Легенди Станиславова. Як продати макулатуру

Ця бувальщина — від власника давно популярної у Франківську книгарні «Українська книга» Ігоря Майгутяка. У молодості він працював у крамниці «Політична книга», що стояла на перехресті сучасних вулиць Вагилевича і Драгоманова.

У присмерках радянщини майже все більш-менш якісне було дефіцитом, пише Репортер. Те саме відбувалося і в книжковому світі, де на полицях роками припадала порохами лише усіляка «макулатура». Аби народ зовсім не впав у депресію, час від часу у продаж викидали цікавинки. Переважно на свята.

Якось на 23 лютого до тої «Політичної книги» завезли популярні тоді мемуари чи то маршала Жукова, чи то якогось іншого полководця. У Будинку офіцерів давали концерт для ветеранів, де їх повідомили, що у книжковій крамниці на них чекає цікава література.

Після свята дідусі рушили за книжками. Мемуари швидко закінчилися, а вони все йшли, і кожен качав права. Замість сваритися з вередливими клієнтами, Ігор Майгутяк вчинив мудріше. Він заховав у підсобку всі книжки серії «Полум’яні революціонери», які зазвичай нікому не були потрібні. Коли черговий ветеран питав про дефіцитну книгу, продавець із шпигунським виглядом йшов до підсобки та тихцем виносив йому якийсь твір про балтійських матросів або німецьких комуністів. Книголюб із розумінням кивав, швидко розраховувався і залишав крамницю задоволеним.

Того дня Майгутяк розпродав отих «революціонерів» більше, ніж за останні два роки.