Івано-Франківськ втрачає «Пресмаш»


Рада трудового колективу ВАТ «Пресмаш» просить голів облдержадміністрації — Олега Гончарука й обласної ради — Василя Скрипничука та міського голову Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса скликати засідання регіональної міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств області, аби припинити порушення закону й ухвалити остаточні рішення щодо долі єдиного в Україні заводу з виробництва механічних пресів.

Вогник надії суд загасив

Донедавна у «пресмашівців» ще жевріла слабка надія на те, що на заводі ось-ось з’явиться легітимний голова правління. «Галичина», нагадаємо, ще в липні у публікаціях «Колектив подає «Пресмаш» на санацію» та «Війна за «Пресмаш» розповідала про те, що на заводі з початку року немає керівника, наділеного юридичними повноваженнями. Михайло Бурак, який виконує ці обов’язки, в минулому — перший заступник голови правління товариства. Однак термін його повноважень, як і терміни повноважень інших законно обраних членів правління та спостережної ради товариства, закінчився ще торік. І звідси тягнеться цілий ланцюг проблем. Зокрема, коли у січні «пресмашівцям» знадобилися нові коди виробничо-економічної діяльності (КВЕДи), то в Реєстраційній палаті їхнє клопотання відхилили лише на тій підставі, що під листом від товариства стояв підпис М. Бурака, який де-юре не є керівником «Пресмашу». А без КВЕДів завод не може продавати замовникам свою продукцію, а отже, і працювати та заробляти кошти.

Але виробничники ще сподівалися на те, що на завод повернеться колишній голова правління і один з великих акціонерів ВАТ «Пресмаш» Богдан Пукіш. «Галичина» теж розповідала про те, що в процесі затяжного конфлікту між головними акціонерами товариства — Б. Пукішем з Івано-Франківська та ТОВ «КУА «Парангон» (м. Севастополь) і ТзОВ «Україна—Капітал» (м. Дніпропетровськ), яким належить контрольний пакет акцій і які фактично представляють інтереси колишнього нардепа-«регіонала» та екс-міністра оборони України Олександра Лебедєва і де сторони застосовували весь арсенал «важкої артилерії» — ініціювали банкрутство заводу і податкові перевірки, зверталися до правоохоронних органів та в суди, блокували проведення загальних зборів акціонерів, проти Б. Пукіша 1 березня 2012 року відкрили кримінальну справу за несплату податків ще за 2008—2010 роки. Тобто за той час, коли, за твердженням Б. Пукіша і працівників підприємства, «Пресмашем» керувала команда менеджерів, призначених ТОВ «КУА «Парангон».

Відразу після відкриття кримінальної справи Б. Пукіша відсторонили від виконання обов’язків голови правління ВАТ «Пресмаш», що, як пише закон, у часі не може перевищувати 2,5 місяця. Та у нашому випадку воно затягнулося на понад три з половиною роки. Вже у червні ц. р. порушену проти Б. Пукіша кримінальну справу суд повернув на дорозслідування. Сам же Б. Пукіш тривалий час через суди, спочатку — через Івано-Франківський господарський, а опісля — у Львові, домагався відновлення на посаді голови правління товариства. Але, як повідомив член ради трудового колективу, головний технолог ВАТ «Пресмаш» Віктор Карабет, 17 вересня Б. Пукіш програв справу в Львівському апеляційному господарському суді.

Отож все повернулося на вихідні позиції і перед колективом знову, тепер уже особливо гостро, постало питання про те, як жити далі, як діяти і на що сподіватися.

«Не тому, що туз козирний. Закон так дозволяє...»

Загалом парадними дверима, через які, образно кажучи, можна було б вийти з цієї ситуації, могли б стати загальні збори акціонерів, які обрали б новий склад органів управління ВАТ «Пресмаш».

— У товаристві впродовж уже семи років не було загальних зборів акціонерів, — зазначив у коментарі кореспондентові «Галичини» токар ВАТ «Пресмаш» Анатолій Островський. — Не тому, що хтось, так би мовити, туз козирний. Вся суть у тому, що так дозволяє українське законодавство. Акціонер може не прийти на збори. Або прийти і не зареєструватися, щоб не було кворуму. 

І за законом йому за це, так би мовити, нічого не буде... А насправді такі дії потягнули за собою зупинку заводу.

