У Франківську презентували "Бандерівські читання"
Сьогодні у приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка в рамках VI Всеукраїнської наукової конференції "Держава в теорії і практиці українського націоналізму" відбулася презентація збірки "Бандерівські читання. Матеріали перших та других бандерівських читань"
У збірнику вміщено доповіді відомих науковців, публіцистів та політиків, виголошені під час I Бандерівських читань у революційній Київраді у 2014 р. та II Бандерівських читань, з окресленою тематикою: "Якою має бути Українська Самостійна Соборна Держава в XXI столітті та питання Москви".
На презентації були присутні директор Незалежного аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень" Юрій Сиротюк, кандидат історичних наук, екс-віце-прем'єр-міністр, докторант Інституту політичних і етнонаціональних наук ім. І. Ф. Кураса НАН України Олександр Сич, кандидат історичних наук, директор Науково-дослідного інституту українознавства Богдан Галайко, учасники конференції та багато небайдужих мешканців міста.
«В цій книзі зібрані ідеологи Українського націоналізму, теоретики незалежно від організаційної приналежності. Це представники «Правого сектору» і Центру Донцова, Олег Баган, Сергій Квіт, Олег Тягнибок, Олександр Сич та багато інших діячів. Ми показали, що можемо не тільки добре воювати і вмирати за Україну, ми можемо творити якісний інтелектуальний продукт», - сказав Юрій Сиротюк.
Як зауважив Сиротюк, незмінним учасником двох читань і найбільш продуктивним автором був Олександр Сич.
«Коли Юрій сказав, що ми готуємо до видання збірник «Бандерівських читань» і підставимо туди розшифровку того, що ти говорив на Майдані, довелося кілька днів сидіти і підганяти це все під формат наукової статті. Наступного разу коли були читання після Революції гідності, потрібно було дати відповідь чим є революція і чи була вона революцією. Я і говорив, так, ці події були революцією за методами, за діями за своєю метою, але вони не були націоналістичною революцією. Націоналізм радикалізував революцію, але нам не стало снаги проконтролювати післяреволюційні процеси. І я вважаю, що потрібно чекати наступної четвертої революції, а вона буде, бо ця знову не завершена. Якщо радикалізм наростав від одної до другої до третьої, то можна уявити якою буде наступна, четверта. А що таке війна? Класикою історичного жанру є те, що після кожної революції є намагання реваншу, контрреволюції і як правило іноземна інтервенція держави, яка не визнає новосформований режим. А тим більше класиком такої інтервенції у нас є Росія. Я переконаний, що ці читання будуть мати своє продовження і вони додаватимуть щось нове до наукового фундаменту сьогоднішнього націоналізму», - зауважив Олександр Сич.
