У рейтинг лідерок "Сила жінок" 2025 від УП увійшли дві прикарпатки

Незалежні експерти спільно з "Українською правдою" обрали сотню українок, які увійшли до рейтингу лідерів УП 100. Сила жінок. Цьогоріч у рейтинг потрапили дві представниці Івано-Франківської області.

Так, у категорії "Захисниці" нагороди отримають офіцерка НГУ Христина "Кудрява" Бойчук та командирка взводу безпілотних авіаційних комплексів Оксана "Ксена" Рубаняк.

На сторінці рейтингу так описують обох прикарпаток:

Майор Христина "Кудрява" Бойчук – військовослужбовиця Північно-Київського територіального управління НГУ, громадська діячка.

"Ми познайомилися в 2014-му. Христина тоді була начальницею клубу – організовувала дозвілля для військових, знаходила підхід до людей. Але сама хотіла більшого – не лише підтримувати, а й діяти.

Коли їй відмовили в бажанні вийти на бойові завдання, це лише зміцнило її рішення: вона вступила до академії Нацгвардії, стала командиркою відділення, відстоювала права підлеглих і водночас займалася громадською діяльністю.

Будучи амбасадоркою Цілей сталого розвитку ООН від України, Христина реалізувала менторський проєкт "Ті, що змогли", в якому розповідала про гендерну культуру учням профільних навчальних закладів Харківщини. Вона працювала над тим, щоб змінювати уявлення про роль жінок у суспільстві, і водночас сама була живим прикладом того, як жінки змінюють армію.

Після академії Христина могла обрати будь-яку військову частину, але без вагань обрала 4-ту бригаду оперативного призначення. Там вона стала заступницею командира мінометної батареї.

Її поважали за витривалість та професіоналізм. 30-кілометровий марш-кидок на право носіння берета став випробуванням, яке вона пройшла гідно, підтримуючи своїх побратимів, навіть коли сильніші фізично хлопці сходили з дистанції.

24 лютого 2022 року Христина зустріла на бойовому чергуванні в Станиці Луганській. Її підрозділ працював із технічними засобами розвідки, спостерігаючи за пересуванням ворога та фіксуючи ситуацію в реальному часі. 

Саме вона першою зафіксувала масове вторгнення російських військ на цій ділянці. Передавши сигнал тривоги, Христина координувала збір даних та оповіщення особового складу, поки ситуація розгорталася в хаосі перших годин атаки.

Підрозділ отримав наказ виходити в район зосередження, але зробити це було непросто – група, до складу якої входила Христина, вже виходила з оперативного оточення. Вони рухалися на легковому автомобілі, дорогою потрапляючи під обстріли та знищуючи важливі документи й видаляючи інформацію з носіїв, щоб у разі захоплення ворог не отримав критичних даних.

Коли вони дісталися до підрозділу, командування ухвалило рішення відправити жінок-військовослужбовиць у тилові райони. Але Христина не збиралася йти. Вона твердо наполягла на тому, що залишиться зі своїм підрозділом.

Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лиман, Бахмут – лише частина напрямків, де вона виконувала бойові завдання. Її група забезпечувала підрозділи критично важливою інформацією. У Бахмуті, керуючись даними, отриманими групою Христини, українські підрозділи ефективно відбивали масовані штурми бойовиків "Вагнера".

На початку повномасштабного вторгнення її розвідувальна група була позаштатною. Але її ефективність була настільки очевидною, що згодом ухвалили рішення офіційно створити подібні групи в структурі підрозділів. Це стало одним із прикладів, коли реальний бойовий досвід змінив підходи до ведення війни.

Христина не лише боронить нашу державу, а й говорить. Її голос звучить на міжнародних майданчиках – у Давосі, на зустрічах із закордонними журналістами, в інтерв'ю світовим виданням. Вона говорить про втрати, про боротьбу, про тих, кого більше немає. Вона знає, що війна – це не лише бої, а й пам'ять, яка має залишитися.

Христина сумлінно виконує військовий обов'язок. Вона висловлює громадську позицію. Вона надихає на боротьбу".

Віталій Литвин, Герой України, НГУ

"Вже й не пригадаю, коли вперше почула про Оксану Рубаняк, або ж "Ксену", як її називають побратими. Сьогодні її ім'я асоціюється зі сміливістю, стійкістю та рішучістю.

У свої 22 роки вона пройшла випробування та події, які здатні зламати багатьох. Але Оксану вони лише загартували.

24 лютого вона одразу вступила до лав Збройних сил України. Півтора року була єдиною жінкою в кулеметному взводі легендарної 72-ої бригади Чорних Запорожців, виконуючи бойові завдання на найскладніших напрямках фронту, зокрема в Бахмуті, на Вуглегірській ТЕС, у Зайцевому. Оксана пережила кілька важких поранень, але щоразу поверталася на фронт.

Сьогодні вона – командирка підрозділу "Вогняні крила" 91-го окремого протитанкового батальйону. Це велика відповідальність, із якою Оксана добре впорається.

Але Оксана – не просто військова. Ще до війни вона активно працювала з молоддю, наставляла та надихала. Цю місію вона не залишила й сьогодні, навіть в умовах війни.

Крім того, Оксана – талановита поетеса. Її вірші, написані на війні, глибокі й справжні. Один із них містить такі слова:

"Коли вітру попутного немає, пам'ятай, є ти,

І тільки від твоїх дій залежить буття твоє,

Від твоїх думок, поглядів, розмов,

Від кожного слова і кожної дії".

Ці вірші надихають мене, і я певна, що вони можуть надихнути кожного – їх варто читати й відчувати.

Для мене честь підтримувати з нею зв'язок, бачити, як вона зростає й розвивається, стаючи справжньою лідеркою. Між виконанням бойових завдань вона продовжує навчатись, хоча й сама здатна навчити нас важливим речам.

Саме такі люди, як Оксана Рубаняк, творять наше майбутнє, надихають інших боротися і перемагати".

Таміла Ташева, народна депутатка України

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!