У прикарпатських ВНЗ цьогоріч різко зросло число електронних заяв від абітурієнтів
З початком вступної кампанії життя цьогорічних абітурієнтів перемістилося до приймальних комісій вищих навчальних закладів. Дехто, щоб подати заяву до омріяного вишу, подолав тисячу кілометрів та вистоює в довжелезних чергах. Втім, усе більше вступників користується системою електронного вступу, економлячи таким чином і час, і гроші.
Відповідальні секретарі приймальних комісій івано-франківських ВНЗ констатують, що цього року кількість електронних заяв перевищує число паперових, а ажіотаж у приймальних комісіях є таким, як завжди, тобто в межах норми, пише Галичина.
Пріоритети й інші особливості
Цього року система освіти зазнала чимало нововведень, не оминули вони і систему вступу. Тож вступні перегони мають певні особливості — скажімо, для обчислення конкурсного бала вступника введено так звані вагові коефіцієнти, за якими найбільшу вагу має профільний предмет. Але найважливішою та найсуттєвішою зміною є те, що цього року вступники не просто подають 15 заяв — максимум у 5 університетів та на 3 спеціальності в кожному з них, а виставляють градацію за пріоритетами. «Найвищий пріоритет «1» отримує та спеціальність і той заклад, у якому вступник насамперед бажає навчатися, — коментує відповідальний секретар приймальної комісії Івано-Франківського національного медичного університету (ІФНМУ) Ігор Сарапук. — Далі Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) буде формувати конкурсні списки, враховуючи пріоритети».
«Система пріоритетів — це механізм, покликаний зробити конкурс чіткішим та швидшим. Але проблема в тому, що цей механізм, який певною мірою розвантажить роботу приймальної комісії, на самих вступників накладає відповідальність, тому що їм потрібно чітко визначити пріоритети», — наголошує відповідальний секретар приймальної комісії Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) Ярослав Штанько.
Відповідальний секретар приймальної комісії Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (ПНУ) Руслан Запухляк упевнений, що це нововведення дозволить вступникові не кидатися від одного навчального закладу до другого, а добре подумати над тим, що йому ближче до душі. Втім, на думку ігоря Сарапука, система має і декілька ризиків. «Велика відповідальність покладається на ЄДЕБО — як вона зуміє це все технічно обробити, — наголошує він. — Теоретично все виглядає досить привабливо, тому що ми отримаємо списки рекомендованих до зарахування уже з бази, яка оцінить пріоритети. За вищим пріоритетом рекомендуватиме, а нижчі анулює, і вже не буде громіздких списків абітурієнтів. Як воно спрацює на практиці, буде видно в першій половині серпня».
Професійний вибір: свідомо чи не свідомо?
Одне з найважливіших питань — чи готові вступники зробити свідомий вибір професії під час вступної кампанії.
Насправді все дуже по-різному. Звичайно, є багато абітурієнтів, котрі чітко знають, з яким фахом хочуть поєднати своє майбутнє. Але не менше є й таких, для яких вступна кампанія — справжня лотерея. Для них головне — пройти хоч кудись, тому подають документи одночасно на медичні, технічні та гуманітарні спеціальності. «Половина вступників чітко знає, куди вона хоче вступати, половина ще вагається з вибором, який часто залежить від думки найближчого оточення — батьків, друзів», — зауважує Ярослав Штанько.
За словами Ігоря Сарапука, найбільш вмотивованими абітурієнтами медичних ВНЗ є випускники медичних коледжів, адже вони вже мають чітке уявлення про свій майбутній фах. «Не завжди вступники роблять вдалий професійний вибір, не завжди показником для цього є успішні результати ЗНО. У дитини можуть бути прекрасні результати, навіть із профільних предметів, а душа не лежить до обраної професії», — констатує він.
З погляду майбутніх студентів
Вступники по-різному сприйняли систему пріоритетів, утім, всі без винятку розуміють її вагомий вплив на їхню студентську долю. Іванофранківець Орест перший пріоритет присвоїв спеціальності «програмна інженерія» ІФНТУНГ. «Це дуже перспективна спеціальність у наш час, роботу легше можна знайти, навіть за кордоном, та й зарплата буде нормальною», — переконаний абітурієнт.
А от коломиянка Оля мріє навчатися на факультеті журналістики в ПНУ ім. В. Стефаника. Втім, документи подає й на інші спеціальності в інші навчальні заклади — у Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича та в Івано-Франківський університет права ім. Короля Данила Галицького.
