Нові прориви «галицьких кмітливців»

Івано-Франківщина міцно закріпилася на четвертому місці в Україні за кількістю авторів винаходів з розрахунку на 10 тис. працівників

В Івано-Франківську минулої п’ятниці відбулася традиційна конференція вчених, винахідників, раціоналізаторів та активістів обласних організацій ТВР України і Спілки наукових та інженерних об’єднань, присвячена професійному святу — Дню винахідника і раціоналізатора.

— Ми міцно утвердилися на четвертій позиції в Україні за показником активності в науковій і технічній творчості: на 10 тис. працівників маємо 4,7 автора проти 3,2 в середньому по країні. і поступаємося лише Миколаївській, Харківській та Запорізькій областям, — зазначив у доповіді голова обласного Товариства винахідників і раціоналізаторів  заслужений раціоналізатор України Богдан Середюк. — За окремими напрямами здобутки іще вагоміші. Зокрема в сфері нових технологій винахідники і раціоналізатори Прикарпаття забезпечили 16 відсотків загальної кількості отриманих в Україні охоронних документів, вийшовши за показником охоронюваних корисних моделей на третє місце, а в сфері промислових взірців, завдяки керівникові «Дизайн-студії Марії Волосовської» Романні Сідляр, колектив якої, вдумаємося, з початку року отримав 47 патентів, та завдяки новаторам Івано-Франківського обласного державного об’єднання спиртової промисловості «Княгинин», — на перше місце. До цих здобутків наші вчені-винахідники додали ще два нові наукові відкриття, довівши їх загальну кількість до восьми. 
інновації «галицьких кмітливців», як наголошували учасники конференції, особливо потрібні нині, щоб піднести ефективність економіки й дати українській армії ефективні засоби протистояння російському агресорові та його найманцям на Донбасі.

Б. Середюк у коментарі для «Галичини» зауважив, що серед найвагоміших останніх здобутків вчених і технічних творців Прикарпаття варто назвати зокрема комплексну технологію вирощування й переробки топінамбура — земляної груші, а також дикоростучих плодів, ягід та інших дарів лісу і виробництва з них готової продукції, зокрема сухих порошків, які мають  навіть лікувальні властивості та можуть використовуватися як наповнювач для кондитерських виробів. Її розробив завідувач кафедри івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького професор Василь Касіянчук. А ще — методику діагностування і стратегії лікування ВіЛ-інфікованих, яка дозволяє на 12-14 днів скоротити період обстеження і набагато точніше встановлювати причини, що викликали захворювання. Її розробив доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології івано-Франківського медуніверситету ігор Грижак.
— Ми все називаємо однією назвою — СНіД. Але насправді це десятки різних захворювань, які виникають у хворих на синдром набутого імунодефіциту. і їх діагностика є досить складною. На нашій кафедрі в рамках двох наукових робіт за державного фінансування ми розробили алгоритми, критерії діагностики різних захворювань, а також алгоритми їх лікування, — пояснив кореспондетові «Галичини» І. Грижак. — Результат — це швидша діагностика, а це вже збережене життя і краще лікування. Уже без інвалідності, без смертельного наслідку. Хворий одужує, поступово відновлює імунітет і повертається до звичного життя.

Заступник голови облдержадміністрації Сергій Адамович щиро привітав винахідників і раціоналізаторів зі святом та вручив почесні грамоти ОДА й обласної ради начальникові управління з якості ПАТ «Івано-Франківськцемент» Олександрові Горпинку, завідувачам кафедр ІФНТУНГ — Орестові Середюку та івано-Франківського національного медичного університету — Олександрові Пиптюку. Відразу ж після цього директор департаменту економіки ОДА Володимир Попович назвав імена трьох цьогорічних лауреатів обласної премії ім. Герасима Терсенова та спільно з його донькою Тетяною Терсеновою-Завадовською вручив дипломи Тарасові Присяжнюку, І. Грижаку і В. Касіянчуку. Ще п’ятеро вчених і винахідників — Василь Попович, Любомир Некеруй, Тетяна Фріч, Богдан Прудніков і Тарас Мельник цього року удостоїлися іменної премії відомої на Прикарпатті «Княгині хутра» Марії Волосовської. Її лауреатам вручила керівник «Дизайн-студії Марії Волосовської» Романна Сідляр.