Тест на дозрівання

Учорашній святковий день Покрови Пресвятої Богородиці розпочався з приємної новини.

«Покрова була одним з найголовніших свят для українців — святом запорізьких козаків. Настільки великим, що його назвали Козацькою Покровою, — розпочав у вівторок свій виступ у Верховній раді президент Петро Порошенко. — Саме тому Чотирнадцятого жовтня я прийняв рішення, щоб йому судилося стати новим державним святом — Днем захисника Вітчизни! Відповідний указ я підписав учора. Як я і обіцяв на День незалежності, 23 лютого, день збройних сил іншої держави більше не буде, нарешті, святкуватися в Україні. Я від щирого серця вітаю вас, Верховну Раду України і всю нашу державу з новим святом, яке з часом — я впевнений — стане одним із головних в нашому календарі».

•  Відповідного рішення в Україні чекали давно. Щоб не дратувати населення півдня і сходу, частина якого не позбавилася багатьох радянських кліше, влада протягом багатьох років уникала гострих історичних питань. Або згадувала про них під час виборчих кампаній. Комплексною гуманітарною політикою не займалися. Тому частина і суспільства, і політиків інтелектуально не готові до сприйняття, на їх думку, певних спірних питань. 

«Нарешті головне свято для українських вояків — Покрова — стало на державному рівні Днем захисника України, — каже голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. — Таким чином ми засвідчуємо політичну спадковість сучасної Української держави від Русі, козацтва, визвольного руху, та відмежовуємось від радянського тоталітаризму».

•  Після виступу Президента, парламент ухвалив фактично всі заплановані владою рішення. Був звільнений з посади міністра оборони Валерій Гелетей і замість нього призначений Степан Полторак. «Україна потребує миру. Гарантом цього миру може бути тільки сучасні, добре підготовлені, мобільні збройні сили України. Я чітко розумію і знаю, що необхідно робити... Для цього мені потрібен час, ваша підтримка та допомога. У своїй роботі я буду опиратись на професіоналів і патріотів України», — заявив новопризначений міністр.

•  Далі Верховна Рада ухвалила ряд антикорупційних рішень: закон про засади державної антикорупційної стратегії на 2014 — 2017 роки; закон, який передбачає створення Антикорупційне бюро; закон про протидію корупції, який передбачає створення органу з питань запобігання корупції — Національну комісію. Також парламентом було ухвалено ряд інших рішень, зокрема, про прокуратуру.

«Це безпрецедентна подія, — коментує «Дню» експерт Реанімаційного пакету реформ Борис Малишев. — Україна виконала зобов’язання перед Радою Європи ще 1995 року. Документ надає багато повноважень органам прокурорського самоврядування, які обмежують владу Генерального прокурора та інших керівників прокуратури, що і було вимогою РЄ і що є демократичною засадою, яка позитивно вплине  на діяльність прокуратури і на захист прав людини. Так само, цим законом ліквідовано загальний нагляд — прокуратура не зможе втручатися в діяльність підприємств під приводом проведення перевірок, приписів, запитів і т.д. Крім того, встановлені гарантії незалежності для прокурора: у випадку незгоди або з підозрою, що наказ вищестоящого прокурора є незаконним, він може вимагати надання цього наказу в письмовій формі і в разі чого звернутися за захистом своїх прав до Ради прокурорів — до незалежного органу прокурорського самоврядування».

•  Проте найгостріше було попереду. В цей день біля стін парламенту проходило одразу декілька мітингів, кожен з яких вимагав ухвалити окремі рішення. Найбільш чисельним був «свободівський». Традиційно на свято Покрови, партія організувала марш від Майдану незалежності до Ради. Тут мітингувальники вимагали в день створення Української повстанської армії ухвалити Закон про визнання ОУН і УПА воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу і незалежність України. Але депутати провалили це питання. Навіть з... 7 спроб вони не змогли включити до порядку денного згаданий закон. Найбільше голосів було 220 з 226 необхідних. Авторами законопроекту є депутати В’ячеслав Кириленко, Олег Медуниця та Іван Стойко з «Батьківщини».

