Ковідні іспити. Як звільнення школярів від ДПА вплине на вступ до вишів


Верховна Рада ухвалила закон, який скасовує обов’язкову державну підсумкову атестацію (ДПА). Іншими словами, цьогоріч, аби отримати атестат, учням дев’ятих та одинадцятих класів не треба складати іспити.

Але розслаблятися школярам зарано, бо ЗНО новий закон не скасовує, пише «Репортер».

За бажанням

У доковідні часи школярі проходили ДПА після четвертого, дев’ятого та одинадцятого класів. Робилося це для того, аби оцінити якість освіти. Водночас результати ДПА впливають на середній бал атестата, який, у свою чергу, враховується при вступі до вишу. І взагалі, до пандемії проходження ДПА було обов’язковою умовою отримання того ж таки атестата.

Сьогодні ситуація дещо інша. Ще в середині березня міністерство освіти і науки оприлюднило наказ, яким звільнило від ДПА учнів четвертих і дев’ятих класів. А у понеділок, 26 квітня, президент Володимир Зеленський підписав закон № 5014, який звільняє від ДПА випускників одинадцятих класів. Втім, якщо дитина планує поступати до вишу, то вона все ж таки мусить пройти ДПА у формі ЗНО.

«Із 2015 року результати ЗНО для випускників шкіл стали зараховувати як оцінки за ДПА, – розповідає проректорка Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Любов Шелемей. – Сьогодні ситуація складається наступним чином: всі учні, які зареєструвалися на ЗНО і визначили предмети, що будуть зараховані як державна підсумкова атестація, можуть написати заяви в школи з проханням звільнити їх від ДПА. Разом з тим, за випускником залишається право складати ЗНО. Більше того, якщо випускник планує здобувати вищу освіту, то він мусить пройти ЗНО, бо інших шляхів вступу до вишів не передбачено».

Відтак, випускникам, які не бажають проходити ДПА, видадуть свідоцтва й додатки до них із записом «звільнений (а)» у відповідній графі бланку додатку. Такі учні можуть отримати свої атестати невідкладно, але не раніше від дати видачі відповідного свідоцтва.

Для випускників, які бажають пройти ДПА у формі ЗНО, результати іспиту зазначать у відповідній графі бланку додатку після того, як вони стануть відомі.

Вчителі теж вчаться

Аналогічну практику в Україні застосовували й минулого року. На думку парламентарів, звільнення випускників від обов’язкової ДПА мінімізує ризики поширення COVID-19.

«Це дозволить знизити навантаження на пункти тестування приблизно на 15-18 %, а відтак зменшити ризики для здоров’я дітей і працівників центрів під час проведення ЗНО», – пояснює голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Але це лише одна із причин. Не слід ігнорувати й рівень знань, які школярі отримали під час дистанційного навчання. На це, у свою чергу, повпливала низька комп’ютерна грамотність вчителів та учнів, низький рівень технічного оснащення шкіл і погане забезпечення інтернетом.

Так, за даними Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, станом на червень 2020 року, понад 25 % дітей мали проблеми з можливістю працювати онлайн. Також менше половини вчителів використовували платформи для відеоконференцій. До того ж, до жовтня 2020 року освітяни працювали без нормативних документів і методичних рекомендацій.

«Ми розуміємо, що діти майже весь рік були на дистанційному навчанні і це, щоб там не говорили, таки вплинуло на якість освіти, – говорить Любов Шелемей. – Навіть за великим бажанням і при великих зусиллях вчителів ефективність такого навчання дещо нижча. Відповідно, ми очікуємо, що й результати ЗНО цьогоріч будуть нижчими. Тому звільнення від атестації, яка може понизити загальний бал у свідоцтві, я вважаю суттєвим послабленням».

До речі, за рік 7500 прикарпатських педагогів пройшли навчання за модулями «Інформаційно-комунікаційні технології» та «Цифрові технології».

На вступ не вплине

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов каже, скасування ДПА на вступну кампанію ніяк не вплине. Адже відмовлятися від зовнішнього незалежного оцінювання, яке фактично є всеукраїнським вступним іспитом, ніхто не збирається.

«ЗНО створено для того, щоб провести за однаковими критеріями оцінювання всіх, хто претендує на вступ до закладу вищої освіти, – говорить омбудсмен. – Ті, хто виступає проти ЗНО, пропонують довжелезні черги із вступників та їхніх батьків у вишах. Уявіть, скільки часу необхідно провести абітурієнту в транспорті та чергах, щоб подати документи хоча б до п’яти закладів, наражаючи себе на небезпеку. Якщо замінити ЗНО вступними іспитами, їх складатимуть в аудиторії з великою кількістю осіб. І це також реальна загроза для безпеки абітурієнтів. Пам’ятаємо: ЗНО – до 15 людей в аудиторії, а звільнення частини випускників від ДПА вже суттєво зменшить цю кількість. Тож наразі це найоб’єктивніший та найбезпечніший спосіб».

Відтак, з 1 липня абітурієнти зможуть створити електронний кабінет у Єдиній державній електронній базі з питань освіти та завантажити туди документи – сертифікат ЗНО та атестат про повну загальну середню освіту. Подати документи до вишів можна буде з 14 липня. Якщо в абітурієнта немає творчого конкурсу, то подання заяв триватиме до 23 липня.

Натомість вступникам, які мають пройти співбесіду, скласти вступні іспити чи творчі конкурси, треба подати документи не пізніше 16 липня. Вступні іспити та творчі конкурси триватимуть з 1 до 13 липня включно. Також у період з 14 до 23 липня можуть проводитись додаткові сесiї іспитів і творчих конкурсів.

Формування рейтингових списків вступників, які вступають на основі результатів ЗНО, творчих конкурсів і вступних іспитів будуть не пізніше 28 липня. Зарахування вступників проводитиметься 9 серпня.

Що ж стосується випускників дев’я­тих класів, то для них вступна кампанія розпочнеться наприкінці червня. До закладів фахової передвищої освіти у 2021 році прийматимуть на основі творчих конкурсів і вступних іспитів. Цьогоріч період проведення вступних буде довший, ніж торік. Це дозволить закладам краще організувати вступну кампанію, дотримуючись усіх протиепідемічних заходів.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!