Де франківцям шукати прибутки під час кризи – радять експерти з бізнесу

Інвестувати, аби не прогоріти. Як місцевому підприємцю жонглювати капіталом та куди його вкладати під час економічного спаду?

Основи бізнес-грамотності вивчав «Галицький кореспондент».

У кризовий період зникає середній клас, що й відбулося в Україні. З’являються бідні, які прагнуть максимально здешевити послуги, а з іншого боку – багаті, яких цікавить не просто VIP-обслуговування, а рівень лакшері – виняткова розкіш. Починаючи бізнес, варто чітко вибрати одну з цих споживчих категорій.

Сільське господарство і сфера IT-технологій – два основні кити, у яких вбачають перспективу заробітку всі експерти, з якими спілкувався журналіст «ГК». Хоча є ще маса цікавих ідей в інших напрямках.

Формат ІТ

У бізнес інформаційних технологій сміливо можна інвестувати, адже основним клієнтом цього сектору є закордонний ринок. За словами заступника директора з персоналу компанії «Глобал консалтинг» Тетяни Муравйової, причиною цьому є не лише низька платоспроможність українського споживача. Дуже часто просування високотехнологічних продуктів штучно блокується.

Наприклад, ІТ-компанія створює програму для впорядкування системи житлово-комунальних послуг міста. За нинішніх умов такий програмний продукт був би більш ніж ефективним. Але навіть якщо в міському бюджеті знайдуться кошти, ці продукти ніхто не купуватиме, бо вони фактично є вбивцями корупції. Влада не придбає те, що припинить потоки її доходів.

Попри прибутковість, ІТ-бізнес є складним. Сергій Фіцак, директор ІТ-компанії «Soft Journ» в Україні, випускник бізнес-школи в Берклі, попереджає, що треба чітко розуміти, кому продаватимеш свій продукт. І конкурувати доведеться не з івано-франківськими підприємцями. Робота із закордонним ринком вимагає титанічних зусиль і затрат. Треба туди поїхати, дослідити ринок, знайти і зацікавити свого клієнта.

Аби витримати світового конкурента, необхідно набрати висококласну команду. В Івано-Франківську послуги професіонала у сфері інформаційних технологій можуть коштувати від тисячі доларів. Однак треба врахувати – попри те, що українські ІТ-спеціалісти вважаються фахівцями високого рівня, серйозну конкуренцію у світі їм складають індуси та азіати, які «беруть» дешевизною і масовістю.

Крім того, зазвичай не чутливий до фінансових криз сектор інформаційних технологій в нинішній українській ситуації «поводиться» дещо по-іншому. «У державі настала військова криза, яка вразила навіть стійкий до багатьох факторів ІТ-бізнес, – каже керівник Івано-Франківського департаменту ІТ-компанії «ЕLEKS» Наталя Мухітдінова. – Маючи зобов’язання перед замовниками щодо безпеки інформації, у теперішніх умовах ми не можемо її цілковито гарантувати. Відтак для закордонного клієнта українська компанія стає не зовсім надійним партнером».

Лише бринза не пройде

Друга сфера, варта інвестування у кризовий час, – сільське господарство. «У найближчій перспективі будемо свідками активного розвитку АПК і насамперед його переробки, –  переконаний заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич. – Тішитися, що ми є лідерами експорту зернових, – це те ж саме, що експортувати руду чи, як наші сусіди, нафту або газ. Значно престижніше бути лідером експорту готової продукції, брендів чи технологій. Ринок АПК потягне за собою і суміжні галузі – логістику, зберігання, машинобудування, сервіс. Тому той, хто зараз почне займатися фермерством, не прогадає».

Наталя Мухітдінова вбачає проблему в тому, що більшість споживачів у сільському господарстві вже охоплені наявними виробниками. Тому цей бізнес потребує не лише великих матеріальних вкладень, але й інтелектуальних ресурсів. Тепер просто продати бринзу не пройде. Потрібен ексклюзивний продукт.

