Їхнє гасло — «Честь. Мужність. Закон»

Мова про тих, хто 26 березня відзначив День Національної гвардії України. Я побував у 50-му полку НГУ, ядро якого перебуває в івано-Франківську (іншими структурними підрозділами військової частини 1241 є розміщені в Старому Лисці навчальний центр і батальйон оперативного призначення, 3-тя патрульна рота в Калуші та 2-га стрілецька рота в Чернівцях).

У ті ранкові години поряд зі спортивним майданчиком солдати строкової служби двох торішніх призовів під керівництвом офіцерів відпрацьовували нормативи зі складання та розбирання автомата і приготування до стрільби лежачи, пише Галичина. Мав я нагоду оглянути й кімнати для занять та відпочинку військовослужбовців, казарми. Скрізь — і всередині приміщення, і на прилеглій території — було ретельно прибрано й чисто, ніхто не байдикував, кожен займався своєю справою. Тож побачене і почуте у розмовах з військовиками давало всі підстави виснувати, що в/ч 1241 функціонує чітко, як годинниковий механізм.

Оскільки командир полку та його заступники поїхали в якійсь терміновій справі в калуську роту, то супроводжував мене молодий ще за віком майор, який попросив називати його просто Юрієм. Саме цей офіцер — начальник групи з роботи з особовим складом — і розповів детально про зміст повсякденної діяльності їхньої військової частини. 

НГУ, що створена на базі колишніх Внутрішніх військ МВС і перебуває в підпорядкуванні цього міністерства, виконує як правоохоронні, так і службово-бойові функції. 

— Серед іншого ми, — почув від Юрія, — виконуємо завдання з охорони громадського порядку в Івано-Франківську, Калуші, Чернівцях. При цьому діємо паралельно з поліцією. У неї здебільшого — автомобільні патрулі, у нас — піші. Бо контролюємо ті ділянки, де неможливо їздити, — парки, сквери, площі, центр міста. Використовуємо і півтора десятка службових собак (є у нас кінологічна група), спеціально навчених охорони громадського порядку та для конвоювання засуджених. 

— Для Нацгвардії нині додалося завдань — вона допомагає Збройним силам у протистоянні російській агресії на сході України...

— Щодо ведення бойових дій у зоні антитерористичної операції та оборони державного кордону, то в цих питаннях НГУ підпорядковується міністрові оборони і виконує його розпорядження та накази. із квітня 2014 року особовий склад нашої частини залучають до виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням і наведенням порядку в зоні АТО, за необхідності — і до участі в бойових діях. Зокрема, військовослужбовці івано-франківської в/ч 1241 мали ротації в Попасній, Артемівську, Кримському, Камишоватій та інших населених пунктах Луганщини й Донеччини — перебували там від одного до трьох місяців. Звичайно, на такі ротації  їде не весь, а близько третини особового складу частини, бо маємо повсякденні завдання правоохоронного характеру тут, на місці. До того ж залишаються в частині військовослужбовці строкової служби, яких нині згідно з указом Президента України не залучають до проведення АТО. Але ми готові і майже всією частиною в будь-який час, якщо надійде таке розпорядження командувача Нацгвардії, виїхати на виконання службово-бойових завдань на схід України. Полк протягом доби може вирушити в зону АТО. 

— А ви самі, пане майор, були там на ротаціях? Якщо так, то що би ви зі свого досвіду сказали про специфіку участі нацгвардійців у проведенні антитерористичної операції?
— і я, звичайно, кілька разів виїжджав на схід. У 2014 році перебував на 31-му блокпосту, якого вже нема — він опинився на території так званої ЛНР. Наші нацгвардійці перевіряли документи у тих, хто проїжджав через блокпости, стежили, щоб на транспортних засобах ніхто не провозив серед багажу недозволені предмети. Був я також у Краматорську, Костянтинівці. Підрозділам івано-франківської частини НГУ під час ротацій доручали різні завдання залежно від місця їх тимчасової дислокації, від ситуації в тому чи іншому районі, з урахуванням кількості особового складу, наданих їм озброєння й видів техніки. Ми також охороняли важливі об’єкти, а ближче до передової займалися переважно оборонною діяльністю, пов’язаною з веденням спостережень, недопущенням прориву чи проникнення вглиб контрольованої українськими військовими території диверсійно-терористичних і розвідувальних груп супротивника. У зоні проведення АТО військовослужбовці Нацгвардії керуються статутом ЗСУ, вони постійно носять зброю і готові тут же вступити в бій з ворожою групою й відбити її напад. 

— Цікава особливість Нацгвардії в тому, що до неї входять і підрозділи, особовий склад яких проходить службу в резерві. Один із таких трьох добровольчих резервних батальйонів оперативного та спеціального призначення НГУ належить до структури вашої частини. 

— Наш батальйон оперативного призначення складається із мобілізованих у 2014 році чоловіків не лише з Прикарпаття, а й з усієї України. Це люди різного віку й різних спеціальностей — «майданівці», котрі після початку російської агресії вирішили стати захисниками своєї держави. Батальйон повернувся у січні після чергової ротації із зони проведення АТО (був там три місяці), після того резервісти отримали місячну відпустку, надати яку їм повністю за 2015 рік не було змоги. Нині вони живуть у казармі в Старому Лисці, де проходять бойову підготовку, поліпшують свій тактичний, вогневий, фізичний вишкіл. Хлопці провели в зоні АТО п’ять ротацій — загалом до року, а всього вже служать близько півтора року. 

У приміщенні цієї військової частини з 22-річною історією на видному місці висить портрет Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, котрий очолював управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління НГУ і загинув 29 травня 2014-го. із в/ч 1241 його пов’язує те, що у 1998—2003 роках, коли вона була ще 
12-м окремим батальйоном, С. Кульчицький командував ним. 

А меморіальна дошка у казармі над ліжком молодшого лейтенанта Віктора Редькина повідомляє, що 1 листопада 2014 р. він загинув під час чергування на блокпосту в с. Кримському на Луганщині внаслідок обстрілу ворогом з установки «Град». В. Редькин указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Наказом командувача Нацгвардії його навічно занесено до списку особового складу 1-ї патрульної роти в/ч 1241. 

Також на сході України зазнали поранень при виконанні службово-бойових завдань 11 військовиків частини, із них 7 призваних за мобілізацією. 

Серед учасників АТО із цієї частини Нацгвардії почув і вже знайоме прізвище — майора Миколи Кравчука. Адже «Галичина» торік публікувала звернення до наших краян, щоб допомогти коштами для його дороговартісного лікування. Майор Кравчук із квітня 2014-го по березень 2015 року виконував завдання в східних регіонах України і там захворів на пневмонію, а при дообстеженні медики виявили у нього новоутвір у щитоподібній залозі. Його було прооперовано в Київському міському клінічному ендокринологічному центрі, потім лікувався у Львівському онкоцентрі. і приємно тепер було дізнатися, що Микола Васильович, який днями зустріне своє 38-ліття, й далі продовжує службу в частині.