Радість чудотворення: Прикарпатці готуються стати помічниками святого Миколая

З появою власних діток ми можемо теж побути в ролі чудотворця Миколая. Однак найціннішим для будь-кого стане досвід творення радості і чуда не лише для рідних і близьких, а й для тих, хто від вас цього сподівається найменше, пише Галичина. Можливо, вашим підопічним стане хтось, хто живе поряд, як-от недоглянута сусідська дитина чи самотня літня людина з вашого двору. Якщо ж ви волієте подарувати радість свята анонімно, на Прикарпатті існує чимало громадських ініціатив допомоги святому Миколаю. До такої очікуваної малюками ночі залишається зовсім небагато, однак ви теж ще можете встигнути долучитися до чудотворення.

Коли тато — під обстрілами...

Благодійний фонд «Майбутнє Прикарпаття», основна діяльність якого спрямована на гуманітарну, матеріальну та грошову допомогу військовим України, учасникам, пораненим бійцям та потерпілим у зоні АТО,  ще у вересні розпочав  готуватися до свята Миколая. За сприяння голови Всеамериканського об’єднання українців Мирослави Роздольської у фонді оголосили збір листів Миколаю від дітей учасників АТО.  У США знайшлися люди, які взяли на себе ініціативу розділити ці листи між собою, своїми друзями і знайомими. Відтак ті послання Миколаю, які діти принесли ще у жовтні, надіслали до благодійників за океан. Відповідно на нині всі подарунки вже закуплено і посилка прямує до України. На ті ж листи, які від дітей отримують у фонді й досі, волонтери  шукають «миколайчиків» тут.

«З листами до нас звернулося  30 дітей, в тому числі волонтери отримали дев’ять листів від дітей загиблих в АТО. Ми маємо попередню домовленість з івано-Франківським міським судом, який готовий взяти на себе підготовку подарунків за цими дев’ятьма листами, — розповідає директор фонду «Майбутнє Прикарпаття» Наталя Перцович. — Також хочемо зробити свято Миколая для діток учасників АТО, батьки яких на війні. Бо насправді  дуже важливо сьогодні психологічно підтримати тих дітей, які чекають батька з війни, й одночасно додати наснаги їхнім батькам. Свято планують у формі святкового інтерактивного дійства, на якому діти зможуть поспілкуватися зі святим Миколаєм, розповісти про свої добрі справи і відчути святковий настрій. «Майбутнє Прикарпаття» запрошує на дійство діток, які чекають батьків з війни, для спільного відзначення свята Миколая. Ці діти потребують особливої підтримки, адже ніхто не знає, що відбувається в дитячій душі, коли дитина дивиться телевізор і розуміє, що тато під обстрілами. Крім шкільного і домашнього свята, дитина отримає свято ще й від громадських активістів, волонтерів.  Очікуємо також і на підтримку підприємців і благодійників з метою закупівлі цукерків для солодких подарунків дітям». 
Сьогодні волонтери фонду «Майбутнє Прикарпаття» співпрацюють із півсотнею сімей учасників АТО. Як зазначають волонтери, це «живі» сім’ї, яких вони знають особисто. «Для нас дуже важливо, що про нас знають, і люди самі звертаються до нас. У такому разі ми впевнені, що сім’я готова з нами спілкуватися, адже люди можуть перебувати в різному стані — можуть просто не хотіти нікого чути і бачити.  Цей психологічний момент дуже важливий», — каже Наталя Перцович. 

Наче весь світ обіймаєш руками
Подекуди благодійність і допомога ближньому — це порив наївності і щастя, частіше — спосіб заспокоїти серце, загоїти власну душевну рану. Кожен приходить до творення добра для ближніх через свою життєву історію. «Галичина» віднайшла людей, які вже не перший рік стають «миколайчиками», людей, для яких цей досвід не випадковий і дуже важливий.

Ліда, 32 роки, юрист:
— У 2010 до нас на роботу звернулася директор дитячого будинку по допомогу діткам гостинцями на свято Миколая.  Завкафедри доручив мені все організувати, я зібрала гроші та купила все за списком. Ми самі відвезли і вручили керівнику дитбудинку подарунки, однак дітей і їхньої радості ми не бачили. Мене це засмутило, і тоді я зрозуміла, що хочу взяти лист... Тому пішла в благодійний фонд «Карітас» і взяла там лист, що став для мене справжнім одкровенням. Я читала його як мала дитина, бігала та переживала, щоб усе купити. Відтоді брала щороку один лист, поки не настала війна, яка торкнулась і моєї сім’ї: я з двома дітьми залишилась наодинці з проблемами, і найгіршими були миті, коли страх за чоловіка з’їдав зсередини, коли на запитання друзів і знайомих: «як ти?» я мала  заготовлену відповідь: «нормально», і всім так було комфортно. Я майже зневірилася в людях, доки мене не почали підтримувати волонтери, не фінансово а морально: дзвонили, запрошували, витягували з дому. З ними було легко виговоритися, витягнути біль зсередини. Я побачила інші сім‘ї, котрі справді залишились на межі виживання, їхнім діткам не вистачало елементарного. Тому цього року я навіть не роздумувала, чи йти та брати листи. Взяла два — від братика та сестрички. Їх зміст мене розчулив до сліз. Братик для тримісячної сестрички просив памперси і брязкальце, бо сестричка все хоче гризти. А для себе — лише необхідне: кімоно для дзюдо, бо із старого виріс і хлопці з нього сміються, та нові кросівки до школи, бо татко на війні, а мама не може придбати... Він не попросив жодної забавки. Такі листи повертають віру в людей і в те, що добро буде творити добро! Знаєте, коли готуєш дитині подарунок, на який вона дуже чекає, в душі виникає відчуття, наче весь світ обіймаєш руками, стає так світло!..

