«Варіант Меркель»

Саміт НАТО в Уельсі, одна з головних тем якого була присвячена врегулюванню кризи в Україні через російську агресію, фактично став повторенням засідання Європейської Ради минулого тижня. В обох зустрічах у верхах брав  участь президент України, а в Уельсі ще й відбулось засідання комісії України-НАТО (КУН), а також окрема зустріч Порошенка з Обамою, Меркель, Кемероном, Олландом та Ренці. З жалем доводиться констатувати, що зустрічі завершилися з однаковим результатом. Українському Президенту названі вище лідери сказали: ніяких розмов про військове вирішення конфлікту, хоча українська і просила лише надати високоточне озброєння та засоби розвідки, щоб протистояти терористами, озброєним російською важкою  зброєю та  регулярним російським військам, які вторглися на територію України останніми днями.

Більше того, стало відомо, що західні лідери наполягають, щоб Україна підписала угоду про припинення вогню з терористами. Це попри те, що на Заході вже побачили, що в Україні знаходиться понад 200 російських танків і понад чотири тисячі російських солдат.

Ось що з цього приводу заявив на прес-конференції генсек НАТО Андерс Фог Расмусен:

«Росія воює з Україною на українській території,  російські війська і російські танки атакують українську армію і говорячи про мир, Росія не зробила жодного кроку, щоб забезпечити його. Замість того, щоб провести деескалацію кризи, Росія ії лише поглибила. Те, що відбувається в Україні має серйозні наслідки для безпеки і стабільності всього Євроатлантичного простору. Ми залишаємося об'єднаними у нашій підтримці українського суверенітету та територіальної цілісності в рамках міжнародно- визнаних кордонів. Ми рішуче засуджуємо постійне порушення міжнародного права. Росія має припинити свої агресивні дії проти України, вивести тисячі своїх військ з України і від її кордонів, припинити підтримку сепаратистів в Україні. Ми закликаємо Росію відмовитись від незаконної і нелегітимної самопроголошеної анексії Криму, яку ми не визнаємо і не будемо визнавати. Це вперше після Другої світової війни, коли в Європі одна країна забирає силою територію в іншої. Європа не повинна переходити від верховенства права до верховенства сильнішого. Це важливо для миру та безпеки у світі».

Чудово сказано, все точно акцентовано. Але треба, щось робити з цим. Більше півроку пройшло від анексії Криму, а Путін вже реалізує проект «Новоросія».

На запитання «Дня», яким бачить НАТО вирішення української кризи, яка насправді є російською агресією без військової опції (постачання Україні високоточних озброєнь), щоб протистояти важко озброєній російській армії, Расмусен відповів наступне:

«Я не думаю, що будь-хто хотів би, щоб війна чи збройний конфлікт вирішувала цю проблему. Ми віримо, що кращий шлях – пошук політичного  рішення і сприяння такому політичному рішенню. Я твердо переконаний, що міжнародна спільнота має рішуче відповісти, якщо Росія продовжить вторгнення в Україну, через більш глибокі і жорсткі економічні санкції, які точно ударять по російській економіці та ще більше ізолюють Росію».

Фактично цю відповідь можна розглядати так, що НАТО на саміті в Уельсі прийняло варіант німецького канцлера Ангели Меркель, яка виступила проти надання Україні озброєнь, на що погодився президент США Барак Обама попри те, що його критикують як демократи, так і республіканці.

Все виглядає так, що НАТО підтримало позицію, ухвалену лідерами ЄС на саміті у минулі вихідні. Що в Альянсі так і в ЄС у питаннях безпеки та зовнішньої політики рішення ухвалюються консенсусом. Іншими словами, ті ж самі противники серйозних санкцій проти Росії (друзі Путіна – прем’єри Словаччини та Угорщини Роберт Фіцо та Віктор Орбан) роблять свою чорну справу і в НАТО.

Тому попри унікальність формату Уельської зустрічі у верхах, на якій як і на саміті ЄС, взяв участь український президент, наша країна ні на крок не наблизилася до врегулювання ситуації на Донбасі.

Скоріше за все на крок наблизила нашу країну до Придністровського варіанту на Донбасі. Адже у НАТО так і не дали відповіді, як можна змусити Росію вивести війська з України, припинити підтримку терористів і зробити реверс по Криму.

