Дві дерев'яні церкви Прикарпаття внесли до списку світової спадщини ЮНЕСКО


21 Червня 2013, 17:17
Експерти світової організації залишили за святинями оригінальну назву – tserkva

Унікальні українські дерев'яні церкви Карпатського регіону було внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО, повідомляє ТВі.

Відповідне рішення ухвалено на сесії ЮНЕСКО, що триває в Камбоджі, інформує офіційний сайт організації.

Повна назва об'єкта – "Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні" ("Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine"). До переліку потрапило 16 церков: по 8 від України та Польщі.

Найвищий пам'яткоохоронний статус отримали: церква святого Юрія у Дрогобичі (Львівська обл.; II пол. XVII ст.), церква Пресвятої Трійці у Жовкві (Львівська обл.; 1720 р.), церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові (Львівська обл.; 1838 р.), церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі (Івано-Франківська обл.; 1808 р.), церква Зішестя Святого Духа у Потеличі (Львівська обл.; 1502 р.), церква Зішестя Святого Духа у Рогатині (Івано-Франківська обл.; поч. XVI ст.), церква Собору святого Архангела Михаїла в Ужку(Закарпатська обл.; 1745 р.), церква Вознесіння Господнього в Ясині (Закарпатська обл.; 1824 р.).

Дерев'яні церкви, розташовані на теренах Польщі теж, по суті, є українськими. Вони відповідають унікальній українській традиції та свого часу використовувалися (або й використовуються) нашими земляками: церква святого Архангела Михаїла у Брунарах (Малопольське воєводство; 1830 р.), церква святої Параскеви у Квятоні (Малопольське воєводство; 1810 р.), церква Покрови Богородиці в Овчарах (Малопольське воєводство; 1653 р.), церква святого Якова в Поворознику (Малопольське воєводство, XVII ст.), церква святої Параскеви в Радружі (Підкарпатське воєводство; 1583 р.), церква святого Архангела Михаїла в Смільнику (Підкарпатське воєводство; 1791 р.), церква святого Архангела Михаїла в Туринську (Підкарпатське воєводство; 1803 р.), церква Різдва Пресвятої Богородиці в Хотинці (Підкарпатське воєводство; 1731 р.).

"Розташовані біля східного кордону Східної Європи, транснаціональні об'єкти налічують 16 tserkvas (умисне вживаємо в оригіналі, – ред.) – церков, побудованих із горизонтальних дерев'яних колод між XVI і XIX століттями громадами православної та греко-католицької конфесій. Вони репрезентують культурну виразність чотирьох етнографічних груп, а також декоративні й технічні характеристики, яких вони досягли свого часу. Tserkvas – це спадок окремішньої будівельної традиції, що корениться в православній церковній архітектурі, в якій переплітаються елементи місцевої традиції і символічні посилання на космогонії власної громади", – йдеться вофіційному повідомленні на сайті ЮНЕСКО.

Як повідомляв ТВі, на цьогорічній сесії ЮНЕСКО також мають розглянути подання про внесення до списку ЮНЕСКО "Херсонесу Таврійського".

У перші дні роботи сесії Україна ледь не оскандалилася, коли міжнародні експерти піддали суворій критиці забудову біля двох пам'яток зі списку ЮНЕСКО – Софії Київської та Києво-Печерської лаври. На щастя для України, дві головні святині Києва залишили у списку світової спадщини.

У списку світової спадщини ЮНЕСКО­ є три українські архітектурні об’єкти: Софійський собор і Києво-Печерська лавра (дата внесення – 1990 р.), ансамбль історичного центру Львова (1998) і резиденція митрополитів Буковини й Далмації у Чернівцях (2011), а також одна пам’ятка природи – букові праліси Карпат (2007). Територією України пролягає ще один об'єкт – "дуга Струве".