Україна - офіційний союзник США. Що це означає
Повідомлення про те, що Україна, Молдова і Грузія в близькому майбутньому отримають статус союзників США без членства в НАТО, викликало у більшості читачів схожу реакцію – схвалення, нерозуміння, і легкого обурення за „відсутнє членство”
Водночас цей дипломатичний статус – це давно випробуваний інструмент зовнішньої політики США, який використовується для підтримки самих різноманітних союзників у всіх кутках світу.
Основний союзник поза НАТО (major non-NATO Ally або MNNA) – це особливий статус дипломатичних стосунків з країнами, які не входять в НАТО, але мають тісні стратегічні та військові стосунки з США. Визначення цього статусу було законодавчо закріплено в США в 1989 році. Він передбачає можливість проведення спільних досліджень військового характеру, спільних контртерористичних заходів, поставку обмежених видів озброєння, спільну участь у космічних проектах, тощо.
Характерно, що право на статус основного союзника поза НАТО у випадку з Україною, Молдовою та Грузією конгресмени жорстко прив’язали до збереження демократії та прав людини (у законопроекті про надання статусу є спеціальний розділ, куди входять умови надання статусу – зокрема, „наявність демократично обраного уряду..., повага до політичних та юридичних прав своїх громадян” і т.д.)
І, звичайно, новим союзникам доведеться „повною мірою співпрацювати з Сполученими Штатами з питань взаємних інтересів безпеки, включаючи питання боротьби з тероризмом”.
Натомість Конгрес США надає право президенту Бараку Обамі передавати Україні довгий список озброєнь – який не включає хіба морських кораблів, танків та ударної авіації, - приймати рішення про активізацію співпраці американських і українських військових – включно зі спільними навчаннями, тренуваннями і т.д.
Також Конгрес рекомендує Обамі віддати розпорядження постпреду США при НАТО використовувати „голос і вплив США”, щоб заохочувати НАТО створити Фонд безпеки європейських партнерів, з відповідними внесками від усіх держав-членів альянсу, на підтримку співпраці, а також спільних навчань та тренувань зі збройними силами України, Грузії, Молдови, Азербайджану, Боснії і Герцеговини, Косово, Македонії, Чорногорії та Сербії.
При тому статус „основного союзника поза НАТО” не є чимось гіперексклюзивним у зовнішніх стосунках США – його отримало чимало країн, більшість із котрих відчували або відчувають реальні проблеми у сфері військової безпеки.
Зокрема, до останнього розширення, статус „основних союзників США поза НАТО” мали Австралія, Аргентина, Бахрейн, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Кувейт, Марокко, Нова Зеландія, Пакистан, Таїланд, Республіка Корея, Філіппіни, Японія та Афганістан. Ось у такій компанії ми опинились.
