Вино, горілку? І пиво також! Франківцям радять як правильно вживати алкоголь


Винесена у заголовок фраза із відомого анекдота яскраво описує ставлення більшості українців до спиртного. У нас прийнято вважати, що свято без випивки – гроші на вітер. І нехай, з цим не посперечаєшся хоча б тому, що вино людство винайшло аж ніяк не для того, аби милуватися ним і філософствувати. Питання в культурі споживання бадьорливих напоїв. А саме у ній (а точніше її відсутності у наших співвітчизників) полягає основна причина масової алкогольної смертності, стверджують наркологи.

Вживання алкоголю   як лакмусовий папірець

Саме за цим показником у всьому світі оточуючі судять про загальний рівень культури людини. В українців цей «барометр» працює навпаки. Нам притаманна власна субкультура, у якій питання до учасників застілля, зазвичай, ставиться ребром: мовляв, сьогодні ти з нами не вип’єш, а завтра батьківщину продаси. Господар дому вважається жмикрутом, якщо не поставить на стіл горілки більше, аніж гості зможуть «подолати» фізично. І навпаки – гості, що ідуть додому  напівтверезі, сприймаються хазяїном як такі, що відносяться до нього без поваги, пише ЗК

Ця традиція прийшла до сучасника з незапам’ятних часів Київської Русі. Наш менталітет завжди передбачав перевірку вміння товариша пити спиртне. Літопис стверджує, що за князівства Володимира: «Русь єсть веселіє пити, не можемо без того бути». Наші предки до пияцтва ставилися, як до героїчного вчинку. В старовинних легендах звитяга богатиря вимірювалася здатністю перепити інших. Якщо господар хотів показати свою прихильність до гостя, то поїв його. Хорватський богослов Юрій Крижанич (1618–1683) писав, що ніде в світі немає «такого мерзенного, печального і страшного пияцтва, як на Русі».

«Веселіє» княжих бенкетів досить швидко переродилося у всенародне пияцтво, що триває й нині. Десятиліттями українці незмінно у лідерах питущих народів світу. За найсвіжішими даними, наш співвітчизник випиває 16 літрів чистого спирту на рік, що перевищує норму, встановлену Всесвітньою організацією охорони здоров’я, вдвічі.
«Культура споживання – це в першу чергу почуття міри, – описує поняття цивілізованого пиття сомельє Назар Галайчук. – Нашим людям воно не притаманно. І саме це я б виділив як основну помилку сучасного споживача алкоголю: пиття всього підряд і «конячими» дозами».

Культура передбачає випивання  рівно тієї кількості алкоголю, яка здатна вас розслабити, каже Назар Галайчук. Горілки – не більше 150 грам, вина – до 200 грам (для жінок норма приблизно вдвічі менша).
Медицина радить вживати алкоголь ще скупішими дозами. За словами головного лікаря обласного наркологічного диспансеру Валерія Скопича, здорові стандарти вживання передбачають не більше двох «доз» оковитої на день для працездатного чоловіка –  приблизно 40 грам горілки.

Доведено, що така кількість алкоголю сприяє зміцненню організму. А для людей, які працюють у сферах, пов’язаних із підвищеним емоційним навантаженням – диспетчери, хірурги, вчителі, водії – в 10 разів зменшує ризик захворювання на інфаркт міокарда. Щоправда, для жінок алкоголь навіть у поміркованих дозах на порядок збільшує можливість захворювання на рак молочної залози.

Пийте правильно

Окрім обмеженої кількості споживання міцних напоїв, правильне споживання передбачає відповідну якість п’янкого трунку. Яка, як і все добротне, має свою ціну.
«На даний час пляшка хорошого українського – не імпортного – вина має коштувати більше 100 гривень. Усе, що коштує дешевше, – хімія, – переконує Назар Галайчук. А п’ючи колотуху із цукру, спирту і барвників, ви ніколи не зможете полюбити вино.
Втім, будь-який, навіть найдорожчий напій можна зіпсувати неправильним вживанням, застерігає сомельє. Це ще один обов’язковий елемент культури пиття.

«Якщо ми візьмемо вино за тисячу гривень, прямо зараз відкоркуємо і вип’ємо, ми скривимося і скажемо – «кислятина». Але якщо ми дотримаємось деяких правил – витримаємо відповідну температуру, наллємо вино у правильний бокал, почекаємо 10 хвилин, принесемо на закуску шматочок несильно присмаженого м’яса, ми будемо у захваті і скажемо, що це краще з усього, що ми коли-небудь пили», – впевнений Назар Галайчук.

Смак вина залежить від ґрунту, на якому вирощений виноград. Саме тому херсонське вино ніколи не буде мати такий же смак, як італійське чи французьке. Навіть якщо воно буде виготовлене із однакових сортів винограду. В залежності від смаку, визначається і правильний спосіб його вживання. Навіть всім відомий портвейн «777» здивує вас своїм смаком, якщо подати його грамотно – налити у спеціальний бокал, додавши льоду.
Те саме стосується і міцного алкоголю. Приміром, напої на кшталт віскі ні в якому разі не можна запивати колою, як це роблять «поціновувачі», каже Назар Галайчук.
«Налийте віскі у бокал з льодом, дайте йому постояти і починайте пити маленькими ковточками. Тоді ви відкриєте нові грані смаку і полюбите цей напій», – впевнений сомельє.

Культура – це поінформованість про традиції виробництва того чи іншого напою. Наприклад, «фішка» віскі у тому, що для його виробництва використовують поєднання трьох спиртів – вівсяного, пшеничного та ячмінного. При бродінні виділяється дуже мала кількість токсинів. Саме в цьому полягає цінність напою.

Так само пшенична горілка набагато якісніша, аніж та, що  зроблена з цукрового спирту. Однак з цим напоєм розібратися набагато важче через велику кількість підробок на ринку. І ціна тут жодним чином не показник.

«Всім, хто хоче випивати без шкоди для здоров’я, я б радив споживати червоне сухе вино, приблизно на третину розбавлене мінеральною водою, – радить Валерій Скопич. – Це не принесе вам нічого, крім користі». Багато такого вина ви не вип’єте, отже не захмелієте. Натомість отримаєте зміцнення імунітету, печінки, «губку», що вбирає радіонукліди, каже лікар.

У споживанні міцних напоїв Валерій Скопич радить стримуватися та знати дозу.
«Якщо ж так сталося, що ви перебрали і напилися аж до інтоксикації, треба зробити дуже велику паузу, – каже медик. – Аж до місяця не вживати ніяких спиртних напоїв. Дати організму можливість вивести все шкідливе до останньої молекули».

В крові алкоголь затримується декілька годин, а в клітинах нервової системи – до місяця. Тому ті, хто любить перекинути чарчину-другу частіше одного разу на місяць, забезпечує безперервну присутність алкоголю і продуктів його розпаду в нервовій системі свого організму, що поступово руйнує психіку людини.