Вступна кампанія закінчилась. Якою буде наступна?
Пріоритетність змін: як спрацювала нова система вступу і що чекає абітурієнтів-2016.
Нині ввечері офіційно закінчується вступна кампанія-2015. Запам'ятається вона скандалами з тестами, цілковито новою системою зарахування бюджетників та яскравим лідерством галицьких ВНЗ, пише Zбруч. Головне питання: якими ж будуть її наслідки для абітурієнтів наступних років?
Одне ЗНО — два скандали
Ще не встигла початись вступна кампанія 2015 року, як розгорівся гучний скандал. Стосувався він до тестів ЗНО з української мови та літератури. Сотні абітурієнтів і батьки, за підтримки філологів та викладачів, в один голос говорили про некоректність частини питань у тестах. Зі слів викладача ЛНУ ім. Івана Франка Богдана Тихолоза, цьогорічні тести фактично найгірші за всі роки існування ЗНО. Після гучного скандалу та масових протестів випускників Український центр оцінювання якості освіти не міг не взяти до уваги вимог громадськості. Частину питань взагалі не врахували в оцінці тестів, а частину відповідей зарахували всім.
Тільки-но вляглися пристрасті після проведення ЗНО і всі увійшли в смак самої вступної кампанії, а вже розгорівся куди серйозніший скандал. 21 липня Генеральна прокуратура разом з міліцією та СБУ зробили обшук у приміщеннях центру оцінювання. Результат — сенсаційна заява про ніби факти зміни (спроби зміни?) результатів ЗНО деяких абітурієнтів. Всі, хто не належить до цих трьох відомств, в один голос кажуть, що не вірять у можливість такого, але керівництво Українського центру оцінювання якості освіти усунули від виконання обов'язків, а розслідування триває.
Попри провальне, здавалося б, ЗНО експерти налаштовані оптимістично. Як стверджує юрист львівського представництва Громадянської мережі ОПОРА (яка вже не перший рік моніторить вступну кампанію) Наталка Радиш, цьогорічні проколи мають зміцнити систему незалежного оцінювання. Щоправда, залежатиме це великою мірою від правоохоронних органів.
«На щастя, вилучення серверів не вплинуло на кампанію. Проблеми мали поодинокі абітурієнти, які потребували копії сертифікату ЗНО або внесення змін до персональних даних. Але їх вдалось вчасно вирішити. У перспективі, думаю, цей скандал навіть може мати позитивний вплив. Зараз йдеться про те, що 18 абітурієнтам, можливо, змінили результати. Якщо вони, а також посадовці центру, які до цього були причетні, будуть покарані, це посилить довіру до ЗНО. Люди зрозуміють, що за шахрайство карають. Тим більше, що нині довіра до системи незалежного оцінювання дуже велика. Її позитивно оцінюють більшість тих, хто особисто чи опосередковано мав до неї стосунок», — запевняє Наталка Радиш.
Вступ пріоритетів …
«Вступна кампанія пройшла спокійно, попри те що було багато новацій. Ми боялись, що це буде складно, але здебільшого випускники розібрались. Є поодинокі випадки, коли ні, але на загальну картину це не впливає», — таку оцінку вступу-2015 у коментарі «Z» дав заступник директора департаменту вищої освіти МОН Микола Фоменко.
Головна відмінність цьогорічної безпосередньо вступної кампанії була у цілковито новому підході до формування списків зарахованих на бюджет. Цю реформу приписують команді нового міністра освіти Сергія Квіта та особисто його першій заступниці Інні Совсун. Завдяки новій системі пріоритетності вступу, кажуть експерти, цьогорічний можна вважати найбільш вдалим за всі роки. Адже одним штрихом змінили фактично усю систему зарахування до ВНЗ. Цього року абітурієнт мав чітко визначити, на яку з поданих спеціальностей він хоче найбільше, і присвоїти кожній з дозволених 15 заяв певний пріоритет. У Єдиній державній базі з питань освіти формувався загальний список, і врешті абітурієнтам запропонували лише одне місце державного замовлення за найвищим з доступних для них пріоритетів.
«Випадків оскарження результатів списків рекомендованих до зарахування наразі немає. В цьому році створено таку систему, котра унеможливила суб'єктивний чинник у формуванні списків», — цитує прес-служба МОНу першого заступника міністра Інну Совсун.
Але й не МОНівські експерти найбільшим позитивним проривом цього року називають, власне, вилучення людського фактору під час формування списків рекомендованих до зарахування абітурієнтів.
«Дуже добре, що не було жодної участі працівників ВНЗ у визначенні, хто проходить на бюджетні місця, — коментує Наталка Радиш. — Маємо говорити, що було кілька проблем з самою системою. Наприклад, два ВНЗ не внесли даних про пільговиків, а кілька забули про квоти для іноземних студентів чи цільовиків. Але кількість студентів, які постраждали через таку неуважність працівників приймальних комісій, мінімальна. Кожен випадок розглядають окремо, і впливу на загальну картину вступної кампанії вони не мають. Можемо говорити, що система спрацювала дуже добре і цілком виправдала себе».
Координаторка освітніх програм ГМ ОПОРА Ольга Стрелюк додає, що система пріоритетності дозволила одночасно, за результатами одного етапу, заповнити приблизно 80% державних місць, чого не було попередніми роками.
… і пріоритет Заходу
Запам'ятається цьогорічна кампанія її прозахідними настроями. Якщо точніше, то рекордна кількість заявок від абітурієнтів була у львівських ВНЗ. Перше місце в рейтинґу найбільш запотребованих вищих шкіл країни отримав Львівський національний університет імені Івана Франка. На навчання у ньому подали 55 372 заяви. На другому місці — Львівська політехніка, куди було подано 50 056 заяв. І лише на третьому — Київський національний університет імені Тараса Шевченка з 49 091 заявою.
