Чи правда те, що пишуть про Путіна?

Нещодавно у центрі Івано-Франківська на пішохідній зебрі, тротуарах, стінах будинків, будівельних парканах та бетонних блоках з'явились лайливі написи про Путіна.

Такий «стріт-арт» викликав фурор у соцмережах, його почали активно обговорювати жителі міста. Посипався шквал критики та обурення. Ми поцікавились, що кажуть люди про таке графіті і що ж відповідають на це самі «художники».

Націоналізм – не дебілізм

«Я проти такого категорично! – каже мешканка обласного центру Ірина Івасів. – Ну що люди хочуть цим довести? Вони лише сіють ворожнечу і ненависть до примарної особи, а загалом і цілого народу, котрий, по суті, не винен, що в нього такий уряд, і сіють шляхом чого? Співання пісеньок і вимальовування нецензурних гасел на стінах і дорогах. Боролись за "Європу в Україні"? Воно не видно, бо ж напівп’яними горланити дурнуваті пісеньки з матюками на вулицях ввечері ─ це аж ніяк не прояв європейського гуманізму і не щиросердний націоналізм, а, перепрошую, дебілізм. Не подобається мені жити серед купи злих людей, що збоку виглядають на дикунів, які викрикують всі одне і те ж і тішаться з того. Коли ж апелюєш до моралі, нагадуєш про дітей – кажуть, що діти тепер ще й не таке знають. А ви не замислювались, чому? Хіба так має бути?»

Мешканці міста хвилюються й за імідж Івано-Франківська.

«Як же буде виглядати місто в очах туристів? – обурюється франківчанка Вероніка Бондаренко. – Хай зроблять собі татуювання з цим написом, а місто залишать в чистоті».

Проте є і позитивні відгуки. Деякі люди вважають доцільним говорити про Путіна в такому тоні, поки він проявляє агресію до України: «Я вважаю, це потрібно робити, поки в країні йде війна, поки ми захищаємось від сепаратистів і найманців, що прибули сюди з легкої руки Володимира Володимировича. Коли ж наступить мир, то потрібно буде стерти», – каже Володимир Перевізник.

Вуличний месник

Одного разу ввечері мені випадково вдалось натрапити на хлопця, що саме «набивав» напис на стіні, і поспілкуватися з ним. Він, звісно, спочатку був проти, а потім, після довгих вмовлянь, все ж погодився, але попросив не називати його справжнього імені. Тому надалі він згадуватиметься під псевдонімом Чорний.

«Для чого я це роблю? – перепитав він. – Все дуже просто: намагаюсь привернути увагу людей до того, що усіх зараз хвилює».

«Це не реклама, не піар партії чи людини. Констатую факт, про який усі говорять. Не хочу загортати його в папірці, переставляти чи викидати букви, бо як не переставляй доданки, сума не змінюється», – твердо додає Чорний.

Він каже, що схожі акції відбуваються і на сході країни: «Ми даємо поштовх, і це лише початок. У мене є декілька однодумців, і ми сподіваємось, що подальші акції будуть сприйняті всією країною. Тим більше, що вони будуть орієнтовані на врегулювання важливих соціальних питань».

Чорний запевняє, що вони з однодумцями не займаються вандалізмом, не малюють на пам’ятниках чи новобудовах: «Особисто я роблю такі написи лише на будівельних парканах чи закинутих будівлях. Не маю на меті нищити чи псувати чуже майно».

«Навіть в добу глобалізації і технічного прогресу не варто забувати про речі, які привертають увагу більше і дають кращий ефект, ніж балачки в інтернеті. Графіті привертають увагу, викликають жваві обговорення, а це дуже важливо», – аргументує свої дії хлопець.

Коли ж постало питання моралі і дітей, Чорний обурено хмикнув і відповів: «Діти не лише з  написів про це гасло дізнаються. Повірте, вони вже давно про те чули. У країні відбувається дещо набагато більш жахливе, аніж те, що я тут пишу, але ніхто чомусь не закриває дітям вуха і очі, коли говорять про смерті сотень військових і мирних громадян. Тож хай діти знають, хто у всьому цьому винен. Я не намагаюсь виховати в них ненависть до всіх росіян, але треба, щоб вони знали, хто дивиться на Україну як на колонію, хто є агресором. Вважаю це доцільним для формування національної свідомості».

Чорний хоче організовувати подібні акції для розголосу, бажає викликати жваве обговорення, робити щось скандальне, аби привернути увагу людей до проблем, на які всі намагаються, за його словами, «дивитись крізь пальці». «Ми хочемо, щоб люди звертали на це увагу, відгукувались позитивно чи негативно, обговорювали. Маємо надію, що в тих дискусіях народиться істинне розуміння ситуацій і допоможе громадянам обрати правильну громадську позицію, – пояснює хлопець. – Всі про Путіна говорять на кухнях чи на «перекурах» на роботі, але соромляться говорити голосно і всюди. Якщо вони соромляться сказати, то скажу я і ті, хто поділяє мою позицію».

Проблема іміджу міста хлопця хвилює мало, бо він вважає, що для інтуристів таке гасло – не новинка. Його скандують футбольні фанати з трибун стадіонів по всьому світу, а це означає, що вони солідарні з нами. «Нецензурне слово у гаслі – це вже не матюк, а синонім до прізвища Путіна. Хай його знають всі. Проте це ще не означає, що його треба повторювати постійно. Наших національних проблем це не вирішить. Головне, щоб ці слова утвердились у головах тих, хто не визначився зі своєю позицією», – підсумував Чорний і, спакувавши балончик та трафарет, пішов.

Пішли далі

Наступного ж дня у місті з’явилося ще декілька свіжих малюнків «про Путіна». Хто буде ліквідовувати їх і чи взагалі хтось буде? Ми звернулися за роз’ясненням до директора департаменту житлово-комунального господарства Михайла Смушака.

«Власники будинків та прибудинкових територій зобов’язані самостійно слідкувати за станом стін чи парканів на своїй території. Отже, вони мали б самі стирати чи замальовувати графіті. Що ж стосується пішохідних переходів, то цим має займатись транспортний відділ. Що ж до графіті про Путіна зокрема, то ми можемо цим зайнятись, але офіційно це робота власників будинків чи ЄРЦ», – пояснив Смушак.

Звідси можна зробити висновок, що коли малюнки досі є, значить власники будинків не особливо проти таких гасел.

Але ми пішли далі і вирішили спробувати неможливе – дізнатися, що думає про це сам Путін. «Уважаемый Владимир Владимирович! Учитывая то, что на Ваш адрес в последнее время поступает очень много критики, хочу узнать Ваше мнение относительно оскорбительных граффити, которые начали рисовать в городах Украины. Как Вы к этому относитесь? Правда ли то, что о Вас пишут?» – ось такого листа з відповідними фотоматеріалами відправив журналіст «Галицького кореспондента» президенту Російської Федерації Володимиру Путіну. Очікуємо відповіді...