Чи візьме нова Рада «планку Майдану»?

На новій Раді багато відповідальності. На неї вона покладалася завжди, але депутати нехтували своїми зобов’язаннями — дозволяли собі поводитися не за законом. Результат їхньої роботи ми пожинаємо сьогодні. Війна. Тисячі смертей. Далі так не можна. Або оновлена Рада змінить правила гри, або її просто не буде.

На нову Раду чекають багато зобов’язань. Як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Далі грабувати країну неприпустимо. Ми в дуже складному стані, а проводити реформи потрібно було ще вчора. Треба також покинути ілюзії, що Росія зупиниться у своєму злочині — агресія продовжуватиметься. Ну і звичайно не треба забувати про євроатлантичну інтеграцію, від якої ми нікуди не дінемося. 

Які завдання і випробовування чекають наступну Верховну раду? Чи буде сформоване сьогодні керівництво парламенту і уряду? Які це прізвища?

«Є ВЕЛИЧЕЗНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДО РЕФОРМ, АЛЕ Є І ПОЛІТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ, ОСОБИСТІ АМБІЦІЇ, ЯКІ МОЖУТЬ СТАТИ ГАЛЬМОМ У ЗМІНАХ»

Олександр ЧЕРНЕНКО, народний депутат, «Блок Петра Порошенка»:

— У цієї Верховної Ради немає іншого вибору, окрім як рятувати країну, робити її іншою. Інакше існує небезпека взагалі її втратити. Тому що такі виклики, які є сьогодні, ще ніколи не стояли перед суспільством та владою. Тому на Раді лежить величезна відповідальність та обов’язок не втратити свій шанс. І вона з перших днів своєї роботи має вирішувати і нагальні сьогоденні питання, і виконувати те, чого не виконували попередні парламенти. Необхідно реформувати практично всі галузі нашого життя.

З одного боку, з цього приводу є стриманий оптимізм, адже у нас є проєвропейська конституційна більшість, є фахівці, експерти та люди з репутацією. У нинішньої Ради є величезний потенціал до реформ. Але, з іншого боку, є політична конкуренція, особисті амбіції, які можуть стати гальмом у цих змінах.

Від першого ж засідання слід чекати присяги народних депутатів, створення коаліції та, можливо, обрання керівництва ВРУ. Навряд чи одразу буде створено уряд, але навіть перших пунктів буде достатньо для першого дня роботи. Раніше голову Ради обирали по кілька місяців, але зараз такого не буде. По коаліційній угоді ми вже досягли компромісу. В найближчі дні будуть вирішені питання комітетів, а по уряду, можливо, на наступному тижні. Зараз ідуть консультації з приводу членів Кабміну, але в більшості своїй ці питання вирішені. І після його формування парламент зможе займатися законодавчою діяльністю. 

«ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР МАЄ БУТИ ЗАЦІКАВЛЕНИЙ, ЩОБ НА КЕРІВНИХ ПОСАДАХ БУЛИ ПРОФЕСІОНАЛИ, НАВІТЬ НЕ З СЕРЕДОВИЩА ПАРЛАМЕНТУ»

Альона БАБАК, народний депутат, «Самопоміч»:

— Цей парламент обраний на позачергових виборах, адже в суспільства була нагальна потреба вирішити проблеми, які стоять перед Україною. Безумовно, ключовими питаннями є підвищення обороноздатності країни, формування бюджету, а далі треба рухатись по плану, реалізуючи програмові засади парламентських партій. У «Самопомочі» це боротьба з корупцією, реформа правосуддя, децентралізація та забезпечення енергетичної незалежності держави. Вже сьогодні по цим напрямкам ми створюємо робочі групи з представниками громадянського суспільства. Окрім цього, нас цікавлять питання зв’язку, реформи сільського господарства, земельних відносин.

На першому засіданні будуть вирішуватись питання присяги депутатів, кожна фракція визначатиметься з керівними органами, буде затверджений перелік комітетів, їх формування, компетенція. «Самопоміч» також вважає, що в пакеті мають бути прийняті рішення щодо спікера, віце-спікерів Верховної Ради, а також уряду, щоб уникнути будь-яких протистоянь між політсилами в парламенті. Якщо ж не у четвер, то ці питання будуть вирішуватись у п’ятницю 28 листопада.

Ми завжди ставимось позитивно до вибору серед професіоналів для участі у новому Кабміні. І прем’єр-міністр має бути зацікавлений, щоб на керівних посадах були люди з професійною історією, навіть не з середовища парламенту.

«ВСІ КАДРОВІ ПИТАННЯ МАЮТЬ БУТИ ВИРІШЕНІ ПІД ЧАС ПЕРШОГО ЗАСІДАННЯ РАДИ...»

