Тарас Масляк: Це війна, на якій помирають люди
Вже кілька місяців ми прокидаємося і засинаємо під новини про коронавірус. Зведення про хворих, карантинні обмеження, прогнози експертів і заяви влади. От лише медикам зараз – не до новин…
Про роботу лікарів під час пандемії, безвідповідальність людей та наслідки COVID-19 «Репортер» говорив з головним лікарем Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні Тарасом Масляком.
– Пане Тарасе, в одному із своїх інтерв’ю ви сказали, що в перші дні карантину в лікарні була паніка. Як це виглядало?
– Паніка – це реакція на нетипову ситуацію. Коли ми чули, що вірус є в Китаї, Італії, Іспанії, то думали, що Україну це обійде. Коли ж в середині березня почали надходити пацієнти у важкому стані, то побачили, якими можуть бути наслідки хвороби.
Здебільшого паніка була серед пацієнтів. Щоправда, панікувала й певна категорія медпрацівників. Одні прийшли й написали заяви на відпустки за власний рахунок. Інші просто звільнились, бо не хотіли ризикувати. Але частина залишилася і працює по сьогоднішній день.
Та й на початках ми не розуміли, що воно таке і як його лікувати. Читали рекомендації колег з-за кордону, але особистий досвід – це дуже важливо. Ми мали подивитися, як реагує цей вірус на ті медичні засоби, які є в нас. Бо ж Китай, Америка, Україна – це три різні світи і три різні моделі медицини. Хоча сьогодні, аналізуючи ситуацію, я розумію, що ми проходимо цю пандемію на доволі високому рівні.
– І багато людей звільнилося? Взагалі, кадрів бракує?
– Кадрів бракує сильно. Нарізі нема проблем ні з медичним забезпеченням, ні з ліками, ні із засобами індивідуального захисту. Також, що б там не говорили, уряд і міська влада дотримали обіцянки й виділили фінансову допомогу. Але кадрова проблема залишається.
Спершу бракувало лікарів. Але ситуацію вдалося збалансувати завдяки інтернам, які прийшли на допомогу. Я неодноразово звертався до медичної громадськості з проханням допомогти фахівцями. З поліклінік, наприклад, ніхто не прийшов. З медуніверситету, де ціла армія професорсько-викладацького складу, прийшли троє. Це можна трактувати по-різному. Але в нашій лікарні пролікувалося чи не 80 % медиків, які захворіли в Івано-Франківській області.
Дуже серйозний брак медсестер і санітарок. Ми перепрофілювали деякі відділення – урологію, офтальмологію. Змушені були зробити їх інфекційними, бо в терапії бракувало ліжок. І от там був брак санітарок. З інших відділень туди люди не дуже хотіли йти – боялися. Так само бракувало санітарок у реанімації.
Крім того, нині бракує анестезіологів. У нас в реанімації є п’ять анестезіологів, які захворіли. Двоє лікуються, троє одужали, але брак є.
Ми запрошуємо спеціалістів з інших лікарень, але вони не дуже хочуть йти. Кажуть, що ми прокажені. Це смішно, але десь так воно і є. За інформацією, яку дає Центр здоров’я, за квітень в обласній інфекційній лікарні пролікувалося 14 пацієнтів з підтвердженою полімеразною реакцією, в лікарні на Матейка – дев’ять, а в нас – 87.
– Чому така велика різниця?
– Бо до нас поступали не тільки франківці, а й мешканці навколишніх сіл і районів. У нашій лікарні з початку карантину до сьогодні пролікувалося майже 400 пацієнтів з пневмоніями. З них 246 – з підтвердженою полімеразною реакцією. З одного боку, це величезне навантаження, а з іншого – приємно, що люди довіряють і йдуть до нас.
У нашій реанімації було дуже багато важких хворих. Були люди похилого віку з важкими пневмоніями – і вони виписались додому. А були молоді люди, які померли. І нам дуже сумно, що серед померлих є медики. Але, на жаль, це війна, яка призводить до смертей.
– А чому помирали молоді – слабкий імунітет?
– Можна говорити і про слабкий імунітет, і про безвідповідальність. Ми думаємо, що воно нас мине, що ми все розуміємо, що зможемо самі себе вилікувати, але це не так. Я, хоч і лікар, проте й сам деколи безвідповідально ставлюся до здоров’я, тому не можу нікого звинувачувати.
Насправді, ті люди, які зверталися до нас по допомогу на третій-четвертий день появи симптомів, практично всі вилікувались. Хоч і захворювання в декого проходило тяжко. Та коли є запущені речі, легені повністю розбиті інфекцією, дуже важко оживити людину.