Традиційно з боку Заходу звучать заяви, що санкції будуть збільшені, якщо Росія знову роз’ятрює ситуацію в Україні. Та вона тільки це і робить, хоча вже і знає, що Європа спроможна піти на дійсно болісні для Росії санкції.

Єдиний позитив саміту – це утворення Трастового фонду сприяння оборонної спроможності України, про який згадувалося на засіданні міністерської зустрічі у червні.

«Ми ухвалили всеохоплюючий пакет допомоги, щоб Україна могла краще забезпечити власну безпеку. Ми будемо фокусувати увагу на кіберзахисті, логістиці, системі командування та контролю. А також допоможемо з реабілітацією солдат, поранених під час конфлікту. Будемо надавати поради, щоб допомогти Україні здійснювати оборонну реформу. Союзники нададуть Україні майже 15 млн. євро через НАТО і на додачу до цього ми очікуємо, що фінансову чи іншу допомогу буде надано на двосторонній основі. Незалежна, суверенна і стабільна Україна твердо віддана демократії, верховенства права є ключем до євроатлантичної безпеки», – наголосив генсек НАТО.

Порошенко зі свого боку заявив, що ніколи не відчував такої сильної підтримки усіх лідерів країн, глав урядів, яка була продемонструвала щодо України під час Уельського саміту.

Традиційно журналісти поставили Порошенку і генсеку запитання, коли Україна може стати членом НАТО.

Український Президент дуже тверезо підійшов до цього питання. Він зокрема зазначив: «Значна частина реформ для вступу в Альянс стосується економіки, верховенства права, боротьби з корупцією. І я думаю, що важливим фактором для України є демонстрація досягнень у цих реформах. Війна на сході країни не є виправданням не робити реформи в країні. Тому наступного тижня ми представимо програму реформ, яка була розроблена у ті ній співпраці з ЄС та НАТО. Нові парламентські вибори дозволять нам прискорити процес реформ і коли країна буде відповідати критеріям членства, тоді народ вирішить, коли і як це станеться».

Зі свого боку Расмусен відзначив, що саме український народ та  українське керівництво має вирішувати, як розвивати майбутні відносини з НАТО. Найважливіше, додав він, розробити спроможності співпрацювати разом. «І саме тому ми фокусуємо увагу на реформі та модернізації українських збройних сил, розвитку сектору безпеки, підвищенні стандартів до натівського рівня і це буде фокус КУН (засідання Комісії Україна-НАТО – Ред.) та щорічної національної програми, а також трастового фонду, який ми вирішили встановити»,– сказав очільник Альянсу.

Зарубіжні журналісти запитали Порошенка, які перспективи переговорів у Мінську, які відбудуться сьогодні, 5 вересня, і перспективи припинення вогню: чи не приведе це до замороженого конфлікту.

Порошенко відповів наступним чином: «Ми боремось за мир, Україна є об'єктом агресії, і ми намагаємося зробити все для негайного припинення цієї агресії та вогню. І саме Україна платить щодня найбільшу плату загибеллю солдат, невинних цивільних. Для мене як Президента найважливіше робити все, щоб зупинити війну. Чому у мене обережний оптимізм щодо тристоронньої групи у Мінську? До цього була заява російського президента у відповідь на заяви лідерів та званих ЛНР і ДНР, які сказали, що готові до негайного припинення вогню. Зараз дуже важливо мати підтримку ОБСЄ для організації місії з моніторингу і верифікації, негайного звільнення заручників, які незаконно утримуються терористами і взяти ситуацію під контроль на українсько-російському кордоні, а також виведення всіх російських військ. Я вважаю, що це дуже важкий виклик до початку дуже важливих політичних переговорів, враховуючи те, що питання українського суверенітету, територіальної цілісності, незалежності не можуть бути питаннями переговорів». 

Залишається сподіватися, що на даний момент Росія справді щира у прагненні до миру, а зі свого боку на цих переговорах українська сторона зможе захистити свої інтереси. Але до оголошення про припинення вогню Україна ні в якому разі не повинна здавати стратегічні міста, зокрема Маріуполь, щоб Росія під цю мирну заяву не отримала стратегічний коридор до Криму.