Тарифи і міністри

В Арсенія Яценюка, як і в кожної людини, є свої плюси та мінуси. Що переважає? Питання не просте, але один жирний мінус, можливо, перекреслює всі наявні плюси.

На життєвому шляху Яценюка відсутній один (не скажу що корисний, але така вже в нас країна) досвід – жити в умовах, коли не вистачає на елементарне. Коли порожній холодильник, коли немає чим заплатити за комуналку, коли на вечерю просто низькоякісна вермішель, без масла, без м’яса, без ковбаси.

Коли в дев’яності Україна ледь виживала, Сєня-мажор вже мутив бізнес. Вісімнадцятирічний вундеркінд (?) стає співзасновником і президентом юридичної компанії «Юрек-Лтд». Можна заносити як рекорд в книгу Гіннеса.

Але залишимо яценюкові заробітки в 90-х і стрімку політичну кар’єру (міністр економіки Автономної Республіки Крим  в 27 років) в минулому і перейдемо до сьогодення.

Минуле потрібно було нам лише для того, щоб показати, що  Яценюк ніколи не знав, що таке нужденність і що таке досягати чогось власними силами. А також для того, щоб пояснити, чому прем’єр-міністр не може осягнути тієї бідності, в якій проживає 80% населення України.

Натомість Яценюк розводиться про ринкові ціни на комуналку, про економію, про те, про се. Водночас наче забуваючи, що ринкові ціни на комуналку – це нереально при українських зарплатах. Навіть, якщо взяти до уваги середню зарплату по Україні за жовтень поточного року (а вона складала 3509 гривень), то при ринковій ціні, скажімо, на газ в 6-7 гривень за куб, в зимовий період плата для споживачів складатиме в середньому коло трьох тисяч гривень. Це лише за газ. А ще є світло, водопостачання та інші комунальні «дрібнички».

Але що може про це знати людина в якої на рахунку (офіційно) - 6,61 млн. грн, дивіденди за минулий рік склали - 614 тис. грн, а заробітна плата - 150 тис. грн. Як стають мільйонерами в найбіднішій країні Європи?

І хто з нас буде затягувати пояси? Схоже ні Яценюк, ні його уряд цього робити не збираються.

Візьмемо для прикладу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Головний мєнт України за минаючий рік отримав заробітної плати 247 тисяч гривень. Але настільки важко жилося міністру на цей «мізер», що він не погребував матеріальною допомогою в 35 тисяч гривень.

Віце-прем'єр-міністр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко теж відчув матеріальні труднощі при зарплаті в 239 тисяч гривень на рік і доході від викладацької діяльності у 832 тисяч, то ж взяв допомогу в 35 тисяч. На бідність.

Також не погребував матеріальною допомогою в 34,8 тисяч кум Петра Порошенка міністр інформаційної політики Юрій Стець, який за минулий рік отримав зарплати в 238,6 тисяч гривень і дивідендів на 299 тисяч. Важко живеться кумові президента.

Міністр освіти і науки України Сергій Квіт матеріальної допомоги попросив скромно, всього 2.4 тисячі гривень. Напевно для того, щоб заробітна плата в 198 тисяч гривень не здавалася такою маленькою. А так додав дві тисячі з лишком і вже більше 200 тисяч. Дрібничка, а приємно.

Великий демократ В'ячеслав Кириленко, який в новому уряді посів посаду з кучерявою назвою - віце-прем'єр-міністр-міністр культури України, теж минулого року ледве зводив кінці з кінцями, бо взяв матеріальної допомоги в 35 тисяч гривень. Воно й зрозуміло - витрати. Кириленко придбав собі новий автомобіль Skoda Superb вартістю (плюс-мінус) в 400 тисяч гривень. А зарплатні в 237 тисяч гривень на покупку такого автомобіля явно замало, то ж довелося просити допомоги в платників податків.

Якщо взяти генерального прокурора Віталія Ярему, то він ображається, що йому скоротили зарплату з 17 тисяч до шести. В результаті він, за його словами, домігся підвищення зарплат для працівників ГПУ. Тому з квітня він отримувати 50 тисяч на місяць. А до того, я гадаю, і на шість тисяч якось проживе. В крайньому разі візьме матеріальну допомогу.

І ці люди, на чолі з Яценюком, переконують українців, що потрібно затягувати пояси? Ми згодні, але лише разом з ними. З міністрами, прокурорами, депутатами в яких зарплата буде не вищою, ніж середня по Україні.

 А якщо ми матимемо можливість раз на рік брати матеріальну допомогу в 35 тисяч гривень, тоді взагалі без питань – піднімайте тарифи до ринкових.

Володимир Мулик, Анонс-контракт

P.S. Я тут пригадав колишнього мера Нью-Йорка Майкла Рубенса Блумберґа, котрий, будучи людиною не бідною, встановив собі за мерство символічну зарплату в 1 долар і не користувався державним житлом.