– Але ж у міністерстві радили не бігти одразу до лікарні, а консультуватися з сімейним лікарем…
– Як лікар-практик я вважаю, якщо 3-4 дні була температура, то треба звертатись у спеціалізовану клініку, аби отримати нормальну допомогу. Що означає нормальна допомога? Люди 7-10 днів пили різні медикаменти, різні антибіотики. Не виліковували, а заліковували інфекцію, а після цього відбувалися незворотні процеси в організмі. А ті, повторюся, хто звертається вчасно, отримують хоч і дороге, але ефективне лікування.
Тому треба було не сидіти вдома, а йти в лікарню, а не до сімейного лікаря. Я їх не звинувачую, але яке лікування може бути в режимі онлайн? Ми ж повинні бачити легені, їх послухати. Вважаю, що стратегія щодо цього була побудована неправильно.
– Ви сказали, що лікування дороге. Про які суми йдеться?
– Для хворих, які перебували в реанімації, вартість лікування була 60-70 тис грн. Це 10-15 днів. В середньому виходило 5-7 тис на день. Чи не 70 % давала лікарня. Звісно, люди доплачували, і ми їм за це дуже вдячні, бо компенсувати всю суму не виходило. Бо якщо лежить 200 людей з коронавірусом і кожному щодня треба мінімально 2,5 тис, то треба було 500 тисяч виділити. Будемо чесні – це нереально.
– Які ускладнення найчастіші?
– Найчастіше – пневмонія. Також порушення роботи кишково-шлункового тракту, печінки. Є психоневрологічні розлади. Ми бачимо зміни в психологічному здоров’ї людей. Вони стають дуже вразливі та озлоблені.
– І в нас, правда, є люди, які повторно захворіли на COVID-19?
– Є не тільки в нас. Хоч спочатку говорили, що в людини виробляється імунітет, є вже дослідження, які свідчать про повторне інфікування. У нас є троє чи четверо людей з позитивною полімеразною реакцією, які вже перехворіли. В них знову почалася температура і проблеми з легенями. Ми їх зараз обстежуємо.
– А як взагалі справи з тестуванням хворих?
– Ну є швидкі тести та аналізи на полімеразну реакцією. Я вважаю, що швидкі тести – це даремно викинуті кошти. Вони не дають навіть 30 % реальних результатів. ПЛР-тести визначають захворюваність десь на 90 %.
Прикро було, що на початках люди мусили чекати. Вони мали претензії до лікарів, що аналізи нібито спеціально затримують, аби отримати бюджетні кошти.
Зараз робота лабораторій налагодилась. Хотілося б, щоб було краще, але вони сильно навантажені, і ми це розуміємо.
– І є ще тести на антитіла…
– Так, це тести, які показують, чи ми вже перехворіли. Це реальні, можу сказати, навіть стовідсоткові тести. Минулого четверга ми закупили 90 тестів і протестували 90 наших працівників. Перша група – це ті, що мали позитивний ПЛР, друга – мали клінічні прояви, але від’ємний ПЛР. І третя група – це ті, що не мали клінічних проявів, але були в осередку хвороби. Більшість сьогодні мають антитіла.
Найближчим часом плануємо протестувати всіх працівників, аби їх убезпечити. А в майбутньому це буде однією з платних послуг лікарні. Ще не знаємо, скільки це коштуватиме, позаяк невідомо, яка буде закупівельна ціна.
– Хворих нині стало менше?
– Так. На початках щодня поступало 20-25 людей. Сьогодні значно менше. Та, на жаль, збільшилась кількість хворих серед наших працівників. Почали хворіти ті, хто перебуває там, де є висока концентрація інфекції – працівники реанімації, терапевтичних відділень. Як би ми не старалися знезаражувати приміщення, робити профілактику, якщо день у день працювати з важкими хворими, то організм дає збій. Ще й вдається в знаки внутрішнє вигорання, перевантаження. Втім, загалом маємо небагато інфікованих працівників відносно тієї кількості пацієнтів, яку ми пролікували.
Але зараз ми не даємо жодних прогнозів і поки що не беремося аналізувати статистику. Подивимось через два тижні. Знаєте, карантин послабили, але з кількості людей на вулиці виглядає, що скасували взагалі. Це один із ризиків, який може призвести до сплеску захворюваності.
З іншого боку, ми думали, що сплеск буде після Великодня, але цього не сталося. Можливо, вірус вже себе вичерпує. У будь-якому разі треба бути обережними. Думаю, це нам буде відгукуватись ще до вересня.
– Хворих без коронавірусу лікарня зараз приймає?
– Лікарня приймає ургентних пацієнтів – це по хірургії, судинна неврологія, отоларингологія, урологія. Також будемо обговорювати можливість прийняття планових людей, для яких відтермінування лікування є небезпечним. Але ті люди, які будуть до нас поступати, повинні мати попередньо зроблений ПЛР. Його можна зробити у поліклініці за місцем проживання.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Матеріал опублікований у рамках проєкту «Інформ-щеплення» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!
