Межа виживання

Межа в стосунках між двома українцями — це той поріг, який ти не можеш переходити, не порушуючи чужої власності, чужого простору та прав особистості. На іншому рівні — коли йдеться про відносини держави і громадян — це те місце, де мали б зустрічатись українці зі своєю державою: не можна призначати мінімальну заробітну плату нижчою, ніж та, яка дає можливість прогодувати сім’ю та не створювати боргів перед тією ж державою. Втім, реалії в Україні зовсім інші.

Відповідний закон чітко вказує, що прожитковий мінімум — вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особи. Якою насправді є ситуація в Україні, промовисто свідчить такий факт. Як повідомили у Головному управлінні статистики в Івано-Франківській області, впродовж січня — вересня цього року за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулися 112 тисяч домогосподарств, що у 11,6 раза (!) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Призначено субсидії 96,7 тисячі домогосподарств, або 86,3 відсотка від кількості тих, які звернулися. Загальна сума призначених субсидій становила 29,9 млн. грн. Неважко порахувати, що середній розмір субсидії для одного домогосподарства становить понад 309 гривень. Тобто саме стільки не вистачає їм для сплати лише найнеобхіднішого — комунальних послуг.
Днями з’явилась інформація про те, що Міністерство соціальної політики визначило фактичний розмір прожиткового мінімуму в Україні у жовтні. У цінах жовтня 2015 року в розрахунку на одну особу на місяць цей рівень становив 2 388 гривень. Проте, як зазначено у повідомленні на офіційній інтернет-сторінці цього відомства, цей показник Мінсоцполітики визначило тільки «для спостереження за динамікою рівня життя в Україні», пише Галичина.

«Фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2015 року в розрахунку на місяць на одну особу становив 2 388 грн. (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб — 2544 грн.), для дітей віком до 6 років — 2 308 грн., для дітей віком від 6 до 18 років — 2 815 грн., для працездатних осіб — 2 488 грн. (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб — 2 757 грн.), для осіб, які втратили працездатність, — 1 972 гривень», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо нашим читачам, що з 1 вересня нинішнього року прожитковий мінімум на одну особу в Україні збільшено з 1 176 грн до 1 330 грн., у тому числі для працездатних осіб — з 1 218 грн до 1 378 грн. Як бачимо, це на 1200 гривень, або майже вдвоє  менше, ніж той розмір фактичного прожиткового мінімуму, який визначило міністерство.

Подібною до цієї є і ситуація зі споживчим кошиком, який в Україні був прийнятий ще у 2000-му році і від того часу кардинально не змінювався. Загальний ціновий показник споживчого кошика в 2013 році становив 1 108 гривень, у грудні того ж року суму підвищили до 1 176 гривень, на сьогодні — це розмір мінімальної заробітної плати.
Як порахували не так давно журналісти одного з видань, вартість набору продуктів харчування для працюючих громадян у травні 2015-го  на 8 відсотків перевищувала відповідний прожитковий мінімум. Для порівняння: в травні 2000 року вартість набору продуктів харчування в прожитковому мінімумі для працездатної особи була 55%, у травні 2005 року — 60%, у травні 2010 року — 75%.

Організація Об’єднаних Націй заявила, що в Україні за межею бідності живе близько 60% населення, оскільки, за розрахунками ООН, світова межа місячного доходу людини повинна становити не менше 510 доларів. За нинішнім реальним курсом — це понад 13 тисяч гривень. Нагадаємо, що у січні—вересні цього року середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника у нашій області становила 3 263 гривні.
Недавно Кабінет Міністрів оприлюднив новий список споживчого кошика, в який входить, зокрема, 106 грамів хліба, 5 грамів сала і 25 грамів ковбаси, півтори склянки молока та 250 грамів картоплі на день.

Що ж стосується одягу, то держава вважає, що чоловік цілком зможе придбати одні штани на чотири роки, светр на три роки, п’ять пар спідньої білизни на два роки, 7 пар шкарпеток, дві майки на рік, одні плавки на десять років, взуття на п’ять років. Жінки, своєю чергою, зможуть собі дозволити один бюстгальтер і троє пар колготок на рік, пару чобіт на два роки, одну шапку на чотири роки.

Між іншим, 17 листопада 2015 року Київський апеляційний адміністративний суд оприлюднив текст рішення у судовій справі за позовом правозахисника, керівника проекту «Відкритий суд» Станіслава Батрина. Цим рішенням дії уряду України визнано протиправними та його зобов’язано провести науково-громадську експертизу набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму в Україні. Також уряд має провести перегляд вмісту наборів непродовольчих товарів, продуктів харчування та послуг для основних соціально-демографічних груп населення та встановити справедливий розмір прожиткового мінімуму в Україні.

Наразі, за повідомленням згаданого громадського об’єднання, активісти звернулися до виконавчої служби Міністерства юстиції з приводу необхідності примусового виконання рішення суду про перегляд розміру прожиткового мінімуму в Україні. 

Зрозуміло, що судовим рішенням неможливо одномоментно підвищити рівень життя і соціальні стандарти для громадян усієї країни. Однак так само зрозуміло і те, що нині значну частину громадян, навіть тих, що працюють, не кажучи вже про пенсіонерів, фактично загнали за межу. і це не межа прожиткового мінімуму чи бідності, це межа виживання.