На жаль, неготовність двох великих акціонерів «закопати топірець війни» та сісти і домовлятися, а також недосконалий закон, який дозволяє «ефективним власникам» приватизованих товариств грубо порушувати права працівників, наприклад, боргуючи їм зарплату, ігнорувати інтереси — і їхні, і міської громади та держави загалом, виявилися, як стихійне лихо, тією непереборною силою, яку не вдалося подолати навіть владі. Бо ще навесні, після звернень ради трудового колективу, міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус і фахівці департаменту промисловості та інфраструктури облдержадміністрації доклали чимало зусиль, аби Б. Пукіш і представники другого акціонера — О. Лебедєва сіли за стіл переговорів і почати домовлятися. Була напрацьована і навіть усіма схвалена схема, яка передбачала обрання на посади голів спостережної ради і правління товариства кандидатур, внесених ОДА та івано-Франківським міськвиконкомом. інтереси  Б. Пукіша і О. Лебедєва мали представляти члени спостережної ради, правління та ревізійної комісії, яких планувалося обрати порівну від кожної сторони.


Загальні збори акціонерів оголосили і скликали в Івано-Франківську, але вже вкотре не провели. Підозрюючи, що представник О. Лебедєва — Володимир Шутов під час висунення кандидатур до органів управління не дотримається досягнутих домовленостей,  Б. Пукіш на збори прийшов, але реєструватися не став. І вони не відбулися, бо у представника О. Лебедєва не вистачило акцій, а відповідно — і голосів, щоб забезпечити кворум.


Вслід за цим було зроблено ще одну спробу вивести колектив «Пресмашу» з пастки. 23 липня в ОДА під головуванням першого заступника голови облдержадміністрації Володимира Семка відбулося засідання регіональної міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств області. Директор департаменту промисловості та інфраструктури ОДА Василь Ковальчук тоді докладно інформував членів комісії про ситуацію, що склалася на заводі. Виступили і Б. Пукіш,  М. Бурак та В. Карабет, які висловили своє бачення можливих шляхів виходу з глухого кута. В підсумку регіональна міжвідомча комісія рекомендувала Прикарпатському територіальному управлінню Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (і. Гордович), Головному управлінню юстиції в області (В. Кавацюк), регіональному відділенню Фонду держмайна України в області (М. Жовнір), Головному управлінню Пенсійного фонду в області  (А. Назаров), Управлінню СБУ в області (М. Найдич), Управлінню МВС в області (М. Семенишин) та Головному управлінню Державної фіскальної служби в області (І. Столярик) надати всебічну допомогу ВАТ «Пресмаш» у вирішенні проблемних питань та відновленні його виробничої діяльності.


До того ж на той момент, як ми вже зазначали, ще була якась надія на те, що роботу заводу вдасться розблокувати якщо не через «парадні двері», то бодай, образно кажучи, з чорного входу. Були сподівання на те, що Львівський апеляційний господарський суд скасує рішення суду першої інстанції і відновить на посаді голови правління ВАТ «Пресмаш» Б. Пукіша. Але цього не сталося.


Два місяці очікувань
«Ми очікували радикальних зрушень у вирішенні нагальних питань, пов’язаних з відновленням виробничої діяльності ВАТ «Пресмаш» після низки звернень трудового колективу — до Президента України, Генерального прокурора, голів облдержадміністрації й обласної ради, міського голови івано-Франківська та інших посадових осіб, — зазначається у новому зверненні машинобудівників на ім’я О. Гончарука,  В. Скрипничука, В. Анушкевичуса, а також голови обласної організації профспілки А. Дуди і начальника Територіальної державної інспекції з питань праці в області О. Ткачівської, яке підписали голови ради трудового колективу — Н. Ярема, профспілкової організації товариства — Г. Цівка та В. Карабет. — Нас почули — було скликано засідання регіональної міжвідомчої комісії. Результатом слухань стало ухвалення рішення про запровадження у ВАТ «Пресмаш» процедури досудової санації, ініціювати яку доручили Головному управлінню Державної фіскальної служби в області (протокол №1 від 23.07.2014 р.). До 23 вересня ми очікували на адекватне реагування посадових осіб, натомість отримали відверті відписки та побачили ігнорування виконання рішень, ухвалених на засіданні комісії».


