Шкільна реформа знову повертається до 12-річки

Аж надто кардинальних експериментів із першокласниками, та й школярами взагалі, освітяни цьогоріч не планують. Кажуть, що зміни системи освіти відбудуться наступного року. Тоді, як запевняють у Міносвіти, буде запроваджено 12-річне навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Цей рік буде перехідним, а значить, будуть тільки деякі новинки.

Про особливості цього навчального року розповіла начальник міського управління освіти і науки Наталія Микула, пише Західний кур'єр

Освітяни наполегливо готуються до змін, котрі будуть впроваджуватися у навчальних закладах України. Останні серпневі дні традиційно стали плацдармом для настрою на весь навчальний рік. Ми вже повідомляли про те, що наступний рік Україна переживатиме із посиленим нахилом до вивчення мови світової дипломатії – англійської. Це стосуватиметься і навчальних закладів у першу чергу. Випускники загальноосвітніх шкіл вкінці цього навчального року будуть проходити зовнішнє незалежне оцінювання із англійської мови в обов’язковому порядку. Щоправда, освітяни побоюються, що це спричинить масову нездачу тестів. Доказом цього стало цьогорічне тестування як з української мови, так і з математики, котру «завалили» 24 відсотки випускників шкіл.

«Цього року маємо результат, скільки дітей не могли здати тестування з рідної мови. Я як учитель і управлінець з острахом очікую наступного року, коли Міністерство освіти пропонує ввести ще декілька предметів, – каже головний освітянин Івано-Франківська Наталія Микула. – Наступного року буде об’єднано зовнішнє незалежне оцінювання та випускні іспити у школах з української мови та літератури, англійської мови, математики та історії України. Я далека від того, що якщо не всі діти змогли пройти українську мову, то вони впораються з математикою. Цього року випускники самі вибирали математику, і 24 відсотки з них її не здали».

Результат навчального процесу має різні складові. На першому місці називають те, що учні не хотіли засвоювати навчальний матеріал. Цілком можливим є і варіант, коли вчитель не зумів навчити. Зважаючи на систему реформування освіти і перехід на 12-річне навчання, управлінці запевняють, що важливим моментом є підготовка навчальних програм. Виходити у сьогоднішніх реаліях школи потрібно при тому матеріально-технічному забезпеченні, котре наявне у навчальних закладах. А от орієнтуватися на обіцяні чи прогнозовані засоби, очевидно, не слід, бо все впирається у недостатнє фінансування. Освітяни констатують гірку реальність: «Усе мусить буди враховано, бо у школі доводиться пояснювати астрономію на пальцях і без телескопів».

Важливим моментом у навчальному процесі є також кадрова політика. Хто сьогодні вчить дітей. Чиновники від освіти сподіваються, що це питання зазнає певних змін, коли буде працювати нормально пенсійна реформа. Не виключають, що учителям також доведеться проходити зовнішнє незалежне оцінювання.

«Це останній рік, який ми ще будемо вчитися за 11-річною системою, – каже начальник міського управління освіти і науки Наталія Микула. – Діти, котрі йтимуть у перший клас наступного року, вже будуть навчатися 12 років. Як практик я бачу доцільність переходу на таку систему навчання. Хоча у цьому процесі є і плюси, і мінуси. Україна вже мала досвід переходу на 12-річне навчання. Для цього було витрачено чимало коштів і зусиль. Підручники друкувалися щороку нові і нові. Таким чином та спроба нової системи освіти дійшла лише до 10-го класу».

Дехто із освітян схильні вважати, що не треба було парламенту разом із урядом робити жодних кроків назад. Водночас разом із «турботливими» батьками педагоги запевняють, що навчальні програми є перевантажені. Треба докорінно змінювати підхід до їх формування. Це, як переконує Наталія Микула, мають робити педагоги разом із психологами та медиками. «Медики мають сказати, скільки знань може осилити дитина у тому чи іншому віці.

Зважаючи на указ Президента про тотальне вивчення англійської мови, у школах взялися цього року збільшити кількість годин на вивчення цього предмета. Відповідний наказ Міносвіти вже підготувало. Тому, починаючи з 6 класу, діти гризтимуть англійський граніт на годину більше.

