Надія змерзає останньою

Пережити зиму із вкрай обмеженими ресурсами та фінансовими можливостями – завдання надскладне. Режим щільної економії "блакитного палива" вносить суттєві корективи у звичний ритм життя. Де, по яких засіках Україні нашкребти необхідні 5 мільярдів кубометрів газу, без яких неможливо навіть мінімально централізовано опалювати житло українців в осінньо-зимовий період?

До 16-ти і нижче

Уряд запровадив систему антикризових енергетичних штабів, які розподілятимуть ліміти, які він визначив для регіонів. Якщо проаналізувати ці ліміти, то з’ясовується, що вони в два рази менші, ніж звичайні обсяги споживання. І розподілятимуть їх, звісно ж, у ручному режимі. До того ж, за регіонами, а не підприємствами, стратегічно важливими для нормального функціонування економіки. Такий розподіл, зрозуміло, не виключає корупційної складової. Особливо, коли зважити на те, що далеко не у всіх регіонах керівниками штабів призначено голів ОДА чи РДА.

Натомість таке право надане керівникам підприємств газопостачання — облгазів. Не виключено, що у такий спосіб їм надано механізм для отримування надприбутків, можливість відкривати газовий краник для одних підприємств і закривати його для інших. І якщо раніше "Теплокомуненерго" мали забезпечити мінімальну температуру в оселях – 18 градусів, то зараз їм дозволено знизити її до 16-ти. А з урахуванням втрат в українських тепломережах, можна не сумніватися, що фактично температура в помешканнях становитиме від 12 до 14 градусів — якщо зима буде холодною. Зрештою, до роботи "Теплокомуненерго" ми ще повернемося.

"Урядові новації" стосуються і промислових підприємств також. Їм запропоновано скоротити тепло- та енергоспоживання до мінімуму. На великій кількості державних підприємств — залежно від їхнього фінансового стану — працівники змушені будуть піти в кількатижневі, зазвичай неоплачувані відпустки. Уряд вважає, що цих заходів буде достатньо, аби компенсувати тих вже згаданих вище 5 млрд. кубів газу, яких наразі бракує для закриття газового балансу.

Без світла у кінці тунелю

Якщо в оселях будуть холодні радіатори центрального опалення, то споживачі увімкнуть електрообігрівачі. Але випробування надмірним навантаженням, особливо в так званих хрущовках чи інших будинках з поважним віком, електромережі можуть не пройти. І це може стати суттєвою проблемою. В України немає потужностей, здатних компенсувати пікове зростання навантаження у вечірні чи ранкові години. Дефіцит потужностей для регулювання — одна з ахіллесових п’ят української енергетичної системи. Електростанції можуть не впоратися із зростанням енергоспоживання у години-пік. Щоб цього уникнути, плануються віялові відключення електроенергії для промислових і побутових споживачів — на дві години вранці та ввечері.

Івано-Франківщина систематично перевищує доведені Міненерговугіллям ліміти потужності, застерігають енергетики. В середньому, в години пікових навантажень область перебирає електрики на 15-25%. Для того, щоб ситуація не стала критичною, споживачі повинні суттєво зменшити споживання електроенергії. Наразі доведений ліміт потужності для області становить 253 MВт.

"Ми спілкуємося з промисловими споживачами, намагаємося донести важливість цього питання до населення, – зазначає заступник директора з енергозбуту ПАТ "Прикарпаттяобленерго" Олег Дацко. – Але, на жаль, люди не завжди розуміють, наскільки серйозною є проблема. Ми маємо усвідомити, що кожен ввімкнений побутовий прилад, кожна лампочка має значення. І якщо ми не переглянемо свого ставлення до споживання електроенергії, маємо всі шанси проводити холодні осінні вечори при свічках".

Міненерговугілля вимагає від обленерго розробити віяльні графіки погодинних вимкнень населених пунктів.