В’ячеслав КИРИЛЕНКО, народний депутат, «Народний фронт»:

— За 5 років ми, як парламент, маємо зробити все, щоб Україна стала перед реальною перспективою набуття членства в Євросоюзі. Це маса законодавчих актів та контролю парламенту над діяльністю виконавчої влади з реалізації цих завдань. Звичайно, треба продовжити очищення влади та створити такі законодавчі умови, щоб диктатура в Україні більше ніколи не повторилась. Це зміни до Конституції, боротьба з корупцією та ще ціла низка завдань. Поки що у майбутньої коаліції на цьому шляху немає ускладнень. В преамбулі нашої угоди ми чітко прописали завдання щодо Євросоюзу, ключових реформ, скасування недоторканності, боротьби з корупцією, відповідальності за злочини на Майдані і т.д. Під цим поставили підписи всі, а значить є політична воля для реалізації даних змін.

Під час першого засідання нової Ради, після складання депутатами присяги та створення фракцій, буде офіційно створено нову коаліцію. Також повинно бути обрано керівництво парламенту. Окрім цього, має бути обраний прем’єр-міністр і уряд. Єдина проблема — можуть виникнути юридичні процедурні затримки. Головний кандидат на прем’єра — Яценюк, з приводу голови ВРУ, то це людина або від «Народного фронту», або від «Блоку Порошенка». Дискусії щодо цього йдуть, але вони не мають «гарячого» характеру. Щодо майбутнього Кабміну, то прем’єр оприлюднив своє бачення вже давно. Можливо, у когось є й інші думки, але публічно про них не говорив ніхто. Тому, думаю, на своєму місці залишиться міністр внутрішніх справ, як і міністр юстиції. Принципово, щоб всі члени коаліції були співвідповідальні за роботу уряду та делегували туди своїх представників для певних напрямків. Але я не вважаю, що всі урядовці мають бути з числа обраних депутатів або дуже відомі політики. Це можуть бути менш відомі люди, але більш професійні. В будь-якому разі всі прізвища будуть обговорені.

На мою думку, всі кадрові питання мають бути вирішені під час першого засідання Ради, але, якщо вони затягнуться через юридичні процедури, то слід чекати цього в найближчі дні після 27 листопада.

«ПРЕЗИДЕНТ ТА ПРЕМ’ЄР МАЮТЬ ЗАЛИШИТИ СВОЇ ПРОТИРІЧЧЯ ТА ВИЙТИ НА ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ РАДИ З ГОТОВИМ СКЛАДОМ УРЯДУ»

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, політтехнолог, директор компанії Berta Communications:

— Я переконаний, що цей парламент буде, на жаль, короткостроковим. Це пов’язано із об’єктивними обставинами — війна, криза. Він не зможе працювати нормально, враховуючи наявність «Опозиційного блоку», який стане причиною частих бійок, скандалів із комбатами. Крім того, коли почнуться економічні проблеми, з коаліції вийдуть «Радикальна партія» із «Батьківщиною», перейдуть у жорстку опозицію та почнуть критикувати своїх колишніх партнерів. Це зробить життя парламенту недовготривалим.

Але за цю коротку каденцію він не може бути розпущений не раніше, аніж через рік, і має ухвалити низку законопроектів для безвізового режиму з Євросоюзом, наближення  з ним, адже це пообіцяв Президент, а в коаліційній угоді записано: Україна має створити всі підстави для вступу до ЄС та НАТО. Тому парламент повинен максимально цим займатися.

Окрім цього, не завершено люстрацію — цьому процесу йде активний спротив, і нові депутати мають зламати його. В економічній сфері треба скасувати величезну кількість податків, прийнявши новий Податковий кодекс, скасувати репресивний Трудовий кодекс, який проштовхнув Тігіпко, лібералізувати економіку, адже країні потрібні кардинальні зміни в умовах фактичного воєнного стану. Нарешті, потрібна реформа армії та Служби безпеки, адже Україна фактично виявилась беззахисною перед російською інтервенцією та агресією її спецслужб. Я переконаний, що нинішня Рада зможе впоратись з цими завданнями, адже інакше під нею збиратимуться люди, щоб палити шини, і це не перебільшення.

Моя позиція в тому, що Президент та прем’єр мають залишити свої протиріччя та вийти на перше засідання Ради з готовим складом уряду, узгоджений хоча б по більшості позицій. На сьогодні найбільше протиріч стосовно міністра внутрішніх справ, міністра фінансів, міністра юстиції, міністра палива та енергетики. І я думаю, Порошенко та Яценюк все ж озвучать частину імен майбутнього уряду, а консультації щодо всіх інших продовжаться до наступного тижня. Хоча є надія, що буде оголошеним весь склад уряду.

