Олександр Сич про «червоні зони»: Уряд обрав найлегший шлях

Голова Івано-Франківської обласної ради, заступник голови ВО «Свобода» Олександр Сич в етері на ОТБ “Галичина” висловив думку щодо коронавірусної загрози, карантинних обмежень та дистанційного навчання школярів.

«Епідемія коронавірусу – це виклик, і достатньо тривалий. Це означає, що ми повинні перебудовувати своє життя із врахуванням цієї епідеміологічної небезпеки. І реакція державних чиновників каже, чи вони готові в критичних умовах управляти державою. Бо можна бути при владі навіть без потрібних якостей, пливучи по течії та використовуючи напрацьовані схеми. Відповідь Уряду на загрозу коронавірусу була до примітивізму проста. Чиновники керувалися алгоритмом раз є карантин, значить треба все зупинити. Але в ситуації, коли карантин триває довго, все зупинити не можна. Життя не можна зупинити. Людям потрібно працювати, заробляти, годувати дітей, вчитися, жити. Треба вміло підійти до обмежень, які убезпечать суспільство від епідемічної небезпеки, а з іншого боку – дозволять йому функціонувати. Я критично ставлюся до такого підходу, коли на початковому етапі карантину гамузом забороняли всю бізнесову діяльність. І точково якусь дозволяли. Це означає, що у кожній забороні можна знайти «віконечко». І тим віконечком чиновник при владі користується, аби дозволити одному ресторану відкриватися, а іншому – ні. А мають бути загальні правила для всіх. Очевидно, що могли бути якісь обмеження – безпечна соціальна дистанція, обов’язкова наявність масок і так далі. Так, це потребує більшого контролю. Все заборонити виявилося набагато легше», – резюмує Олександр Сич.

Водночас голова Івано-Франківської обласної ради вважає переведення шкіл на дистанційне навчання помилковим.

«Як освітянин, ставлюся до цього дуже скептично. Ну яке дистанційне навчання у наших далеких гірських селах, де немає інтернету? Ще у містах його можна застосовувати. І то потрібно, аби за навчанням дитини хтось слідкував. А хто буде слідкувати? Тато й мама не будуть сидіти вдома, бо їм треба на хліб насущний заробляти. Тому навіть у містах казати, що таке навчання буде ефективним, не можна. А що вже казати про далекі гірські села. Там дитина навіть, якби хотіла вчитися дистанційно, то не зможе. Бо просто немає нормального інтернету. Казати, що ми його забезпечимо за короткий період часу, коли не змогли це зробити за останній десяток років? Ні, не забезпечимо. То якою може бути відповідь у галузі освіти? Зміна стандартів – наповнюваність в класах, більша дистанція, технічне переоснащення шкіл. І очевидно, контроль. Як за дотриманням стандартів, так і за дотриманням протиепідемічних заходів. Насправді питання «Як навчати дітей, аби наша освіта не скочувалася у прірву примітивізму?» дуже актуальне. Як досвідчений управлінець та викладач, можу сказати, що рівень освіти катастрофічно падає. І я дуже боюся, що на тлі боротьби з коронавірусом вона ще більше примітивізується. А це означає скочування країни до самих низів цивілізації. Тож відповідь на виклик коронавірусу – це зміна стандартів у всіх сферах життя. І зокрема, в освіті», – вважає свободівець.

Олександр Сич зауважує, що у Києві про новий навчальний рік мали думати ще навесні, коли стало зрозуміло, що карантин – це надовго.

«Все треба робити вчасно. Якби про це подумали пів року тому, то можливо мали б вихід. Бо батьки хочуть бачити навчених дітей. Батьки розуміють, що освіта – це їхня дорога в житті. Але як забезпечити цей процес? Над цим у Міністерстві мали думати ще на початку карантину», – впевнений голова облради.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!