«В Україні, щоб вийти на рівень прибутковості в сфері АПК, треба мати щонайменше з десяток гектарів землі, –  вважає Сергій Фіцак. – Невеличкі ферми теж можуть вижити,  але потрібно застосовувати наукові технології. Я знаю чоловіка, який не володіє ні клаптиком землі, але продає ресторанам мікрозелень. Для її вирощування він використовує лише воду і світло. У сфері сільського господарства варто експериментувати з інноваціями. Наприклад, в Ізраїлі є значна проблема з родючими землями, однак лідер тамтешнього експорту – зеленина, яку вони навчилися вирощувати на камінні».

Швидше за все, значного розмаху набуде кооперативний рух – фермери почнуть об’єднуватися, не чекаючи, коли велика корпорація візьме в оренду їхню землю і відкупиться мізерною платою. Кооперативний рух дозволить фермерам сконцентруватися на тому, що кожен робить найефективніше, і досягнути максимального прибутку.

Подорожуємо Україною

У туристичному бізнесі, як вважають більшість експертів, непочатий край роботи. Мається на увазі не створення турфірми, бо якраз це і не є вигідним: з розвитком сучасних технологій люди самі собі організовують тури. Треба реалізовувати ідею в плані відпочинку – чим ще розважити туриста, крім смачної їжі, лазні та катання на лижах.

У війну мало хто подорожує, але, з іншого боку, маємо парадоксальну ситуацію, коли на хвилі патріотизму люди мандрують Україною, тобто розвивається внутрішній туризм. І в цьому напрямку можна працювати, наприклад, створювати цікаві екскурсії, ексклюзивні тури чи послуги.

Хоча керівник проекту з аудиту системи продажу «Audit of Sales» Олесь Піщак називає туризм в Україні складним ринком. Треба бути готовим, що у цій сфері дуже незначна маржинальність, тобто витрати надто близькі до доходів.

Дешевше ремонтувати

Можна працювати у напрямку створення невеличкого бюро з надання послуг у побутовій сфері: прання, прибирання, ремонт електрики і сантехніки тощо. Колись простіше було купити нову пральну машину, ніж відремонтувати стару. В кризовий час усе стає навпаки.

Роман Фіцак радить зосередитися саме на послугах з надання дрібного ремонту, оскільки в Івано-Франківську, як вважає експерт, за це ніхто не хоче братися. Мовляв, бізнесмени прагнуть відразу великої наживи. Однак постійна клієнтура здатна забезпечити досить непогані доходи. Також у місті «кульгає» постпродажний сервіс. А це важлива послуга, аби зберегти клієнта.

Андрій Стецевич вбачає значний потенціал за ринком енергоефективності. Він настільки великий, що там вистачить місця всім. Портфель енергомодернізації населення рівний портфелю всіх банків України, разом узятих. А це десятки мільярдів доларів, які мають бути вкладені в енергомодернізацію. Варіантів бізнесу у цій сфері безліч: послуги з енергоаудиту, підрядні роботи з утеплення приміщення і т.д.

Діти, імпорт і детокс

«Якщо говорити про світові тенденції, – каже юрист юридичної компанії «Гвоздик і партнери» Володимир Яковишин, – то це ринок електронної комерції, а саме – мобільне програмне забезпечення. Тепер у більшості розвинутих країнах товари купують через спеціальні мобільні додатки. Не маючи такого додатка, крамниця чи інтернет-магазин відразу втрачають покупців».

Іноді, продовжує юрист, здавалося б, непримітний бізнес може давати неабиякий дохід. Реальний приклад із Києва: продаж подарункових сертифікатів на отримання різноманітних послуг чи товарів приносить одному підприємливому хлопчині приблизно 15 тисяч доларів щомісяця. Він має укладені договори з відповідними фірмами і отримує відсоток як дистриб’ютор. Такі сертифікати мають шалений попит, оскільки виглядають надзвичайно красиво та унікально.

Безпрограшним варіантом Наталя Мухітдінова вважає бізнес, який стосується дітей: одяг, харчування, дозвілля, розвиток. Батьки завжди вкладатимуть у своїх нащадків – хто скільки зможе. Незважаючи на високу конкуренцію в Івано-Франківську, на цьому можна добре заробити. Головне – знайти своїх клієнтів і чітко себе позиціонувати. Наприклад, це може бути специфічна пропозиція, як-от послуги логопеда у дитячій ігровій кімнаті.