Щодо голови Верховної Ради, то ним буде обрано Володимира Гройсмана. Перший віце-спікер скоріше відійде «Самопомочі», а простим віце-спікером стане представник «Опозиційного блоку» — скоріш за все, Вілкул.

Що ж до самого «Опозиційного блоку», то навряд чи йому відійде бюджетний комітет та комітет зі свободи слова. Можливо, йому дістанеться комітет етики і інші другорядні комітети. Але це було б правильно, адже треба показувати правильний приклад. Якщо в свій час Партія регіонів нехтувала всіма нормами, то нова влада має зробити все, щоб виконати свої зобов’язання.

«ЗАРАЗ ДЛЯ РАДИ ТА МАЙБУТНЬОГО УРЯДУ СИТУАЦІЯ ТАКА, ЯК ПІСЛЯ МАЙДАНУ — ТРЕБА ЩОСЬ РОБИТИ»

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр»:

— Нова Рада повинна щохвилинно дорослішати — щонайшвидше самоорганізовуватися, здійснити вибори свого керівництва. Перші завдання у них незмістовні — не зупинитись на спікеріаді ще на місяць, як вони зупинились на коаліційній угоді. У змістовному плані Рада повинна приступати до військової реформи, реформи місцевого самоврядування і бюджету.

Усі процеси, що відбуваються зараз довкола майбутніх посад, кулуарні. Більш того, публічність виявилась хворобливою. «Народний фронт» прямо заявив, що прем’єром повинен залишитись Арсеній Яценюк, і це ускладнило завдання всім іншим, хто пропонує займатися торгами. У цій ситуації небажання інших фракцій бути публічними дуже непокоїть. Для чого тоді був Майдан, якщо тривають процедури торгу, з’ясування стосунків?

Коаліційна угода має великий недолік. Що більше підписантів коаліції, то менше відповідальності кожної фракції. В цілому ця угода — набір хороших побажань і заспокійливе, які важливі для України, носять, швидше, публічний характер для Заходу і є подразником для Путіна. Але говорити, що все піде за планом, важко, адже там така кількість завдань, що робить непрогнозованою поведінку наших політиків.

Новообрана Рада працюватиме у найближчі півроку так само, як і Кабмін. Далі може настати перша криза, пов’язана з потребою посилення проведення реформ. Але це буде достатньо важко, адже 120 осіб прибічників Кремля під виглядом «Опозиційного блоку», розкидані через мажоритарки і всередині різних фракцій, саботуватимуть просування реформ. Для Путіна ВРУ, яка займається реформами, гірше, ніж поразка в Донецьку. Тому буде сильне стримування будь-яких змін у країні.

Буде і просування лобістських законів, де фракції ділитимуть гроші між собою. І до закінчення першої сесії постане питання про реальну опозицію. Зараз у нас буде лише коаліція, але опозиції як такої не буде, а це вже неповноцінна діяльність парламенту. Опозиція — це ті, хто підштовхуватиме владу до рішучих реформаторських змін. «Опозиційний блок» не можна назвати опозицією. За останньою парламентською модою, частина парламентських комітетів — із правопорядку, ЗМІ, бюджету — принципово відходять опозиції. Але ми не можемо їх передати Партії регіонів в особі «Опозиційного блоку». Це те ж саме, що 1947 року в Бундестагу віддати роль опозиції есесівській партії. Вони працюють у тій самій хамській стилістиці, в якій працювали, будучи владою. Не може бути, щоб люди, які ґвалтували країну, потім стали її священиками.

Зараз найбільш ясно, що прем’єром залишається Яценюк. Крім того, Адміністрації Президента (АП) не вдалося «завалити» Авакова на посту глави МВС. Ті, кого висуває АП як привабливого спікера, не пройдуть — голосування за Матвієнка чи Гройсмана, швидше за все, не будуть результативними. В українських реаліях голосування — страшна річ, і під час спікеріади можуть виникнути несподівані кандидати і ситуації. Найімовірніший варіант — Олександр Турчинов, якого може підтримати «Народний фронт» і «Самопоміч».

Зараз для Ради і майбутнього уряду ситуація така, як після Майдану — треба щось робити. І хто отримає більше влади, той отримає більше негативу в разі відсутності реформ.

Коли ми говоримо про «технічний уряд», це не означає, що до влади приходять безпартійні залізничники, пожежники або хірурги. Це означає уряд, якому міжнародні фінансові установи довіряють свої гроші, і він іде за певним планом, пов’язаним із геополітичним чинником.