Генерал Сирський. Що відомо про нового головнокомандувача ЗСУ

Із серпня 2019 року Сирський командував Сухопутними військами Збройних сил України.

Повномасштабне вторгнення: яка роль Сирського

Після початку великої війни Сирський керував обороною Києва, зокрема за його наказом у лютому-березні 2022 року зруйнували мости в Київській області, щоб перешкодити просуванню російських військ.

Вважають, що саме через це російський наступ на Київ не вдався. За оборону столиці та звільнення півночі України Сирський отримав орден Богдана Хмельницького II ступеня. У квітні він також отримав звання Героя України.

Зокрема, під час оборони Києва, Сирський наказав військово-навчальним центрам створити спеціальні тимчасові батальйони та доставив у столицю артилерійські системи, які зазвичай використовуються для навчання.

“Сирський розділив місто та прилеглі до нього райони на сектори та призначив керувати кожним районом генералів із військово-навчальних центрів, створивши чіткий ланцюжок субординації, якому підкорялися б усі українські військові частини та служби безпеки. Тактичні рішення офіцерам на місцях дозволялося приймати негайно, без необхідності консультуватися зі штабом”, — описували журналісти The Washington Post підготовку Сирським оборони Києва.

Восени 2022-го Сирський був одним з командувачів контрнаступу на Харківщині, унаслідок якого українська армія звільнила Балаклію, Ізюм, Лиман та Кремінну.

Після цього Міноборони назвало його одним з “атлантів”, що тримають військові операції на своїх плечах. Крім того, до весни 2023 року він керував обороною Соледара та Бахмута.

“Сирський користується величезною повагою в армії. Імпонує своєю цілеспрямованістю, рішучістю та хитрістю. Він спить лише чотири з половиною години на добу. Єдина релаксація – це щоденні заняття у тренажерному залі”, – описував генерала кореспондент ВВС Джонатан Біл, який брав у нього інтерв’ю.

“Людина, яка не надто ретельно ставиться до збереження життя солдатів”

Але, як пише ВВС, низка офіцерів негативно відгукувалась про Сирського як людину, яка не надто ретельно ставиться до збереження життя солдатів.

“А ще, нарікають деякі офіцери, він любить порушувати вертикаль влади і втручатись у керування підрозділами аж до рівня роти. Окрім того, співрозмовники вказували, що Сирський має гарні стосунки з Офісом президента, а розмови про його призначення замість Залужного почались ще навесні 2022 року”, – йдеться в матеріалі видання.

Відомо, що начебто у Олександра Сирського і у Валерія Залужного були різні погляди на те, що треба робити з Бахмутом.

“Спочатку щодо того, чи варто було раніше виходити з міста взимку 2023 року, а потім – чи варто було наступати на місто вже влітку і восени 2023 року паралельно з контрнаступом на півдні”, – пише ВВС.

Командувач ОСУВ “Хортиця” Сирський у 2023-му керував східним угрупуванням військ, яке вело бої на найгарячіших ділянках фронту. Битва під Бахмутом була у його відповідальності.

Як писав New York Times, влітку 2023-го року під час однією з нарад американські стратеги наполегливо рекомендували Залужному зосередитися на прориві на південному напрямку, а не розпорошувати ресурси між південним та східним напрямком. Залужний, як повідомляють джерела, з цим погодився.

Проте українська армія продовжувала наступальні бої за Бахмут, за які виступав Сирський.

В інтерв’ю ВВС Сирський тоді називав наступальну битву під Бахмутом, де загинули тисячі українських військових, “принциповою справою і справою честі”. Він казав, що ЗСУ можуть оточити захоплене росіянами місто, проте цього не сталось.

“Хортиця” Сирського стоїть з осені 2023-го. Складно, але стоїть

З осені 2023 року оперативно-стратегічне угруповання “Хортиця”, яким командує Сирський, відповідає за ділянку фронту біля Куп’янська і Лиману. Тут росіяни ведуть потужні атакувальні дії, а українці тримають оборону.

Основна мета РФ на цьому напрямку – відтиснути ЗСУ зі східного берега річок Оскіл і Чорний Жеребець, тим самим зняти небезпеку наступу на окуповані Сватове і Кремінну на Луганщині.

Крім того, армія РФ може спробувати захопити звільненні восени 2022 року Куп’янськ і Лиман, оскільки ці міста важливі в стратегічному плані, є великими залізничними вузлами та необхідні для стійкої оборони в цьому районі.

За пів року атак на цій ділянці російська армія спромоглась лише на незначні просування на відтинку дороги Куп’янськ – Сватове. При цьому вона втратила значну частину техніки і особового складу.

Олександр Сирський у районі Бахмута. Фото: Сирський/Telegram

Однак, за словами Сирського, обстановка на цій ділянці фронту продовжує залишатись складною.

Вона пов’язана з тим, що крім Куп’янського напрямку, в кінці минулого року Росія почала наступ біля Сіверська і Часового Яру на Донеччині.

За словами нового головкома ЗСУ, всі спроби противника були невдалими.