А Андрій Стецевич переконаний, що зараз надзвичайно сприятливий час, аби розвивати виробництво товарів імпортозаміщення. Адже ринок імпорту суттєво зменшився через зниження попиту і девальвацію гривні. Однак ця справа вигідна для тих фірм, діяльність яких раніше вже була пов’язана з імпортом. Також варто розуміти, що імпортозаміщення вимагає значних вливань і, як правило, зосереджене в середньому бізнесі.

Можна побудувати справу і на останньому віянні – здоровому харчуванні. Головне – креативні ідеї. Наприклад, дієтичні страви різних країн, цікаве поєднання з екзотикою, меню для матусь, які годують немовлят тощо. Або запропонувати цілу детокс-програму з доставкою. Таку процедуру кожній людині необхідно проводити регулярно. Відповідно, цей задум може забезпечити стабільну клієнтуру і колосальний прибуток.

З іншого боку, каже Володимир Яковишин, навіщо вигадувати велосипед? Можна скористатися послугами франчайзингу (купівля права у великої компанії продавати товари під її торговою маркою). Єдине – аби «не пролетіти», потрібно розуміти споживчий ринок. Відповідна торгова марка повинна бути авторитетною серед аудиторії, на яку орієнтуєшся.

До речі, виявити приблизний попит на той чи інший товар можна за допомогою інтернету. Зайшовши за адресою wordstat.yandex.ua, легко визначити статистику запитів цього товару на Яндексі у кожному окремому регіоні чи країні.

Не «пхати носа»

Куди однозначно не варто «пхати носа»? Олесь Піщак запевняє, що перспективи позбавлений бізнес у сфері зайнятої ніші, де вже є жорстка конкуренція і низька ціна, або там, де є авторитетний лідер з охопленою значною часткою ринку. В цьому випадку ціна входу на ринок є дуже високою, що несе за собою істотні витрати.

Наприклад, аби в Івано-Франківську відкрити невелику фірму, що постачатиме офіси канцтоварами, потрібно близько 10-15 тисяч доларів стартових інвестицій. Ймовірність, що цей бізнес прогорить, становить 98%. Аби окупити постійні витрати, тут треба вийти на оборот в кілька сотень тисяч гривень. Щоб зробити такий оборот на цьому ринку, треба активно півроку-рік розвиватися. Тобто стартова інвестиція постійно зростатиме, і без «фінансової подушки» бізнес може не витримати збитків. І не забувайте, що наявні компанії-конкуренти, звісно ж, не будуть раді бачити нового оператора ринку, тож «допомагатимуть» зробити проект неуспішним.

Сергій Фіцак не рекомендує займатися звичайним «купи-продай», наприклад, на базарі. Там багато не заробиш. Закон ринку каже чітко: у висококонкурентному бізнесі середній заробіток дорівнюватиме середній зарплаті в цьому регіоні. Хіба що вдасться запропонувати унікальний товар.

Неможливо не згадати і про бізнес, орієнтований на споживачів преміум-класу. Більшість експертів застерігають: цей сегмент – дужа вузька річ. «Якщо б ми жили в Монако, можна було б замислюватися над тим, як обслуговувати лакшері-клієнта, – каже Андрій Стецевич. –  Велика економіка робиться не на цьому. Бізнес для заможних споживачів є вельми делікатною справою, де надзвичайно легко втратити прихильність і симпатію свого клієнта».

Де ідея?

В основі будь-якого бізнесу – ідея і натхненна людина. Тоді можна робити цілу революцію навіть у найбільш безнадійному бізнесі, переконують усі експерти.

Якщо немає власних ідей, треба шукати партнерів на бізнес-майданчиках. Також по ідеї можна їздити за кордон. Чимало іванофранківців відкрили цікаві бізнеси саме після мандрів. Іноземний досвід доводить: з нічого можна зробити прибуткову справу.

Загалом, аби не прогоріти, треба вивчити досвід тих, хто прогорів. А секрет успіху один – працювати від зорі до зорі.