«Подання документів — дуже цікавий процес, оскільки ти вже хоч трішки, але все ж таки відчуваєш себе студентом, — ділиться враженнями дівчина. — В Прикарпатському національному університеті дуже розумно організували процес прийому документів, не треба було відстоювати довжелезні черги, в яких ти десь 400-й, а просто піднятися на потрібний тобі поверх і бути або наступним або ж максимум п’ятим. Загальна атмосфера досить добра. Всі навколо схвильовані і водночас упевнені в собі. А от щоб подати документи на «журналістику» та «правознавство» у Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, просиділа в закладі з 9-ї до 18 год., у черзі було 600 осіб, я — 442-га. Більшість просто не дочекалася черги і вирушила додому, а залишились лише найвитриваліші. На щастя, мені вистачило терпіння і таки вдалося подати документи».
Ажіотаж не перевищує норми
На 20 липня в ЄДЕБО зареєстровано 1 074 954 заяви від 317 809 вступників на освітні програми молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста та магістра. Найбільш популярні серед абітурієнтів такі національні університети, як Львівський ім. І. Франка, Київський ім. Т. Шевченка та «Львівська політехніка». Втім, три найбільші ВНЗ Прикарпаття — ІФНТУНГ, ПНУ ім. В. Стефаника, ІФНМУ теж не скаржаться на брак вступників. Прикарпатський університет навіть входить до десятки найпопулярніших ВНЗ України серед абітурієнтів.
Відповідальний секретар приймальної комісії ІФНМУ ігор Сарапук констатує, що ажіотаж навколо вступної кампанії у їхньому ВНЗ тримається на рівні попередніх років. «Спостерігається зменшення кількості паперових заяв та збільшення числа електронних. Все ж таки інноваційні процеси беруть своє, абітурієнти та їхні батьки уже перестали боятися електронної подачі заяв. У середньому щодня приймаємо більше трьохсот паперових заяв та 500-600 електронних», — інформує він.
— У перші дні вступної кампанії був ажіотаж, який пояснюється тим, що ще не всі до кінця довіряють системі електронного вступу, — коментує відповідальний секретар приймальної комісії іФНТУНГ Ярослав Штанько. — Як правило, абітурієнти хочуть подати документи першого тижня вступної кампанії, щоб розвантажитися і далі лише стежити за конкурсом. Втім, у нашому університеті добре організовано роботу, краще, ніж попередніми роками, тож ми успішно справляємося з чергами.
У ПНУ ім. В. Стефаника також спостерігався ажіотаж у перші дні вступної кампанії. «Ми старалися зменшити напругу, задіяли великі площі для прийому документів від вступників, старалися уникати черг, але вони виникали також через збої в роботі Єдиної державної електронної бази з питань освіти. В таких випадках ми нічим не могли зарадити, тому просто чекали, поки система запрацює, щоб оформити заявку вступника. В середньому за день до нас надходить десь до двох тисяч заяв. Кількість електронних заяв удвоє перевищує число паперових», — розповідає відповідальний секретар приймальної комісії ПНУ ім. В. Стефаника Руслан Запухляк.
Популярність диктує держбюджет
Івано-франківські університети уже давно приваблюють вступників з усієї країни. Цього року географія абітурієнтів значно розширилася. «Відчутно збільшилася кількість вступників зі східних регіонів — Донецької, Луганської, Харківської областей, — зауважує відповідальний секретар приймальної комісії ІФНМУ. — Вони були й раніше, але епізодично. Ніколи в нас не було дітей шахтарів з донецького регіону, а тепер вони подають документи. Так що цього року географія наших вступників розширилася на схід».
Відповідальний секретар приймальної комісії ІФНТУНГ зауважує, що цьому розширенню сприяє система електронного вступу. Адже для того, щоб подати заяву, вже не потрібно долати сотні кілометрів — достатньо лише декілька кліків «мишкою».
Найпопулярнішими спеціальностями в університеті нафти і газу традиційно є «програмна інженерія», «нафтогазова справа», «економіка». Неочікувано цього року в лідери вирвався «туризм». У Прикарпатському національному університеті найбільш популярні «правознавство», «англійська мова і література», «міжнародні відносини», «комп’ютерна інженерія», «програмна інженерія» тощо. За словами ж ігоря Сарапука, на вибір спеціальності в іФНМУ найчастіше впливає кількість бюджетних місць, котрі й приваблюють абітурієнтів. «На «лікувальній справі» найбільше державних місць, відповідно — найбільше й заяв. На другій сходинці — «педіатрія», далі йдуть «стоматологія», «фармація». Але це зовсім не свідчить про престижність професії чи якийсь її пріоритет, бо дається взнаки економічний чинник», — наголошує відповідальний секретар приймальної комісії іФНМУ.
