Чим завершиться «друге перемир’я»?

Чим завершиться «друге перемир’я»? Читаємо останні новини: кількість російських військ на Донбасі більшає; бойовики обстріляли Дебальцеве; у Донецьку знову чути звуки залпів Російські військові в українській формі обстрілюють бойовиків на Донбасі... Бачимо, що бойовики і російські війська продовжують тактику обстрілів та провокацій. Якими можуть бути наслідки? Хто виграє від чергового так званого перемир’я? Відповіді в інтерв’ю з військовим експертом Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Ігорем КОЗІЄМ:  

* * *

— Те, що так зване перемир’я буде порушуватися, було відомо всім. На мою думку, питання полягає в тому, що українська влада намагається створити умови за яких фактично будуть здатні отримати додаткові дивіденди, які посилять оборону держави. Можемо згадати перше «припинення вогню», яке не дало результатів і ми були змушені розпочати активні бойові дії. Я хотів би підкреслити, що внутрішня агресія і небезпека значна потужніша ніж зовнішня. Мені здається, Президент це відчуває. Чому у нас і з’являються так звані перемир’я або не впровадження тих чи інших законодавчих актів. 

— Що ви маєте на увазі, коли кажете про внутрішні небезпеки?

— В першу чергу, це «п’ята колона». Хто у нас сьогодні члени парламенту? Партія регіонів, комуністи... Колишній президент Грузії Саакашвілі якось сказав: «Корумповані люди завжди знайдуть спільну мову з Путіним». Таким людям абсолютно все рівно в якому стані знаходиться держава. Вони в першу чергу думають про свої статки і владу.

— Мова йде про те, що навіть після обрання нового Президента немає кардинальних змін в силових структурах. Чому?

— Те, що сьогодні у нас не реформований оборонний сектор — це результат корумпованості апарату. Складно проводити реформи, коли немає стійкої пропрезидентської більшості, коли судова гілка влади продовжує працювати по старим правилам. Так, я теж незадоволений тим, що за півроку ми так і не змогли позбавитися від генералів-зрадників, чи наприклад до кінця провести розслідування щодо трагедії під Волновахою, із збитим літаком ІЛ-76...

Із анексією Криму та агресією на Донбасі, Україна втратила 20% оборонпрому. Хто за це має відповідати?

Для того, щоб «фільтрувати» кадри, потрібно відновити військову контррозвідку. Вона досі не відновлена. Структуру знищили, а набрати людей немає звідки. Але це не означає, що непотрібно працювати.

Також шкодить нездорова партійна конкуренція, коли застосовується «квотний принцип». Такий механізм призвів до того, що часто на посади призначали просто бездарних людей.

Сьогодні Президент намагається знайти послідовні сили, які допоможуть йому реформувати країну. Люди в погонах мають бути позапартійними. За це в тому числі відповідає військова контррозвідка, якої у нас немає.

— Але ж ми розуміємо, що Росія також готується і перегруповується.

— Так, але вони не мають «п’ятої колони». Їх ресурси значно потужніші, ніж наші. Ми маємо сприяти появі сильного супротивника Росії, самі ми не потягнемо.

Росія чітко розуміє, що з проведенням виборів, їх «п’ята колона» може опинитися в меншості у Верховній Раді, тоді вони взагалі втратять контроль над Україною. Плюс, не треба забувати, що попереду зима, яка ускладнить життєдіяльність кримського півострова — РФ не зможе забезпечити все необхідне для Криму. Тому росіяни і прагнуть дійти до Криму сухопутним шляхом вздовж узбережжя. Російська агресія буде нарощуватися.

— Як може розвиватися ситуація далі? Чим може завершитися це так зване перемир’я?

— Я сподіваюся, що зусилля зовнішньополітичного відомства виправдаються. Насамперед, що стосується пошуку наших союзників, які зможуть підсилити Україну у військовому і військово-політичному плані. Не обов’язково давати нам снаряди і бомби, достатньо дати технології, допомогти з устаткуванням, яке Росія масово вивозить з Донецької і Луганської області. Тут виникає питання — чому ми вчасно не вирішили ці питання якщо була загроза?..

— Деякі експерти підкреслюють, що «мінські домовленості» передбачають для Донбасу «друге Придністров’я». Як ви їх оцінюєте?

— Я не виключаю такої можливості. Це залежить від того, наскільки свідомо чи несвідомо роблять всі ці кроки в Адміністрації Президента. Питання до Чалого, Клімкіна. Якщо ми це так зване перемир’я використаємо як марнотратство часу, тоді це не державний, а проросійський підхід. А якщо цей час буде використано для підсилення обороноздатності держави, це підхід, який заслуговує на повагу.