Він не чекав жодних наказів, а воював за Україну
Саме таким було життєве кредо 33-річного Дмитра Ломея із Цуцилова, який у серпні торік пішов добровольцем у Добровольчий Український корпус «Правий Сектор».
Воював із російською зажерливістю й імперіалізмом у Пісках поблизу Донецького аеропорту, де й загинув від влучання артилерійського снаряду. Сиротами залишилися двоє синочків 5 і 3 років – Святослав і Артур, дружина Надія… Осиротіла рідна Івано-Франківщина, Цуцилів, де й будував своє життя.
Смерть – невблаганна. Вона завжди вибирає сміливих і хоробрих, тих, котрі не бояться заглянути їй в очі. Подивитися у приціл автомата, гордо в обличчя і здолавши черговий підлий напад російських загарбників, промовити молитву і пригорнути до серця світлину своїх найдорожчих, своєї сім’ї… Та, на жаль, снаряд, який попав в одну зі зруйнованих будівель у Пісках, забрав його життя 23 лютого. Ось таке воно перемир’я із російським проклятим імперіалізмом.
Цуцилівський сільський голова Микола Дутчак розповів, що сім’я Ломеїв проживає не в розкошах, навіть, за межею бідності, та односельчани на неї ніколи не скаржилися і ставилися дуже добре. Дмитро працював, забезпечував сім`ю. Коли вдерся ворог – жив із переконанням, що українська земля має побороти окупанта. Ці переконання спонукали його вступити до ДУК «Правий Сектор». Нещодавно перебував вдома у відпустці, тоді й просив сільського голову не залишати його дітей у біді.
А хіба хтось має моральне право чинити так? Необхідно допомогти синам і дружині, усім чим зможемо: їжею, одягом, грошима, посприяти у ремонті чи будівництві житла. На жаль, тепер сім’я змушена тулитися у маленькій кімнаті, де окрім них, проживає ще троє людей. Не залишаймося осторонь чужої біди, а подаймо руки допомоги у важкий і критичний момент.
Проблемним є й надання офіційного статусу загиблому Дмитрові Ломею. Він, як переконаний націоналіст, не чекав повістки, а в зону АТО поїхав добровольцем. Зараз саме Президент України, Кабінет Міністрів та Верховна Рада України повинні виробити алгоритм набуття статусу учасника АТО чи бойових дій для загиблих або поранених воїнів добровольчих формувань, які є чи не найбоєздатнішими формуваннями, а отримати допомогу чи пільги сутужно.
Наприкінці цього тижня на Алеї Героїв в Івано-Франківську поховали Дмитра Ломея. Рідна Івано-Франківщина пишатиметься своїм Героєм. Він поклав голову не тільки заради своєї сім’ї, а й заради всієї України. Тепер уже завдання всіх – полегшити і покращити життя родині загиблого і всіляко допомагати їй, таким чином возвеличивши пам’ять про відважного бійця.