Невтішною для більшості вступників є новина про скорочення державного замовлення. Кількість державних місць зменшилась по всій Україні майже на всіх спеціальностях. Потішити вступників може хіба що івано-Франківський медичний університет, там все без змін: на «лікувальній справі» — 209, «педіатрії» — 35, «стоматології» — 4, «фармації» — жодного державного місця.
«Зменшення державних місць у нашому університеті є неістотним, — констатує відповідальний секретар приймальної комісії ІФНТУНГ, — лише близько п’яти відсотків переважно на гуманітарні та економічні спеціальності. А от технічні та комп’ютерні напрями фактично не постраждали». У ПНУ ім. В. Стефаника відбулося скорочення державних місць майже по всіх спеціальностях десь на одну четверту.
Бракує балів? Допоможе гаманець
Звичайно, стати студентом державної форми навчання зможуть не всі. А ті, що не пройдуть, можуть вступати за контрактом. Але не всім така розкіш по кишені, адже навчатися в університетах стало набагато дорожче. Винна інфляція.
Найдорожчими традиційно є столичні ВНЗ. Попри це вони щороку є лідерами за кількістю поданих заяв. Рік навчання в престижному КНУ ім. Т. Шевченка коштує від 20 000 до 35 000 гривень залежно від спеціальності, в Києво-Могилянській академії — від 13 000 до 32 000 гривень. Тож диплом цих вишів і справді виходить майже золотим.
В івано-франківських ВНЗ ціни значно нижчі. Вартість навчання в іФНТУНГ в середньому зросла на 1000 гривень. В лідерах — «архітектура» (11 000), «філологія» (10 300), «програмна інженерія» (10 000), «нафтогазова справа» і «гірництво» (9 800). Трішки поступаються «метрологія та інформаційно-вимірювальні технології» й «приладобудування» (7 600), «інженерна механіка», «зварювання», «автомобільний транспорт» (7 945).
У Прикарпатському національному університеті найдорожчими є «правознавство» (12 935), «міжнародні відносини» (12 555), «філологія (англійська мова і література)» (11 640), «туризм», «готельна справа» (11 335) тощо. Найдешевшою традиційно є «агрономія». Рік навчання за цією спеціальністю коштує лише 5 660 грн. Помірними цінами характеризуються популярні серед сучасної молоді «комп’ютерна інженерія» та «програмна інженерія» — лише 6 750 грн. А от «інформатика» коштує 8 810 гривень.
Навчання на медичних спеціальностях влетить у копієчку батькам вступників. і хоча в ІФНМУ вартість контракту зросла лише на 1 000 — 2 000 гривень залежно від спеціальності, не кожна українська сім’я зможе вивчити свою дитину на лікаря. Найнижча оплата року навчання на «фармації» — 16 000, недалеко втекла «педіатрія» — 17 000 гривень. «Лікувальна справа» витягне з гаманця батьків 20 000, «стоматологія» — 23 000 грн. Впевнена, що для багатьох абітурієнтів, котрі мріють опанувати фах лікаря, такі суми є непідйомними, їм залишається єдине — обирати «дешевшу» професію.
Аби не спізнитися з оригіналами документів...
Прийом документів триватиме до 31 липня, втім, для тих осіб, котрі мають складати вступні іспити або проходити творчі конкурси, — до 24 липня. Рейтингові списки із зазначенням рекомендованих до зарахування на місця державного замовлення у навчальних закладах оприлюднять 4 серпня. Для зарахування на держбюджет абітурієнти повинні подати оригінали документів не пізніше 8 серпня, на контракт — не пізніше 15 серпня. Зарахування ж відбудеться 10 та 17 серпня відповідно.
«Потрібно стежити за конкурсними списками, за своєю позицією в них, щоб не спізнитися з поданням оригіналів. і, звичайно, особливо не перейматися, хоча вступна кампанія в житті кожної людини є дуже важливим етапом, але на цьому життя не закінчується. Навіть коли щось складеться не так, як хотілось би, то воно завжди дає другий шанс», — переконаний відповідальний секретар приймальної комісії ІФНТУНГ.
