Історія зниклого монастиря на Рожнятівщині


19 Грудня 2017, 05:49
В минулому на території Рожнятівщини діяло кілька монастирів і про деякі з них залишились тільки легенди.

Один з таких був неподалік від Грабова. Знаходився він в урочищі Хоримищі на хребті Каменистий. Сьогодні точне його розташування вже невідомо. Тільки неподалік того місця залишилась маленька галявинка, на краю якої є камінь з витесаним невеличким хрестиком. Про це пишуть в спільноті Рожнятівщина. 

Отже, монастир був заснований у XVII ст. та існував трохи більше, як пів століття - з 1711 до 1765 рр. Складався він із дерев’яної церковці і кількох господарських будівель.
Відомо що строїтель Грабівського монастиря отець Паладій був присутній на Соборі 1711 р. в Уневі. У Ревізії ігуменів з 1724 р. про осідок у Грабові відзначалося: “Монастир грабівський за правом о. Варшавського; строїтелем там залишається Вассіан, що не мав письмового благословення; законників з ним лише один монах”

В 1739 р. монастир мало не припинив свою діяльність. Рішенням наради у м. Дубно під керівництвом митрополита Атанасія Шептицького - Грабівський монастир тоді призначався на ліквідацію, але з приписом можливого поліпшення скрутного становища. Тоді ж він був приєднаний до Василіанського чину.

В повідомленні до Риму на початку 1749 р. - генеральний вікарій у Львові А.Левинський повідомляв, що в Грабівському монастирі проживало на той час 2 монахи. 
До сьогодні у бібліотеці рим¬ського Василіянського монастиря зберігається “Октоїх” невідомого видання. На його останній сторінці записано, що ця книга під назвою “Книга Молебна” є з резиденції Грабівської.

Рішенням Апостольської столиці, у зв’язку з фундаційною неспроможністю, браком належного утримання, монастир остаточно припинив свою діяльність. 18 вересня 1765 р. останній монах о. Інокентій Божаковський перейшов з Грабова до Гошівського монастиря.
У фондах Івано-Франківського художнього музею зберігається ікона “Розп’яття”, яка була забрана з церкви в Грабові після її закриття. За переказами ця ікона колись знаходилась в храмі монастиря.

Колись на місці монастиря був пам’ятний хрест до якого ходили прочани. З часом хрест було перенесено в село.