Децибели, пов’язані зі Сходом
Події на фронті можуть давати дуже різні результати для глибокого тилу – десь стає відносно тихіше, а десь, як казав Шекспір, багато галасу – даремно.
zПро галас, то до Львова, де в липні досягла апофеозу епопея з брехливими замінуваннями різноманітних об’єктів нерухомості, густо заповнених людьми. «42 повідомлення про замінування у місті від початку цього року – це справді неприємно вражаюча цифра. 28 із них – було у липні, і 14 повідомлень зафіксована по червень місяць включно. Із останніх – шість випадків було розкрито, чотири справи скеровані до суду», – повідомив начальник Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області Сергій Зюбаненко.
З’ясувалося, що клопотів телефоном завдавали абоненти з зони, де ведеться Антитерористична операція. Крім того, міліцейський начальник віддав належне поважним львів’янам, які, за його словами є самоорганізованими і стійкими до провокацій, що дуже актуально, бо у літній період правоохоронці потрапляють у непрості обставини, адже у Львові збільшується кількість культурних і спортивних заходів, а тому допомога цивільних підлеглим Зюбаненка дуже потрібна.
На тижні з’ясувалась і ціна питання мінувань – виїзд спецпідрозділів МНС, міліції, СБУ, вибухо-технічної служби, швидкої допомоги на один виклик про замінування у Львові коштує майже 50 тисяч гривень.
В Тернополі – проблеми дещо іншого, але дотичного до війни і безпеки людей, характеру. На час проведення АТО в місті заборонили використовувати феєрверки. «Рішення прийнято у зв’язку зі складною ситуацією, яка склалася у державі, численними проханнями жителів міста та правоохоронних органів, зокрема, зверненням Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області», – сказали в місцевій мерії, не вдаючись у деталі покарань для порушників. Правду кажучи, любов місцевих мешканців до запусків в небо вогняних стовпів з дурним звуком можна регламентувати не лише на час АТО. Припинили і баста.
Одним вселенським злом в Файному місті стало менше
А в Івано-Франківську стався цілком серйозний судовий прецедент. Перед прикарпатською Фемідою постав уродженець Івано-Франківської області, 1987 року народження, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, і якого органи досудового слідства обвинувачували у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 статті 409 Кримінального кодексу України – відмова від несення обов’язків військової служби. Історія була така: чоловік отримав мобілізаційне розпорядження («повєстку»), прийшов на обласний збірний пункт з якого втік і, як кажуть в суді, «певний час перебував у Міському парку відпочинку та культури». Але справа закінчилася розкаянням дезертира в залі суду і покаранням йому у вигляді п’яти місяців арешту. Прикро буде хлопові, коли АТО закінчиться менше, ніж за його термін відбування за гратами.
Захист Вітчизни є конституційним обов’язком всіх громадян України, а ухиляння від нього тягне за собою кримінальну відповідальність
