"Голодна кутя" або другий Святвечір. Що готувати та які є традиції

Раніше українці відзначали другий Святий вечір, що передував святу Богоявлення чи Водохреща, 18 січня – за юліанським календарем. За новоюліанським стилем, Богоявлення припадає на 6 січня, а другий Святвечір відзначатимуть цьогоріч 5 січня.

Чому святкують ще один святвечір, що він символізує та як до нього готуватися? 

"УП.Життя" поговорила з етнологинею, науковою співробітницею Національного центру народної культури "Ммузейю Івана Гончара" Ярославою Музиченко, священником Української греко-католицької церкви Ігорем Яцівим та архімандритом Михайлівського Золотоверхого монастиря Лаврентієм. 

Чому святкують другий Святий вечір

Святвечір окреслює особливий час приготування до великих свят та означає переддень церковного свята.

В Україні відзначають два Святвечори: перед Різдвом Христовим та перед Богоявленням (Водохрещем).

У ранні часи християнства, до другої половини ІV століття, Різдво та Богоявлення було один святом, що символізувало прихід Бога до людей. 

"Це повністю дзеркальні свята за своїм чином та порядком і причина проста: в перших віках християнства період від Народження до Стрітення було одним святом. 

У народі ми до Стрітення вітаємося ще різдвяними привітаннями таколядуємо. 

Зважаючи на те, що згодом ці свята розділилися, сьогодні ми маємо два Святвечори", – розповідає Ігор Яців, священник УГКЦ. 

Згідно з уставом Православної церкви України, усі служби, які стосуються свят Різдва та Богоявлення, також є абсолютно тотожними, лише відрізняють смисловим наповненням. Але порядок служби однаковий, наголошує архімандрит Лаврентій. 

Відповідно, Святвечори перед цими святами також подібні між собою.

"Символізм, що закладається в другий Святвечір – схожий. Як перше свято, так і друге є прославлення того, що Бог в людській подобі приходить на світ. 

Ці два свята показують, наскільки Бог близький до людини і оспівують той догматичний аспект церковного вчення, що Бог став досконалою людиною не перестаючи бути Богом", – додає отець Лаврентій. 

Тож Різдво та Богоявлення – два свята, що за значущістю є майже однаковими. Саме тому у переддень цих обох свят відзначають Святвечір.

Проте, за словами етнологині Ярослави Музиченко, у деяких регіонах українці відзначали не два святих вечора, а три. Коли свято приходу Бога на землю ділилося на Різдво Христове, Іменування Христове та Богоявлення (Водохреще). І перед кожним святом відзначали Святвечір.

Згодом християни-католики стали відзначати 6 січня Богоявлення як день "Трьох королів". Адже три царі, які прийшли до печери, де народився Христос, за Вифлеємською зіркою, побачили явлення Бога.  У багатьох європейських країнах поширено колядування "трьох царів" із зіркою.

"Десь досі відзначають три Святвечори: Багата кутя – перший (перед Різдвом), Щедра кутя – другий (перед Днем Святого Василя), Голодна кутя – третій (перед Богоявленням). Так відзначають зокрема в центральних регіонах України, на Наддніпрянщині. 

На заході України переважно відзначають два святі вечори: перед Різдвом та Богоявленням. Другий Святвечір називають по-різному: в центральних регіонах України – "Голодна кутя",  у західних регіонах – "Щедрий вечір", – розповідає Ярослава Музиченко. 

За словами отця Лаврентія, ймовірно, другий Святвечір називали "Голодна кутя" через те, що перед вечерею люди переважно дотримувалися суворого посту, а страви готували лише пісні.

Що готують на другий Святий вечір

Страви на другий Святвечір готують пісні. Це повʼязано із церковними приписами, які свідчать про те, що у навечірʼя Богоявлення (переддень) люди дотримуються посту та йдуть на службу.  

Ці традиції перетинаються і в Православній церкві України, і в Українській греко-католицькій церкві. 

"Православна церква України не ставить умов, адже більшість традицій, що повʼязані проведенням святої вечері – це більше про народні традиції. З точки зору церковного уставу, то умовою до святвечора, є пісний день перед Богоявленням –Навечірʼя. 

З огляду на це свята вечеря повинна складатися з пісних страв. А от які саме страви подавати – вирішують люди. Відображення церковних правил є в тому, що завжди готують кутю. 

У церковних молитвах кутю називають "коливо", яке приносять до церкви, щоб освячувати на честь святих чи в памʼять про померлих близьких. Це єдина канонічна страва, що обумовлюється церковними правилами", – розповідає отець Лаврентій. 

За словами священника УГКЦ, святкування другого Святвечора часто також залежить від регіональних традицій. 

"Я з Львівщини, у нас будуть фактично дві однакові вечері. Але люди готують  менше страв. І це більше не про церковні приписи, а про практичність, бо 14 днів тому уже була свята вечеря, яку чекали цілий рік і до якої готувалися по максимуму", – додає Ігор Яців. 

Переважно готують кутю, узвар, рибу (зокрема, тому, що грецьке слово ІХТОС (риба) складає перші літери фрази Ісус Христос Божий Син Спаситель ), та ще дві-три пісні страви, підкреслює Ярослава Музиченко.

Традиції на другий Святвечір

На другий Святвечір збереглася традиція щедрування. 

До Богоявлення, яке святкують 6 січня, є тематичні пісні - Йорданські. Проте у них співається не про хрещення Христа, а про те, як мати Божа його пеленала, купала в річці, а також називала.

Це відгомін того, що колись три свята відзначали разом і колядки були повʼязані, ділиться етнологиня. 

"Люди також роблять хрестики з воску та чіпляють їх над одвірком, щоб уберегти дім від зла. Цей звичай зберігся зокрема на Гуцульщині. 

Сіно та калачі уже не притаманні до другої святої вечері. На другий святвечір "проганяють кутю" та випроводжають предків, які душі яких нібито гостилися в запашному м’якому сіні й соломі. Тому солому та сіно виносять з хати. Їх або спалюють, або звʼязують у джгути і обвʼязують навколо плодових дерев, аби краще родили", – додає етнологиня.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!