Зі слів Миколи Фоменка, це вперше під час вступної кампанії таким яскравим є лідерство ВНЗ із Західної України. Пов'язують це в міністерстві з ситуацією у країні та великою міґрацією людей — тобто з війною, себто з безпекою.
Відповідальний секретар приймальної комісії ЛНУ ім. Івана Франка Богдан Стельмахович певен, що саме такому ажіотажу треба завдячувати те, що в Міністерстві освіти дослухались і таки додали університетові державних місць на кілька факультетів.
«Відбулося це здебільшого за рахунок абітурієнтів зі сходу. Тому в міністерстві дослухалось до наших прохань і докинули державне замовлення на декілька напрямків підготовки, зокрема на журналістику, економіку, право», — розповів Богдан Стельмахович.
Загалом обсяги державних замовлень протягом самої вступної кампанії — від початку подання документів і до формування усіх списків зарахованих — корегували чотири рази. Експерти кажуть, що такі зміни — не надто добрий знак.
«Певним неґативом вважаємо продовження термінів вступної кампанії на кілька днів і зміну кількості держзамовлення. Це не мало принципового впливу, але сприяло чуткам про непрозорість процесу. Цього не варто робити, коли вступ вже триває», — зазначає Наталка Радиш.
Натомість у міністерстві виправдовуються: інакше не можна. Як пояснили «Z» в департаменті вищої освіти, кількість місць державного замовлення формується на підставі заявок ВНЗ, що їх подають у грудні. Натомість кількість поданих заяв на конкретні напрями вносить свої корективи.
«Відповідно до закону, перші пропозиції ВНЗ формують у грудні. Жодна людина не зможе тоді спрогнозувати, скільки осіб подадуть заяви, наприклад, до університету Шевченка, скільки в Одеську академію. Тому ми спершу затверджуємо обсяги відповідно до подань ВНЗ, а потім корегуємо, коли є розуміння, скільки заяв є. Додавали здебільшого місця туди, де великий конкурс. Просили додаткові місця зі Львова, Закарпаття та, традиційно, з Києва і Центральної України», — пояснює Микола Фоменко. І додає, що через неможливість виконати обсяги держзамовлення, про їх зменшення просили зі східних областей. Також проблеми у ВНЗ були із заповненням технічних спеціальностей, насамперед тих, для яких потрібні були результати ЗНО з фізики.
На старті 2016
З офіційним закінченням вступної кампанії 2015 року експерти та працівники МОН починають говорити про те, якою ж буде наступна.
Вже сьогодні посадовці кажуть, що збережеться цьогорічна система.
«Величезний поступ останніх років — реальна прозорість всієї вступної кампанії. Цьогорічна система вступу спрацювала, і ми би не хотіли від неї відмовитись, — коментує Микола Фоменко. — Ми рухаємось до того, щоб вступ був суто технологічним процесом, як це відбувається у Європі. З кожним роком ми також зменшуємо терміни вступної кампанії. Думаю, наступного року вони будуть ще коротші. Адже випускникам немає потреби їздити по всій Україні, аби подати документи».
Крім ґлобальних питань, кажуть експерти, доведеться вирішувати дрібніші. Так, цього року через законодавчі колізії без пільг залишились діти-сироти. Вирішувати їх питання вже після вступу в ручному режимі доведеться, мабуть, кожному ВНЗ окремо. Вреґулювати також треба буде ситуацію з учасниками АТО та їхніми дітьми, які за законом мають право на пільги, але це право не підкріплене грошима у бюджеті.
Ну, і головне питання наступного року — розподіл державних місць. Чи наважаться у міністерстві кардинально змінити вже звичну систему? Про це не раз говорили нинішній міністр та його перша заступниця.
«Чи є життя без держзамовлення? Останніми днями я критикував в медіа систему державного замовлення, підкреслюючи, що її необхідно скасувати і що вона є рецидивом сталінізму. Дехто зробив висновок, що я виступаю проти державного фінансування університетів і ґрантової підтримки студентів. Насправді мова йде про відміну існуючої системи фінансування університетів — надзвичайно дивної, такої, що її важко пояснити кому-небудь поза межами колишнього СРСР. Нагадаю, що держзамовлення передбачає поголівну (не індивідуальну, а саме кількісну) фінансову підтримку певної кількості майбутніх фахівців, підготовку яких держава нібито "замовляє" у ВНЗ. Формула, за якою обраховується, кого саме і скільки потрібно "замовити", незрозуміла і непрозора. […] Фінансувати треба університет в цілому, потрібно йому довіряти і підтримувати, створюючи відповідну систему професійної вимогливості через акредитацію, внутрішню систему оцінювання якості освіти, з боку працедавців, студентів, випускників і т.д.», — написав на своїй сторінці у FB міністр освіти і науки Сергій Квіт.
Однак, очевидно, дискусії щодо цього ще триватимуть. Адже єдиної позиції немає і в самому міністерстві. Микола Фоменко переконаний: відмовитись від державного замовлення повністю не можна.
«Якщо ми приймемо принцип, що гроші повинні ходити за студентом, ми готуватимемо лише економістів, менеджерів і правознавців. Ми забудемо про хіміків, фізиків, механіків тощо. Як воно буде, ще рано сказати. Не можна також керуватись принципом кращих університетів, бо тоді доведеться забути про Чернігівську, Житомирську, Івано-Франківську області, де немає потужних ВНЗ. Але вони забезпечують реґіональний ринок праці, бо не всі студенти мають матеріальну можливість їхати, наприклад, з Франківська у Київ на навчання. Краще йти шляхом укрупнення університетів, що зараз ми і почали», — резюмував посадовець.