Здійснюючи сирітські мрії
Ще на початку листопада Мальтійська служба допомоги розпочала традиційну акцію «Святий Миколай іде до сиріт»  з приготування подарунків дітям та сиротам, які живуть в інтернатах і дитячих будинках Івано-Франківська та області до Дня святого Миколая. Такий лист до святого Миколая та поради, як найкраще здійснити дитячу мрію, можна отримати в приміщенні Мальтійської служби допомоги на вул. Лесі Українки, 1. Мальтійська служба допомоги  співпрацює зі школами-інтернатами і будинками-сиротинцями нашої області. Рік у рік майже дві тисячі дітей із 20 сирітських закладів чекають на подарунки від Миколая. Після 10 грудня на сайті організації буде оприлюднено інформацію, коли і в який інтернат волонтери передаватимуть подарунки, щоб «миколайчики» могли стежити за врученням подарунків чи навіть долучитися і побувати на врученні подарунків Миколаєм дітям. Після цього Мальтійська служба допомоги розміщує фото діток з подарунками, і кожен може віднайти того, для кого він став Миколаєм.
«До нас уже звернулися як частина тих, що брали дитячі листи раніше, так і ті, хто почули про цю акцію вперше. Наразі ми складаємо звернення до фірм і організацій з нагадуванням про те, що акція триває і вони можуть ще долучитися. Розсилаємо звернення і до тих небайдужих, які вже долучалися до акції. Таких звернень буде кілька тисяч. і після цієї розсилки люди звично нагадують собі, що невдовзі свято Миколая, тож приходять і долучаються до акції, — розповідає працівник Мальтійської служби допомоги Леся Гунчак. — Не буває такого, щоб у нас залишилися листи. До останнього моменту кілька листів можуть перекладати з одного боку на інший, але Миколай знає, кому що треба, і кожен лист дочікується свого помічника, який обере саме його. Тому ми радимо людям не брати листи через силу, якщо вони не впевнені, що подужають і виконають те дитяче бажання. Буває, що хтось із дітей просить велосипед, який, як відомо, коштує недешево. Однак звично в останній момент може прийти людина, яка готова виконати якраз таке особливе побажання. Наприклад, з досвіду попередніх  років ми стовідсотково маємо по два-три велосипеди». 
Поки розмовляю з пані Лесею, до  Мальтійської служби допомоги приносять нові подарунки, підготовлені небайдужими прикарпатцями, — чоловік з жінкою заносять два великі пакунки, обгорнуті святковим папером. Підходжу, знайомимося. Після деяких вагань 38-річний підприємець Володимир розповідає, що разом з дружиною вже втретє долучається до акції.
«Листи ми не обираємо. Беремо, які нам дають першими, бо кожній дитині треба подарунків. У своїх листах вони всі здебільшого просять одяг. іграшки і солодощі — на другому плані. Дітки, які вже можуть самі писати, просять теплу шапочку, курточку, рукавички, взуття, — розповідає Володимир. — Загалом ми беремо будь-які листи, якщо пізніше приходимо. За тиждень-два листів майже не залишається. Цього року ми прийшли швидше — 2-го чи 3 листопада, щоб узяти листи від шестимісячної і трирічної дитинки. Для нас це було важливим і символічним, бо в нас донечка померла в шість місяців, а зараз їй було б три рочки... Ми стараємося зробити приємне діткам, яких батьки залишають. Боляче дивитися на їхні оченята, які лиш шукають маму і тата. Час від часу їздимо в Надвірну в Дім дитини, завозимо памперси, солодощі...»

Помічники святого Миколая
Не забули цього року прикарпатці і про дітлахів, які нині знають про війну не з новин. Приміром, івано-франківський «Ротаракт-клуб» у рамках щорічного проекту «Помічники святого Миколая» поставив собі за мету подарувати свято вихованцям садочка для діток з особливими потребами та вадами зору «Рушничок» у Слов’янську та діткам в смт Миронівському (Артемівський район Донецької області) неподалік Дебальцевого. Загальний список — 369 дітей. З метою збору потрібних коштів для купівлі подарунків організатори власноруч шиють і реалізовують ялинкові прикраси. 
«Ротаракт...» — це міжнародна молодіжна організація, яка здійснює соціальну та благодійну діяльність за межами політики та релігії. «Ротаракт...» є програмою Ротарі інтернешнл — найстарішої громадської клубної організації, яка охоплює понад 36 000 клубів у 165 країнах та існує з 1905 року і ставить за мету розв’язання соціальних проблем через служіння суспільству, зміцнення дружби та взаєморозуміння між країнами через міжнародну діяльність і підтримку особистих контактів з «ротарактівцями» з різних країн світу. «Запрошуємо вас стати помічниками святого Миколая в цей передсвятковий час. Усмішка дитини  варта всіх зусиль, і саме з цієї маленької зміни починається шлях до кращого майбутнього. Ви також можете запропонувати свої варіанти співучасті. Будемо дуже вдячні за будь-яку допомогу», — закликають у «Ротаракт-клубі» Івано-Франківська.