На дрова гарячі ціни

"Без утеплення стін, заміни дірявих дахів та вікон значної енергоефективності ми не доб’ємося, все повинно відбуватися в комплексі", – каже заступник голови ОДА Сергій Адамович.

За його словами, заклади освіти, охорони здоров’я та культури до осінньо-зимового періоду готові. За рахунок того, що низку котелень перевели на альтернативний вид опалення – дрова, цього року економними споживачами природного газу виявилися медичні заклади, які в сукупності зменшили споживання газу на 15 відсотків.

Натомість з’явилася інша проблема: ціна на дрова різко зросла. "Підприємці швидко адаптувалися і вирішили підтягнути її до ціни на газ. Для того, аби на цій ділянці уникнути зловживань, кожен напрямок, який я курую - освіта, медицина, культура та соціальний захист - оцінить потреби у твердому паливі на наступний рік. Ми зведемо суму, доведемо до відома лісового господарства та зафіксуємо ціну. Це дозволить нам стабільно планувати бюджет на паливо та поставить у рамки тих, хто хоче на цьому зловживати", – ділиться планами заступник голови ОДА.

Крім того, Сергій Адамович повідомив, що з державного бюджету вже надійшла субвенція на суму 16,6 млн. гривень. Ці гроші до кінця року використають на заміну газових котлів на твердопаливні.

Приватне тепло

Різниця в ціні на газ та на дрова дозволяє приватнику без державних капіталовкладень переводити держустанови на альтернативне опалення.

"Якщо раніше теплова енергетика показувала збитки і отримувала мільярди гривень дотацій у вигляді різниці в тарифах, то зараз в енергетику почали вкладати гроші", – каже Михайло Драч, фірма якого першою в області у 2003 р. запустила приватну газову котельню у Надвірній. Також вони ще сім років тому здійснили перший перехід на тверде паливо.

Драч запевняє, що вже 70% котелень медзакладів області перевели на тверде паливо, і 70% з них переобладнує його організація. Найбільшу вигоду фірмі приносить обслуговування великих об’єктів, таких як районні чи обласні лікарні та великі школи. Щоправда, зазначає він, під час розподілу таких об’єктів можуть з’являтися корупційні схеми: "Коли ми пропонуємо об’єднати кілька бюджетних закладів у комплекс, влада починає вести себе відповідним чином. Нам кажуть: хлопці цей об’єкт ми тримаємо іншим фірмам. Зазвичай ця структура не має досвіду і навіть не розуміє, чим буде займатися, але вона комусь вигідна".

Однак нюансами чиновницького лобізму Драч не переймається. Каже, роботи непочатий край. До них інвестори стоять у черзі, адже їм вдалося створили структури, які показали інвестиційну привабливість альтернативної теплоенергетики.

Аби пояснити перспективи розвитку альтернативної теплоенергетики, Михайло Драч апелює макроекономічними показниками: «Наша область споживає 1 млрд. кубічних метрів блакитного палива. Мова йде про економію приблизно 150 млн. куб. метрів газу, які використовують на опалення бюджетної сфери. Якщо ми переводимо цю галузь на опалення дровами при дійсній ціні газу – 7 грн., заощадження в коштах сягає близько мільярда гривень, і ці гроші залишаються на потреби області. За рахунок такої економії можна реформувати комунальну галузь».

Застереження, що можуть постраждають ліси, енергетик спростовує. За його словами, загальний обсяг виробництва теплової енергії в області для бюджетних установ складає один мільйон гігакалорій. Аби забезпечити відповідний попит, на рік потрібно понад 600 тисяч тонн відходів деревообробної промисловості. "У нас за статистикою тільки 600 тисяч кубів самих відходів, які можна спалювати. Ми навіть не рахуємо дрова, енергоощадну лозу, дерева, що згнивають у лісі. Лише за скромними підрахунками, це становить більше мільйона тонн. Ми можемо забезпечувати сусідні області або зробити заміну газу для населення", – каже Михайло Драч.