«Іноземна мова – це добре, бо ми йдемо у світ, хочемо Європи і світу, – наголошує Наталія Микула. – Від такого кроку не мав би ніхто постраждати. Бо якщо для вчителів це додаткове навантаження і відповідно оплата, то для учнів це можливість більше дізнатися. Інша справа, що підручники для іноземної мови не є найкращими. Підручники наших авторів просто припадають пилюкою у шкільних бібліотеках, а батьки за свої гроші купують автентичні підручники Оксфордського університету».

Як переконують освітяни, завдання для Міністерства – знайти підхід до зміни. Навіщо друкувати підручники, якими ніхто не користується. У них немає прописаної методики викладання і на це скаржаться вчителі іноземних мов. Краще дати гроші на ті підручники, за котрими дійсно можна вчити іноземну мову, а не штампувати непотрібну макулатуру для бібліотечних складів.

Що стосується матеріально-технічного забезпечення шкіл, то ще сьогодні навіть у обласному центрі не всі навчальні заклади мають достатню кількість комп’ютерів для навчання. Якщо із другого класу ввели обов’язковий предмет «Сходинки до інформатики», то моделюючи ситуацію, майже із стовідсотковою впевненістю пані Микула запевняє, що в Івано-Франківську можна знайти таких дітей, котрі комп’ютерів не бачили. У початкових школах, як правило, не практикувалися комп’ютерні класи. Тому є всі шанси, що малюки ходять на екскурсію у комп’ютерний клас старшої школи.
Найбільшою проблемою, котра постала для Міносвіти, педагогів, батьків та учнів, є брак підручників, особливо для учнів 4 та 7 класів. Одні стверджують, що підручники, як і все інше шкільне приладдя, подорожчали як мінімум на 20 відсотків. Але навчальні посібники – чи не найголовніший атрибут школярів. Тому їхні родичі готові віддати свої кровні заради освіти дітей. Державна влада видатки на друк підручників називає не видатками, а радше стратегічними інвестиціями. Щоправда, у конкретному випадку ця інвестиція явно не встигає за першовересневим потягом.

«На сьогодні в Івано-Франківську немає жодного підручника для 4 і 7 класу», – заявляє начальниця управління освіти. Але переконує, що на пальцях дітей не вчитимуть.
Легким шоком для педагогічної спільноти стало проведення наради із Прем’єр-міністром в кінці липня, коли довелося наново замовляти підручники для нового державного стандарту. В кінці липня довелося вибирати підручники, а вся проблема полягає у тому, що їх вибирає кожен вчитель зокрема. «Це була пекельна робота – терміново замовити 120 найменувань. Я тішилася, що в нас у місті є 40 шкіл, а не більше», – зізнається Наталія Петрівна.

Тепер відповідно до указу Президента держбюджет і місцева влада порівну забезпечують друк підручників. Батьки у це питання не мали би втручатися.
За розрахунками Кабміну, вартість одного підручника для учнів 4 класів становить в середньому 35 гривень, а для 7 класів – 37 гривень. Тут відразу напрошується питання будь-кого із батьків теперішніх школярів, звідки такі розрахунки? Ще минулого року батькам доводилося викладати за підручник з англійської мови для 2 класу 50-55 гривень. Продавці у книгарнях наголошували, що то ще були старі ціни.

Комплект для 4 класу становить 11 підручників, а в 7 класі – 14. І тут начальник управління освіти вмикає просту арифметику міста. Для 2464 четвертокласників і 2141 семикласника треба не мало не багато 1 мільйон 199 тисяч 144 гривні з міського бюджету. На разі цей процес закінчився направленими листами із відповідними розрахунками. А як буде далі, не знає ніхто.

«Якщо прийдуть підручники за кошти держави, то в першу чергу роздамо їх пільговим категоріям. Таке питання ми обговорювали із батьківськими комітетами. Ті погоджувалися і на варіант електронних підручників. Але ми реально побачимо все, коли почнеться навчальний процес. Не кожна дитина зможе придбати планшет. Тим більше, що вказівок закуповувати для навчання гаджети ніхто не давав. Це вже самодіяльність школи чи батьківського комітету», – наголошує чиновниця. Чесно і без прикрас пані Микула зізнається, що на власному прикладі переконалася, що значної різниці між підручниками старого і нового стандарту немає: «Іменник не змінився, може бути хіба що зміна кількості годин на його вивчення».

На разі освітянська спільнота в очікуванні вступу в силу з 1 січня 2016 року нового проекту закону про освіту.