Як протистояти банкам, що списують із зарплатових карток заборгованості за кредитами

Останнім часом банкіри все частіше вдаються до такої практики - списання кредитної заборгованості без відома споживача з його зарплатної картки.

«У мене була заборгованість за кредиткою банку. З часом я змінила роботу, і новий працедавець відкрив мені зарплатову картку в цьому самому банку. В день першої зарплати я була здивована, що з моєї зарплатової картки були зняті всі гроші в рахунок погашення боргу по кредитці», - розповідає киянка Ольга Ситникова.

За її словами, офіційна зарплата, яка перераховувалася їй на зарплатову картку, була невеликою, а заборгованість перед банком вже встигла обрости штрафами і пенею, тому Ользі близько півроку довелося обходитися без грошей, що перераховувалися працедавцем на зарплатову картку. Добитися правди в регіональному відділенні фінансової установи не вдалося. «Коли я поцікавилася, яке вони мають право це робити, менеджер по роботі з клієнтами грубо присоромив мене, мовляв, сама винна, взяла у банку позику, а віддавати не хочу», - ділиться гірким досвідом мешканка столиці.

Юристи підтверджують, що останнім часом банкіри все частіше вдаються до такої практики. «Виходячи із статистики справ, можу сказати, що кількість такого роду справ збільшилася, думаю,   приблизно на 20-30%», - заявив «Коментарям» партнер юридичної компанії «ТІС» Денис Писанний. Він відзначає, що банки вже довели механізм самовільного списання коштів до автоматизму, керуючись при цьому принципом «не віддає сам – заберемо силоміць». «Подібним грішать АльфаБанк, Кредитпромбанк та інші. Суми списання були різними, часто від 100 тис. грн. і більше», - розповідає Денис Писанний.

Грабіж серед білого дня

Згідно зі ст. 1071 Цивільного кодексу України, банк має право списувати кошти з рахунку клієнта виключно за його розпорядженням. У іншому випадку гроші можуть бути списані на підставі рішення суду, що вступило в законну силу. «Якщо банк здійснює списання без волевиявлення клієнта, то фактично робить замах на право власності клієнта на грошові кошти, іншими словами, обкрадає його», - говорить керуючий партнер адвокатської компанії «Золота Середина» Марія Швець. Втім, у банків є одна лазівка, використовуючи яку, вони можуть законно списувати гроші з рахунку свого клієнта – закріпити за собою таке право в кредитному договорі, який підписує клієнт. «Практично в кожному кредитному договорі є пункт, що уповноважує банк на списання термінової заборгованості з рахунку клієнта без отримання попередньої згоди клієнта. Якщо банк буде позбавлений можливості такого списання, то загрузне в болоті судових розглядів зі стягнення копійчаних сум або буде вимушений формувати збитки», - констатує адвокат юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Єгор Штокалов.

Проте у випадках, прямо обумовлених договором між банком і клієнтом, банк зобов´язаний дотримуватися процедури договірного списання, приписаною Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 135 від 29.03.2001. «Договірне списання може бути здійснене з рахунку клієнта в національній валюті. При цьому саме цей рахунок має бути вказаний у договорі з банком як такий, з якого може здійснюватися договірне списання при настанні обумовлених обставин. У решті всіх випадків списання коштів без відома клієнта є незаконним», - розповідає «Коментарям» Марія Швець. Більше того, банкіри далеко не з усіх рахунків клієнта можуть списувати кредитну заборгованість. «Вона може списуватися з рахунків, відкритих у цьому самому банку: розрахункових, кредитових, депозитних. Але не із зарплатових, пенсійних і соціальних. З останніх списання допустиме тільки за рішенням суду», - говорить Єгор Штокалов.

Прийоми самозахисту

Адвокати радять, виявивши факт списання коштів з рахунку, насамперед звернутися в банк з вимогою пояснити підстави такого списання. «Відповідно до ст. 1073 ЦК України, в разі безпідставного списання коштів з рахунку клієнта банк зобов´язаний негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки і відшкодувати збитки, завдані таким порушенням», - розповідає Марія Швець. При відмові банку задовольнити таку вимогу слід звернутися в міліцію із заявою про крадіжку коштів, наприклад, із зарплатової картки. Далі, якщо з´ясовується, що кошти з рахунку списані банком самовільно без отримання згоди клієнта, людині можна порадити шукати правди в суді. «Як показує практика, розгляд судом подібних справ у середньому може тривати від одного місяця до півроку. Все залежить від доказової бази конкретної справи, але думаю, що велику частину таких справ все ж виграють клієнти банків. Оскільки дуже часто працівники банків діють протизаконно з метою виконання планів, поставлених перед ними начальством», - пояснює Денис Писанний.

За подання позову майнового характеру до суду в порядку цивільного судочинства передбачається сплата судового збору в розмірі 1% від суми позову, але не менше ніж 0,2 розміру мінімальної заробітної плати і не більше ніж 3 розміри мінімальної зарплати. Наразі розмір мінімальної заробітної плати - 1147 грн. Таким чином, максимальний розмір судового збору становить 3441 грн. Надалі суд може прийняти рішення про стягнення судового збору в повному обсязі зі сторони, що програла.

Окремо слід передбачити бюджет на оплату послуг адвоката. За його участь в одному судовому засіданні доведеться заплатити від 400 до 800 грн. По закінченні справи адвокатові виплачується винагорода за успішне вирішення суперечки, і така винагорода становить від 1 до 10% від загальної суми позову. Але важливо знати, що витрати на правову допомогу можна компенсувати за рахунок сторони, що програла.