У зверненні, копію якого адресували і редакції «Галичини», рада трудового колективу ВАТ «Пресмаш» наголошує на тому, що банківські рахунки підприємства заблоковано, газ і електроенергію — відключено. Працівникам підприємства не виплачують «лікарняні» аж від травня 2013 року. «Пресмаш» не сплачує податки і внески до Пенсійного та соціальних фондів, а тому виробничники сьогодні не можуть оформити пенсію й навіть піти та стати на біржу праці, аби знайти нову роботуѕ Єдине, що змінилося за ці два місяці, це, як повідомив В. Карабет, те, що після засідання регіональної міжвідомчої комісії і публікації у «Галичині» 31 липня кореспонденції «Війна за «Пресмаш», воєнізована охорона заводу, яку представники О. Лебедєва найняли аж із Полтави, зібрала речі і виїхала з Івано-Франківська.


 «Адміністрація підприємства в особі першого заступника голови правління ВАТ «Пресмаш» М. Бурака оголосила наказ №27к від 1 серпня ц. р., згідно з яким працівникам заводу пропонують працювати один день на тиждень, що не забезпечує нарахування навіть мінімальної заробітної плати, —  насамкінець зазначено у зверненні. — Просимо скликати засідання регіональної міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств області, аби припинити порушення закону й ухвалити остаточні рішення щодо долі ВАТ «Пресмаш».

Без заяви нема санації
Насамкінець варто додати, що представники трудового колективу заводу разом з іншими документами зокрема передали редакції копію відповіді, яку з приводу протокольних доручень щодо ВАТ «Пресмаш» 21 серпня ц. р. надіслав першому заступникові голови ОДА В. Семку заступник начальника Головного управління Державної фіскальної служби в області Віктор Глушпенко, який на той час виконував обов’язки керівника. У листі він зазначив, що за інформацією, наданою ДПІ в  м. Івано-Франківську, заборгованість ВАТ «Пресмаш» за платежами до бюджету на 1 серпня становила 2,7 млн. грн., в тому числі єдиного соціального внеску (ЄСВ) — 2,1 млн. грн. «ДПІ у  м. Івано-Франківську в даний час вживає заходів щодо стягнення податкового боргу та боргу зі сплати ЄСВ відповідно до Податкового кодексу та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Щодо рекомендації про застосування процедури досудової санації, то до ДПІ у  м. Івано-Франківську ВАТ «Пресмаш» з відповідною заявою не зверталося і документи, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», для розгляду не надходили», — зазначено у відповіді ГУ Державної фіскальної служби в області.


«Пресмашівці», зазначив В. Карабет, цю відповідь держслужби не сприйняли як конструктивну. Бо ще  1 липня колектив на загальних зборах ухвалив, зауважимо, наразі безпрецедентне для Івано-Франківщини рішення — подати власне підприємство на банкрутство. І поінформував про це владу — і міську, і обласну. А 23 липня на засіданні регіональної комісії директор департаменту промисловості та інфраструктури ОДА Василь Ковальчук, і це зафіксовано в протоколі, повідомив про те, що, крім бюджетних боргів, товариство винне понад 1,8 млн. грн. зарплати власним працівникам та ще  1,9 млн. грн. — Пенсійному фонду.


Заступник голови обласної ради Остап Дзеса, який сам багато років був директором великого промислового підприємства в Івано-Франківську, тоді ж, на засіданні комісії, з болем нагадав про те, що в тому, що «Пресмаш» нині нищать, а колектив немає роботи, вина є багатьох — і тих колишніх акціонерів товариства з числа працівників, які продали свої акції, і Б. Пукіша, і тих, хто ще недавно, за часів В. Януковича, коли О. Лебедєв був спочатку членом парламентської фракції Партії регіонів, а потім міністром оборони України, не міг сказати «ні!», а то й надто заповзятливо втілював вказівки, які «спускали» згори, добре усвідомлюючи, що вони не на добро, а на шкоду і виробничникам, і місту, і державі.


— Повинні включитися всі служби — податкова, міліція, юстиція, а особливо ті, хто не так давно підтакував, приходив і казав, що «розумієте, така ситуація», — вони в першу чергу повинні включитися, аби допомогти колективу якимось чином запустити завод, — наголосив тоді О. Дзеса. — Моя думка така, що все-таки треба спробувати розблокувати діяльність «Пресмашу». Сьогодні вже не та влада. І нові обставини...