Енергетик зазначає, що потреба в переведенні котелень централізованого  опалення на тверде паливо дуже велика, але закон забороняє. З пропозицією зробити центральну велику котельню на деревині та перевести на альтернативне опалення міські бюджетні організації він приходив в "Івано-Франківськтеплокомуненерго" – безрезультатно.

"Їм не вигідно бюджетників відпускати, бо ціна на газ для населення значно нижча, ніж для бюджетної галузі. Підприємство має велику кількість спеціалістів і техніки, її треба десь реалізовувати. І ще виникає питання: чому зараз в житлових будинках знімають теплові лічильники? Бо спеціалісти "Теплокомуненерго" знають, що цієї зими будуть недопалювати, а гроші нараховуватимуть по розрахунку. Санстанції взагалі заборонено реагувати на скарги, – каже Михайло Драч. – Нам нічого не заважає перейти в бюджетній галузі на 100-відсоткове використання твердого палива. Інше питання, коли приїжджаєш із пропозицією, у чиновників  виникає питання: "А де ми тут?"

Без вибору

ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" експлуатує 35 котелень, обслуговує 150 кілометрів тепло- та водомереж і 28 центральних теплових пунктів, де здійснюється підігрів води. Щойно дадуть газ, підприємство розпочне опалювальний сезон, обіцяє заступник директора Ігор Угриновський. Він запевняє: на підприємстві працюють великі програми з енергозбереження, але вони діють не в індивідуальних квартирах, а на котельнях. Перевід квартир на індивідуальне опалення він не вітає: "Якщо встановимо в одному будинку автономне опалення, то що робити з садочком, зі школою? Місто повинно жити. Чи ви готові не виплачувати зарплати вчителям, а за ці кошти поставити котельню за три мільйони гривень, адже реальних коштів місто не має?"

Він вкотре запевняє, що стратегія розвитку підприємства – централізація опалення. Значну розбіжність оплати газу для побутових споживачів 1309 грн. за тисячу кубометрів та бюджетних – 6400 грн. він пояснює тим, що відповідні ціни встановлено НАК "Нафтогаз України", а міське комунальне підприємство тарифи на газ не встановлює.

Натомість масово переходити на використання альтернативного палива у "Теплокомуненерго" вважають невигідним. Пояснюють, що закуповувати газ за ціною 1309 грн. за кубометр дешевше, ніж дрова по 400-500 грн. за тонну. У місті працюють дві котельні на альтернативному паливі, комунальники вивчили їх роботу досконало. Кажуть, аби встановити обладнання, потрібні гроші, для запуску роботи котельні треба мати місце для складування деревини та співпрацювати з підприємством, яке централізовано постачатиме паливо. А це процес складний, тому вони до нього ще не готові.

"Дефіцит газу складає 5-6 мільярдів кубічних метрів. Залежно від того, наскільки холодною буде зима. Я не скажу, що ми її переживемо абсолютно без російського газу, тому що частину газу у сховищах складає саме російський, який ми закачали у весняний час. Але, дійсно, вже три місяці ми його не отримуємо зовсім. Україна має високі шанси прожити зиму без російського газу, але за умови, що населення поставиться до цього відповідально, люди мають навчитися правильно економити газ. І тут є відповідальність уряду саме в цьому питанні", - запевняє перший заступник голови правління НАК "Нафтогаз України" Олександр Тодійчук. 

Порятунок потопаючих, як писали Ільф і Петров, справа рук самих потопаючих. Опалювальний сезон заповідається важкий, але значною мірою все залежатиме від того, якою буде поведінка населення. Якщо, скажімо,  іванофранківці з усією серйозністю прислухаються до порад про необхідність утеплення приміщень та скрупульозно заощаджуватимуть тепло, гарячу воду й електроенергію, то перезимуємо, можливо, без особливого напруження. В іншому випадку, коли нічого не робити й думати, що "якось воно буде", можемо й померзнути. 

Ірина Тимчишин, Галицький кореспондент