"Убивці" в законі: Архітектурний спадок Івано-Франківська загрожує небезпекою

Вже не один рік ЗМІ б’ють на сполох про епідемію обвалів фрагментів будинків в історичній частині міста Івано-Франківська — ліпнини, карнизів і навіть балконів та фасадів, які загрожують людям. Передусім йшлося 2010—2011 років про небезпечні обвали на вулицях Січових Стрільців і Гетьмана Мазепи, 2012-го — на вулиці Василіянок, 2013-го — на вул. Чорновола, 2014-го — Галицькій, 2015-го — Шашкевича і т. д.

Перелік таких небезпечних архітектурних об’єктів Івано-Франківська — нескінченний. і з часом їх кількість лише зростає. Такі будинки старого Івано-Франківська на папері охороняє закон, але поки, як кажуть, грім не вдарить — не станеться, Боже збав, біди, архітектурні пам’ятки часів Австро-Угорщини чи Польщі не інспектують планово комунальні служби, а ліпнини, карнизи чи балкони фахово не реставрують. Тож вони  і надалі зостаються красивими «вбивцями» в законі, пише Галичина.

Ми біля будинку №7 на вулиці Леся Курбаса в Івано-Франківську, яка сполучає площу Адама Міцкевича з вулицею Михайла Грушевського. Будинок, який є архітектурною пам’яткою місцевого значення, орієнтовно зведено ще в 1894—1906 роках за проектом австрійського архітектора Адольфа Ріттера. Від того часу вулиця не раз змінювала ім’я — Августа Бельовського, Юрія Федьковича, Ріхарда Вагнера, Володимира Цимбалюка, а з 1991 року — Леся Курбаса. Ця архітектурна тріада будинків № 5, 7, 9 — залишки колись справжньої окраси міста — з кожним роком занепадає і стає небезпечною. Навіть поверховий візуальний огляд фасадів переконує, що господаря цього архітектурного скарбу в Івано-Франківську нема. Облупані до цегли карнизи, повідщерблювані балкони, атланти з дірявими животами і відпалими носами, обдерті і почорнілі від неналежної системи водостоків стіни...

Наталія ТАРАСЕНКО, науковець, пенсіонер, жителька вулиці Леся Курбаса:
— Проблема мого балкона цікавить мене не в першу чергу. Наша вулиця — перлина міста. Але вона руйнується — фасади будинків, балкони, ліпнина... Якщо Івано-Франківськ хоче бути європейським містом, то його керівництву і всім нам увагу слід звертати не лише на матеріальні речі, а й на духовні цінності. Спонукала мене до такої активності конкретна причина. В ніч із 4 на 5 червня 2013 року — в день, коли я святкую свої уродини, шматок балкона обвалився. На щастя, це сталося вночі, коли на тротуарах нема перехожих, і нікого з людей не зачепило. Я зверталася у безліч інстанцій — і в міську адміністрацію, і на урядову «гарячу лінію», до міських депутатів і т. д. Але щонайперше — в КП «ЄРЦ», тому що аварійність балкона спричинилася дірявою ринвою. Спочатку зі мною не хотіли спілкуватися — пояснювали, що це моя, а не їхня проблема і т. д. Я просила скласти акт чи дати письмову відповідь, але пан Дус мені відмовив. А відтак тишком-нишком якось ту трубу таки замінили. Проте якихось конструктивних заходів не вжили. 

Наш будинок — архітектурна пам’ятка початку ХХ ст. — 1906 року забудови. Наша родина живе в ньому понад 50 років, але жодного разу ніхто з відповідальних комунальних структур міста не звернув уваги на стан фасаду будинку. А відремонтувати, наприклад, мій балкон, який є небезпекою для людей, я самотужки не можу. і не лише через матеріальні проблеми, а й через необхідність комплексної фахової реставрації архітектурних фрагментів на будинковому фасаді. Звісно, це річ дороговартісна. Я продовжую справу моєї матері — учасника Другої світової війни та інваліда першої групи, яка померла, не дочекавшись уваги міської влади. Наш балкон колись був найкращим на вулиці — належно доглянутий і весь у квітах, а тепер — загроза життю людей.

Мої сусіди готові підписатися під моїми словами. Нещодавно з «ЄРЦ» нам надійшли «есемески» з пропозицією, щоб ми відремонтували балкони власним коштом. А звідки можуть назбирати пенсіонери чи старенькі люди півтора мільйона гривень? Відтак пропонували і пайову участь у ремонті. А як зібрати мільйон гривень з п’яти квартир? Нереально. До речі, у серпні я давала інтерв’ю одному з телеканалів з приводу цієї проблеми, а стояла на вулиці під своїм балконом. Як тільки ми завершили розмову, зателефонувала мені моя товаришка і повідомила, що великий шмат балкона обвалився якраз на те місце, де ми спілкувалися з журналістами. Бог вберіг. і не лише мене.
...Недавно чималий шмат ліпнини відвалився і від балкона старого будинку, що на перехресті вулиць Галицької і Новгородської. Я бачив, як згодом працівник задля безпеки перехожих позаштукатурював поруйновані фрагменти історичної архітектурної пам’ятки. Це вандалізм, а не реставрація.

Але нас уже важко чимось здивувати. Наприклад, навіть після чималої кількості журналістських публікацій про те, що власники квартири в кутовому будинку в історичній частині міста — на розі вул. Шашкевича і Січових Стрільців приштуковують до своїх апартаментів зовнішні сходи, державні інспектори від архітектури не можуть їх зупинити. Недолугі чи проплачені?