю сферу? Можливо, є якісь зразкові міста?
— Говорити про ідеали та приклади складно. Справа в тому, що зазвичай багато уваги звертають на центр міста. Так, Відень у центрі та на околицях — дві великі різниці. Можна швидше міркувати про те, як це працює за кордоном. Майже у всіх європейських містах розроблений т.зв. дизайн-код, якого дотримуються всі, хто працює у міському середовищі чи з ним: правила зрозумілі, регулюють відповідні види діяльності. І, до речі, далеко не кожен мешканець там розуміє всі нюанси, проте всі бачать, як це працює.