«ХТО ЇЙ ЦЕ СКАЗАВ?» (ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАННЯ ОУН-УПА ПОРУШУВАЛИ ЩЕ 1999 РОКУ. ЦЕ ФОТО 2006-го. СЬОГОДНІ — 2014-й. СУДЯЧИ ІЗ ГОЛОСУВАННЯ В ПАРЛАМЕНТІ, В ГУМАНІТАРНІЙ СФЕРІ У НАС — НЕОРАНЕ ПОЛЕ) / ФОТО МАКСИМА ЛЕВІНА

•  Вулиця одразу відреагувала. Протестувальники здійснили спробу прорватися до входу у ВР. Почалися сутички з правоохоронцями. В хід пішли петарди, палиця, димові шашки... В результаті, було затримано 36 людей, постраждали 9 бійців Нацгвардії.

Більшість нинішнього складу парламенту в останній раз, але таки продемонструвала свою радянську сутність. Після провалу питання щодо ОУН-УПА, депутати, які голосували «за», підкреслили, що це рішення вже ухвалить наступна Рада. Як бачимо, спосіб дозрівання різний. Якщо в країнах Балтії, національно-визвольний рух «Лісових братів» ще на початку 90-х, в Україні цей процес затягнувся на десятиріччя. І сьогодні, коли країна фактично готова до визнання своїх борців за незалежність, заважає якась дрібниця. Чому?   

•  «Нинішній склад Верховної Ради не відповідає суспільним настроям, — коментує «Дню» історик Кирило Галушко. — І зрозуміло, коли якісно оновиться її склад, належні рішення можуть бути прийняті, бо суспільство до них вже давно дозріло. І це рішення може бути випробуванням для нового парламенту на історичну пам’ять та відповідність суспільним настроям. Треба нарешті, після 23 років Незалежності, поставити крапку на тому, на які традиції, на яку спадщину ми спираємось — чи це національна та державницька ідея та хто насправді був захисником України».

«Крок щодо визнання Покрови Днем захисника вітчизни, спираючись на традиції козацтва та українського руху опору часів Другої світової війни, вже зроблено і хочеться вірити, що визнання ролі УПА в захисті інтересів українства також стане одним з перших кроків нової Ради, — продовжує експерт. Ці рішення дуже важливі для суспільства, бо у нас весь останній рік формується єдина національна свідомість, яка суттєво зменшує регіональні поділи і міжрегіональну ворожнечу. Звичайно, Донбас залишатиметься кризовим, але якщо говорити про зміни в свідомості людей з півдня та сходу країни — Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Херсон — ми можемо принаймні розраховувати на те, що люди почали асоціювати українську національну традицію і захист держави не з радянщиною, а з опором і боротьбою за свободу, яка відбувалася під час Другої світової війни».

•  «Але хоч що б у нас робилося, це обов’язково стане приводом для маніпуляцій — колишніх регіоналів та російських ЗМІ, які впливають на частину українського населення, — підкреслює Кирило Галушко. — Будуть якісь колізії із поляками, але, сподіваюсь, не такі, як із росіянами. Робити будь-які кроки з приводу УПА — означає наштовхуватись на якусь критику (зараз менше), адже це дуже складний період історії, із яким пов’язано дуже багато стереотипів, зокрема негативних. Але їх треба у якийсь спосіб долати, адже якщо нічого не робити та боятися когось образити, то навіщо нам захищати власну історію, традиції, культуру та взагалі територію? Ми вже достатньо натерпілися та принесли жертв, щоб весь час догоджати незадоволеним — угодовська позиція тут є неприйнятною. Від держави потрібна просвітницька позиція із поширенням адекватної історичної інформації, але не лише шляхом прийняття закону, а й поясненням, поширенням літератури, телепрограм. Безумовно, треба використовувати при цьому також російську мову. Все це потребує системного та стретегічного підходу, незалежного від того, які рішення сьогодні приймаються політиками. Державі потрібна гуманітарна та історична політика, якої раніше не було».